Як навчитися робити те, що здається неможливим?
Страх змін і чогось невідомого лякає кожну людину. Стоячи біля підніжжя гори, дістатися вершини здається неможливим. Але це лише на перший погляд. Потрібно набратися сміливості й наважитися зробити перший крок до мети.
Які думки з'являються у вашій голові, коли люди, які нічим не вирізнялися на тлі інших (друзів, однокласників, сусідів), раптом починають робити щось зовсім нереальне (як вам здається), щось абсолютно нове й відчайдушне? Що ви скажете про свого «сусіда –“ невдаху», який завжди викликав у вас лише посмішку, але нещодавно перебрався з тихого спального району до престижних апартаментів і їздить на машині, про яку тепер ви можете лише мріяти? Я спробую вгадати. «Дурням щастить» або «Безперечно, він здобув ці гроші незаконним і нечесним шляхом» — про це ви подумали? Можете не сумніватися, я чув подібні фрази мало не тисячі разів. І часто вони були адресовані мені. У школі я був трієчником, навчався «з-під палиці», намагався не світитися на заходах і неохоче брав участь у громадській діяльності. Але наприкінці середньої школи я зрозумів, що це не мій вибір. Таке життя не для мене. І я почав вчитися. Вчитися нічого не боятися й долати перешкоди, замість звичного уникання проблем. У чому секрет? Жодного секрету немає. Лише сміливим людям підкоряються вершини. Існує тип людей, які справді вважають, що для них абсолютно нічого неможливого не існує. Вони не звертають уваги на громадську думку. Вони самовпевнені, зухвалі. Але це лише виняток із правил, одиниці. Більшість людей бояться ініціативи, бояться рішучих дій, їх важко зрушити з місця, і причиною цього є не лінь, ні. Цими людьми рухає страх того, що в них не вийде. Вони відмовляються щось робити, навіть не спробувавши. Вони вважають, що ті, у кого вийшло, просто щасливчики, «народжені в сорочці», але їм це точно не під силу. Це все відмовки. Стати таким «щасливчиком» у наш час набагато простіше, ніж багатьом здається на перший погляд. Важливі лише бажання та прагнення до поставленої мети, якою б нездійсненною з першого погляду вона вам не здавалася. Адже в наш час, коли будь-яка інформація перебуває від вас лише за один клік комп'ютерною мишею, досягти бажаного результату насправді виявляється простіше простого. Це не потребуватиме від вас нелюдських зусиль або неймовірних фінансових витрат. Самовчителі, форуми, безкоштовні відеоуроки, поради, консультанти, безкоштовні методики — ними наповнений інтернет. Основною перешкодою для звичайної людини стає відсутність практичних навичок. «Я нічого не зможу, адже не робив цього раніше» — найпоширеніша відмовка. Але чи так це? Невже людина не зможе зробити те, чого ніколи не пробувала робити, ніколи не намагалася почати? Хіба не варто спробувати одного разу, виклавшись на повну силу, спробувати й тоді стверджувати, що це «ваше» або «не ваше»? Звісно, іноді доля підносить подарунки у вигляді «чарівного стусана», наприклад, втрати роботи. Багато хто починає шукати роботу за вже напрацьованим профілем, навіть за значно меншу заробітну плату, керуючись тим, що «раніше мені було ніколи вчитися, я працював, а тепер мені ніколи вчитися, мені сім'ю годувати потрібно». Людиною в більшості її вчинків рухає страх чогось нового, страх змін. Але ніхто ніколи не замислюється, чи вартий її уявний «комфорт» тих ризиків, які їй може піднести її копійчана робота. Адже навіть на ній людина не застрахована від форс-мажорних обставин, які в наш час трапляються дедалі частіше. Навіть проста відмова від самонавчання, «плавання за течією», зупинка в одній точці значно зменшує цінність інтелектуального запасу людини як працівника в наш швидкоплинний час. На мій погляд, є лише один вихід для розв'язання цієї проблеми. Потрібно постійно бути в ритмі життя, постійно шукати щось нове, займатися самоосвітою і самовихованням. Потрібно ставити собі цілі й досягати їх, попри те, що це здається неможливим. Нехай сьогодні це буде неможливим для вас, але завтра, коли ви зробите перший крок до розв'язання цієї проблеми, ви зрозумієте, що неможливого немає. Людина сама собі встановлює межі можливого й неможливого. Хіба так важко прибрати ці межі? Ось короткий алгоритм, який я склав для розв'язання «неможливих» завдань:
1. Поставити мету. Визначте, чого саме ви намагаєтеся досягти. Ви повинні уявляти, до чого ви йдете, інакше ходитимете колами.
2. Зібрати інформацію. Можливо, ваше «неможливе» вже було підкорене кимось. Шукайте розв'язання, і ви обов'язково його знайдете.
3. Планування. Для розв'язання будь-яких проблем потрібно розуміти, з чого потрібно почати та за яким алгоритмом діяти. Це легше, ніж здається на перший погляд.
4. Діяти. Рішуче. Зухвало. Впевнено. Це ваше життя і ваші правила. Лише ви визначаєте межі ваших можливостей. І якщо обрати правильний настрій, зібрати всю потрібну інформацію, спланувати всі свої дії та спробувати зробити те, що ви вважали до сьогоднішнього дня неможливим –“ ви здивуєтеся результату й зрозумієте, що неможливого немає.
Бєлік Олександр