Материалы слушателям курсов: "Відрядження"

Здійснюємо закупівлю за державні кошти на початку бюджетного року

Наприкінці року, коли в установах активно розпочинають планування закупівель за державні кошти на наступний рік, виникає безліч запитань. Найчастіше вони стосуються законодавчих вимог, які потрібно враховувати під час продовження у майбутньому році дії договорів поточного року.Бюджетна установа планує здійснити процедуру закупівлі на початку бюджетного року. Чи може вона провести процедуру закупівлі на початку 2014 року за договором, укладеним в 2013 році?

Як визначити строки розкриття пропозицій, якщо замовник здійснює закупівлю ліків за скороченою процедурою

Абзацом другим частини третьої статті 21 Закону України Про здійснення державних закупівель від 01.06.2010 № 2289-VI (далі — Закон про закупівлі) визначено, що у разі обґрунтованої нагальної потреби у закупівлі продукції харчової промисловості, продуктів харчування, послуг з організації харчування, лікарських засобів і виробів медичного призначення строк для подання пропозицій конкурсних торгів може бути скорочено до 15 днів (далі — скорочена процедура). Причиною скорочення строку не може бути бездіяльність замовника щодо проведення відповідних процедур закупівель.Замовник має намір закупити медикаменти за скороченою процедурою відкритих торгів. Як правильно визначити строк та дату розкриття і чи можливо, за потреби, продовжувати строки для подання пропозицій конкурсних торгів у разі застосування скороченої процедури закупівлі?

Визначаємо строк оголошення про проведення відкритих торгів

Відповідно до частини першої статті 10 Закону України Про здійснення державних закупівель від 01.06.2010 № 2289-VI (далі — Закон № 2289) замовник для оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу (що здійснюється безоплатно) в порядку, встановленому Законом № 2289, надає інформацію про закупівлю, а саме, зокрема, оголошення про проведення процедури закупівлі — після публікації в державному офіційному друкованому виданні з питань державних закупівель, але не пізніш як за 30 днів до дня розкриття пропозицій конкурсних торгів або кваліфікаційних пропозицій, якщо Законом № 2289 для окремих процедур закупівлі не встановлено іншого строку.У який строк оголошення про проведення відкритих торгів повинно бути надруковано в міжнародному інформаційному виданні з питань державних закупівель Уповноваженого органу та оприлюднено на веб-порталі Уповноваженого органу англійською мовою?

Чи може установа провести закупівлю продуктів харчування на зекономлені кошти

Згідно із частиною першою статті 2 Закону України Про здійснення державних закупівель від 01.06.2010 № 2289-VI (далі — Закон про закупівлі) вказаний Закон застосовується до всіх замовників та закупівель товарів, робіт та послуг, які повністю або частково здійснюються за рахунок державних коштів, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 100 000 грн. (у будівництві — 300 000 грн.), а робіт — 1 000 000 грн., крім закупівель за процедурою електронного реверсивного аукціону, умови застосування якої встановлені розділом VIII цього Закону, у тому числі на технічне обслуговування, іншу оплатну підтримку на майбутнє об‘єкта закупівлі чи виплат, пов’язаних з використанням об’єктів права інтелектуальної власності.Бюджетною установою згідно кошторисних призначень були проведені відкриті торги на закупівлю продуктів харчування на суму 1 276 800 грн. Найменша пропозиція склала 1 109 700 грн. Економія в результаті становить більше 160 000 грн. Чи може установа наприкінці року без проведення конкурсних торгів закупити продукти харчування на 80 000 грн., скориставшись зекономленими коштами?

Обгрунтовуємо застосування процедури закупівлі в одного учасника за кількома підставами

Так, потрібно.Чи потрібно замовнику обгрунтовувати застосування процедури закупівлі в одного учасника при одній і тій самій закупівлі за кількома підставами частини другої сттатті 39 Закону про держзакупівлі (потреба проведення додаткових будівельних робіт та нагальна потреба у здійс­ненні закупівлі)?

Вносимо зміни в документацію конкурсних торгів

Законом України Про внесення зміни до статті 16 Закону України Про здійснення державних закупівель від 04.04.2013 № 182-VII (далі — Закон № 182) у абзаці другому частини другої статті 16 Закону України Про здійснення державних закупівель від 01.06.2010 № 2289-VI (далі — Закон про закупівлі) було доповнено один із кваліфікаційних критеріїв вимогою щодо наявності обладнання та матеріально-технічної бази, у т. ч. власних виробничих потужностей та/або центрів обслуговування на території України.Замовник у квітні 2013 року розпочав закупівлю послуг за процедурою відкритих торгів, включивши до документації конкурсних торгів кваліфікаційну вимогу до учасників про підтвердження наявності обладнання та матеріально-технічної бази лише у вигляді довідки довільної форми про перелік наявного обладнання. Однак у травні 2013 року набрали чинності чергові зміни до Закону про закупівлі. Чи потрібно вносити зміни у документацію конкурсних торгів?

