inetcfg.xml

Файл inetcfg.xml дає змогу задавати налаштування проксі за замовчуванням і має вищий пріоритет, ніж налаштування проксі за замовчуванням в ОС Windows або параметри, зазначені у змінних середовища в ОС Linux.

Файл розміщується в каталозі файлів конфігурації системи; його наявність не є обов’язковою.

• Для ОС Windows:

  • за наявності файлу налаштування беруться з файлу;
  • за відсутності файлу налаштування беруться з налаштувань Microsoft Internet Explorer. Використання сценарію автоматичного налаштування не підтримується.

• Для ОС Linux:

  • за наявності файлу налаштування беруться з файлу;
  • за відсутності файлу виконується спроба отримати налаштування зі змінних середовища http_proxy, https_proxy, ftp_proxy, ftps_proxy (відповідно до використовуваного протоколу). Якщо ці змінні середовища не задано, виконується спроба отримати налаштування проксі зі змінної середовища all_proxy. Якщо у змінних середовища зазначено некоректні параметри, їх буде проігноровано.

Під час налаштування проксі можна використовувати інформацію User-Agent з HTTP-запиту:

• тонкий клієнт — 1CV8C;
• Web-сервіс — BAS/8.3;
• веб-клієнт — цей параметр формує веб-браузер.

Приклад:

<InternetProxy
    protocols="http=10.1.0.8:8080 10.1.0.9:8080"
    user="proxyUser"
    password="proxyPassword"
    bypassOnLocal="true"
    bypassOnAddresses="127.0.0.1 *.master"
/>

Кореневий елемент InternetProxy, який задає налаштування проксі за замовчуванням, має описану нижче структуру атрибутів.

Атрибут ntlm є необов’язковим.

Тип: Boolean/Булево. Ознака використання механізму NTLM-аутентифікації:

• true — NTLM-аутентифікацію увімкнено;
• false — вимкнено.

За замовчуванням NTLM-аутентифікацію увімкнено.

Атрибут protocols є необов’язковим.

Тип: String/Строка. Задає ім’я та порт хоста для протоколів. Має такий формат:

ПараметриПроксіПротоколу1 ПараметриПроксіПротоколу2 …ПараметриПроксіПротоколуN
ПараметриПроксіПротоколу:=[Протокол"="]хост":"порт

Список параметрів проксі-протоколів розділяється пробілами. Кожен параметр складається з необов’язкового імені протоколу, символу «=», імені хоста та порту проксі-сервера, розділених двокрапкою. Якщо ім’я протоколу не зазначено, параметри проксі використовуються для всіх протоколів, для яких їх не зазначено явно. Протоколи можуть мати такі імена:

• HTTP,
• HTTPS,
• FTP.

Регістр символів є значущим, інші імена протоколів не підтримуються. Наприклад:

protocols="http=10.1.0.8:8080 10.1.0.9:8080"

Де:

• для протоколу HTTP визначено параметри проксі: хост — 10.1.0.8, порт — 8080;
• для інших протоколів (HTTPS, FTP): хост — 10.1.0.9, порт — 8080.

Атрибут user є необов’язковим.

Тип: String/Строка. Ім’я користувача для авторизації на проксі-сервері. Наприклад:

user="proxyUser"

Атрибут password є необов’язковим.

Тип: String/Строка. Пароль користувача для авторизації на проксі-сервері. Приклад:

password="proxyPassword"

Атрибут bypassOnLocal є необов’язковим.

Тип: Boolean/Булево. Ознака використання проксі-сервера для локальних адрес:

• true — не використовувати;
• false — використовувати.

Локальність адреси визначається за наявністю крапки в DNS-імені адреси, тобто всі IP-адреси не є локальними. Тому фактично локальну адресу може бути не розпізнано як локальну.

Наприклад, <користувач>.<домен> є локальною адресою в Windows XP, але не розпізнається як локальна. Щоб заборонити використовувати проксі для адрес, які сприймаються як локальні, використовується такий параметр:

bypassOnLocal="true"

Для всіх інших адрес потрібно використовувати параметр bypassOnAddresses.

Атрибут bypassOnAddresses є необов’язковим.

Тип: String/Строка. Список адрес, для яких проксі не використовується. Має такий формат:

хост1 хост2 … хостN

Імена хостів розділяються пробілами. Ім’я хоста може містити спеціальні символи маски: * — будь-яка кількість символів, ? — будь-який символ. Наприклад, щоб не використовувати проксі для всіх хостів домену, потрібно застосувати *.<ім'я домену>, наприклад:

bypassOnAddresses="127.0.0.1 *.master"

У прикладі проксі не використовується для адреси 127.0.0.1 (localhost) і для всіх адрес домену master.