Виставка «Скіфська пектораль. Знахідка століття»
«Допитливість прямо походить від жаги до життя». Саме вона вимагає від нас не стільки відповідей, скільки бажання їх шукати. Сьогодні ви шукаєте скупку антикваріату на сайті, хочете подарувати нове життя вашому антикварному предмету
«Допитливість прямо походить від жаги до життя». Саме вона вимагає від нас не стільки відповідей, скільки бажання їх шукати. Сьогодні ви шукаєте скупку антикваріату на сайті, хочете подарувати нове життя вашому антикварному предмету, а завтра стаєте учасником неймовірного відкриття, здатного перевернути уявлення про минуле. Про одну таку дивовижну подію української археологічної науки і йтиметься далі.
Рівно 50 років тому, у 1971 році було розкрито й досліджено «Товсту Могилу» – найбільший курган часів скіфів, вік якого становить понад 7 тисяч років. Розташований поруч із містом Нікополь Дніпропетровської області. Експедицію тоді очолив археолог Мозолевський Борис Миколайович. У той час там активно розроблялися кар'єри, тому метою групи стало порятунок курганів від руйнування. У лютому 1971 року Мозолевський розпочав розвідку кургану. Але результати ручного буріння землі двічі показували, що вона не відповідає скіфським могильникам, через це (і сильний холод) більшість учасників експедиції не хотіли продовжувати роботу. Учений поклався на свої теоретичні припущення та вмовив закласти ще одну свердловину. Останнє буріння на глибині семи метрів принесло бажаний результат. Протягом кількох наступних місяців Мозолевський працював майже без відпочинку по 16 годин на день.
Коли до головного поховання залишалося зовсім трохи, археологи натрапили на сліди 25-метрової траншеї чорнозему. Це свідчило, що могилу раніше вже грабували, причому цей процес розпочався ще у скіфську епоху. У зв'язку з цим шанси знайти щось варте невпинно знижувалися. Хоч і в повному відчаї, але Мозолевський усе ж продовжив розкопки, доки не виявив господарську камеру з казаном і сковорідкою, у яких були кістки — залишки жертовної їжі. Наступного дня він уже зорієнтувався, де має бути головне поховання і, на подив інших археологів, знайшов золоті пластини, якими декорувався одяг скіфської цариці. Незабаром археологи відшукали інші царські коштовності, зокрема литу гривну (вагою 478,6 грама), що прикрашала шию.
Поступово археологи наблизилися до головної могили на глибині 8,5 метрів, де знову побачили сліди чорних копачів. Розчищаючи підлогу, вони знайшли огорнутий золотом меч і золоту пектораль. Для дослідників досі залишається загадкою, як злодії не помітили найцінніших речей. Час своєї знахідки Борис Мозолевський запам'ятав на все життя – 14 годин 30 хвилин.
Головним досягненням тодішніх розкопок стала пектораль, яку багато хто сьогодні вважає одним із символів України.
Музей історичних коштовностей нашої країни відкрив тематичну виставку, присвячену 50-й річниці головної археологічної знахідки в кургані «Товста Могила». Ці експонати до майбутнього заходу готувалися майже рік. Окрім головної прикраси колекції – золотої пекторалі, яка є шедевром греко-скіфського мистецтва, усі охочі мають можливість побачити інші цінні артефакти, знайдені в кургані. Їх ніколи не представляли широкій аудиторії.
«Піраміди степів»
Так називають унікальні пам'ятки культури південних регіонів України – кургани. Усі експонати виставки розташовані в хронологічному порядку, саме так, як їх було знайдено вченими під час проведення розкопок. Крім іншого, там можна побачити:
- побутові предмети, зокрема посуд;
- зброю давніх скіфів;
- кінське спорядження кочівників;
- коштовні прикраси, зокрема створені для одягу.
Великої атмосферності заходу надають фотографії з місця розкопок і деякі фрази з особистого щоденника керівника експедиції.
Центральне місце в експозиції виставки «Пектораль. Знахідка століття», звісно ж, посів оригінал золотої пекторалі, який відвідувачам представлено вперше у 2014 році, адже від початку воєнного конфлікту в зоні АТО в музеї можна було побачити лише її гальванокопію. Крім того, з нагоди ювілейної дати на виставку передано з фондів Інституту археології й інші експонати, які раніше не показували. Йдеться про деталі поховального кортежу та вуздечку з поховань конюхів.

Не меншу цінність для археологів становило знайдене прозоре скло, що змінило уявлення про час його появи на українських землях (виявилося на двісті років раніше, ніж припускали до цього). Згодом археологи натрапили на поховання дитини та чотирьох слуг, а далі – шести царських коней разом із трьома конюхами.
Триватиме виставка «Пектораль. Знахідка століття» до 31 жовтня в Музеї історичних коштовностей України. Водночас дослідники Інституту археології НАН України до ювілею підготували видання «Симфонія пекторалі». У брошурі подано коротку основну інформацію про цей артефакт, а також представлені дивовижні макрофотографії, які дозволяють побачити недоступні неозброєному оку деталі й повною мірою оцінити майстерність і художній смак творців пекторалі. Приходьте!