Інформуємо учасників, пропозиції конкурсних торгів яких відхилено

Відповідно до частини другої статті 31 Закону України Про здійснення державних закупівель від 01.06.2010 № 2289-VI (далі — Закон про закупівлі) замовник зобов’язаний протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про визначення переможця надіслати переможцю торгів повідомлення про акцепт пропозиції конкурсних торгів, а всім учасникам — письмове повідомлення про результати торгів із зазначенням найменування та місцезнаходження учасника-переможця, пропозицію конкурсних торгів якого визнано найбільш економічно вигідною за результатами оцінки.Замовники зобов’язані поінформувати учасників, що не стали переможцями торгів, про результати торгів. Законодавством не визначено, як потрібно це здійснити. Враховуючи зазначене, яку інформацію потрібно включити до такого повідомлення?

Корпоративна платіжна картка не використовувалась: чи потрібно звітувати

Ні, не потрібно. І ось чому.Працівнику бюджетної установи для закупівлі товарно-матеріальних цінностей була видана корпоративна платіжна картка. Оскільки працівник не зміг закупити необхідні ТМЦ, через два дні він повернув картку в бухгалтерію. Чи потрібно в такій ситуації працівнику складати авансовий звіт?

Обчислюємо середній заробіток працівнику, звільненому з порушенням законодавства

Відповідно до частини першої статті 116 Кодексу законів про працю України (КЗпП) при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від установи, провадиться в день звільнення. Якщо працівник у день звільнення не працював, то ці суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред’явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.Працівнику бюджетної установи у день звільнення не виплатили всіх належних сум. Тож він звернувся до установи з вимогою про виплату середнього заробітку за увесь час затримки. Як правильно розрахувати середній заробіток та за яким КЕКВ провести таку виплату?

Як замінити двірника, який іде у відпустку

Працівникам навчальних закладів, у т. ч. й двірнику школи-інтернату, у разі потреби, наприклад, санаторно-курортного лікування або з інших причин, щорічна основна відпустка або її частина може надаватися не лише у канікулярний період, а й протягом навчального року, якщо це передбачено колективним договором навчального закладу. Надання відпустки у літній канікулярний час стосується педагогічних працівників, а решта працівників йдуть у відпустку протягом року згідно з графіком відпусток.Чи може двірник школи-інтернату піти у щорічну відпустку під час навчального року чи лише у канікулярний період? Чи можна на час відпустки двірника замінити його іншим працівником та оплатити таку заміну?

Обчислюємо середній заробіток працівнику, звільненому з порушенням законодавства

Відповідно до частини першої статті 116 Кодексу законів про працю України (КЗпП) при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від установи, провадиться в день звільнення. Якщо працівник у день звільнення не працював, то ці суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред’явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.Працівнику бюджетної установи у день звільнення не виплатили всіх належних сум. Тож він звернувся до установи з вимогою про виплату середнього заробітку за увесь час затримки. Як правильно розрахувати середній заробіток та за яким КЕКВ провести таку виплату?

Оподаткування надміру витрачених у відрядженні та неповернутих коштів

Сума надміру витрачених коштів (залишку коштів понад суму, витрачену згідно зі звітом про використання коштів, наданих на відрядження) підлягає поверненню працівником до каси або зарахуванню на відповідний рахунок установи, що їх надала, у встановленому законодавством порядку (абз. 1 п. 11 розд. II Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 13.03.1998 № 59).Алгоритм розрахунку податку, наведений у новій формі звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, передбачає утримання ПДФО із сум надміру витрачених та не повернутих в установлені законодавством терміни коштів. Чи оподатковувати такі суми військовим збором?

У відрядження — власним коштом: чи нараховується ПДФО при компенсації витрат

Як установлено підпунктом 165.1.11 Податкового кодексу України (ПК), до загального місячного оподатковуваного доходу платника податку не включаються кошти, отримані платником податку на відрядження або під звіт і розраховані згідно із пунктом 170.9 ПК.Працівника направили у відрядження без видачі йому авансу. Чи виникає об’єкт оподаткування ПДФО при наданні працівником авансового звіту для відшкодування витрат, понесених за власні кошти?

Оподаткування ПДФО суми неповернутої частини авансу: застосовувати підвищуючий коефіцієнт чи ні

Так, повинен. І ось чому.Працівник установи подав до бухгалтерії звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт. Однак цей працівник у визначений законодавством строк не повернув ту частину виданої йому суми авансу, яку він не використав. Чи повинен бухгалтер для утримання ПДФО збільшувати суму неповернутої частини авансу на коефіцієнт?

Чи визнавати нещасний випадок пов’язаним з виробництвом, якщо він стався у неробочий час

Відповідно до пункту 15 Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2011 № 1232 (далі — Порядок № 1232), обставинами, за яких нещасний випадок визнається пов’язаним з виробництвом і складається акт за формою Н-1, зокрема є:Працівник відбув у відрядження. Повертаючись із відрядження, цей працівник упав і зламав ногу на вокзалі близько 20.00. Чи визнається цей нещасний випадок пов’язаним з виробництвом, якщо він стався у відрядженні, але у неробочий час?