Організація роботи зі списками даних за допомогою загальних команд

Методична рекомендація (корисна порада)

1. У деяких випадках виникає необхідність у розробці спеціалізованих форм списків, які мають використовуватися в тому чи іншому сценарії роботи користувача та команди яких мають бути розташовані в різних розділах командного інтерфейсу (різних "робочих місцях" користувачів).

2. Щоб забезпечити відсутність дублювання коду форм списків, полегшити їх підтримку і водночас забезпечити їх використання в різних розділах командного інтерфейсу програми, рекомендується таке рішення:

• Розробити параметризовану форму списку об'єкта, яка під час створення форми на сервері на підставі переданих параметрів забезпечить різні прикладні властивості: той чи інший склад колонок, ті чи інші відбори та порядок елементів, а також параметризований заголовок форми.
• Призначити цю форму основною формою списку об'єкта. Відкриття форми без параметра при цьому має виглядати для користувача як відкриття основної форми списку.
• Створити відповідну кількість загальних команд, які відкривають таку форму з тим чи іншим параметром. При цьому заголовок форми, що відкривається, має відповідати назві команди.
• Розмістити загальні команди в командному інтерфейсі програми (віднести до тієї чи іншої підсистеми, розмістити в тих чи інших формах тощо)
• Забезпечити окреме збереження тих налаштувань форми, які специфічні для кожного робочого місця (наприклад, значення полів з відборами). Див. властивість форми КлючПризначенняВикористання.

Приклад подібної параметризованої форми списку можна знайти в Бібліотеці стандартних підсистем у формі Задача.ЗадачаИсполнителя.ФормаСписка.

3. Якщо з якихось причин розробка всієї функціональності в межах однієї форми не виправдана, то допустиме таке рішення:

• розробити окремі загальні форми конфігурації, призначені для роботи зі списком об'єктів;
• розробити відповідну кількість загальних команд, які відкривають ту чи іншу форму;
• і розмістити їх у командному інтерфейсі.

4. Також можливе комбінування двох підходів, коли деякі спеціалізовані форми списків одного й того самого об'єкта отримуються параметризацією форм, а деякі — реалізацією окремих форм. При цьому переважним рішенням залишається варіант створення однієї параметризованої форми.