Як стати технологом (особистий досвід)

Розповім я історію зі щасливим кінцем про те, як я шукав роботу. Після закінчення школи, поставши перед складним життєвим вибором «куди піти вчитися?», я зробив свій вибір на користь Одеської Харчової Академії. У школі я досить непогано досяг успіху в хімії, от і вирішив піти далі в цьому напрямку. П’ять років навчання у ВНЗ пролетіли дуже швидко, і ось я, з дипломом технолога харчової промисловості, уперше вийшов на ринок праці. І ось у чому заковика: начебто й навчався непогано (навіть дуже), начебто й знаю не лише теорію, начебто й готовий працювати з повною віддачею, от тільки скрізь потрібен досвід роботи, випробувальні терміни по три місяці, а в одній фірмі мені відмовили з формулюванням: «у нас немає рекомендацій щодо вас від наших ділових партнерів». Знайомства в цьому світі вирішують багато чого.

І ось, після двох місяців безплідних пошуків, поневірянь консалтинговими агентствами, практично зневірившись знайти роботу за спеціальністю (це ж зовсім не рідкість), натрапив я на вакансію інженера-технолога в компанії ТерраФуд. Прийшов на співбесіду. Тестував мене приємний у спілкуванні молодий чоловік, вивчав мої документи та дипломи, засипаючи різного роду питаннями за моєю спеціальністю. Буду чесним, практично на всі питання я зміг відповісти, але, на жаль, не на всі. Після цього ми обговорили мої побажання щодо зарплати, місця роботи, уподобань. Після закінчення співбесіди менеджер подякував мені та пообіцяв зателефонувати. Я вже думав, що це чергова м’яка відмова, але вже наступного дня мені зателефонували й запропонували обійняти вакантну посаду молодшого технолога з початку наступного тижня. Прийнявши пропозицію, я вирішив дізнатися якомога більше про компанію. Тут мені допомогли інтернет і http://www.exrabota.com/, де я отримав більш ніж вичерпну інформацію про фірму від її співробітників і покупців. Відгуки про компанію ТерраФуд були позитивними, але я вирішив, що не повірю, доки не побачу.

Настав перший робочий тиждень, за ним ще один, і ще. Надто серйозної роботи мені не доручали, я був більше підмайстром, ніж майстром. Причому за чотири місяці я змінив три виробничі лінії (молоко, сирні вироби, спреди) — усе це передбачало зростання моїх навичок. Звісно, я бачив небагато компаній харчової промисловості, але це дуже вражає: разюча чистота, перевірка якості на всіх етапах виробництва, турбота про колектив і внутрішню атмосферу. Усе це викликає бажання працювати й виконувати свою роботу на відмінно. Та й непогана зарплата йде бонусом. Пам’ятається, перевірки приїжджали несподівано (мабуть, поживитися хотіли). Так приїхали, подивилися, походили та так і не знайшли, до чого причепитися.

А через шість місяців мене за хорошу роботу вирішили підвищити з чималим підвищенням окладу. Тепер я старший технолог виробничої лінії. Скоро буде півтора року, як я тут, і я дуже задоволений ситуацією. Усе зійшлося: колектив, оклад, робота. Іноді доводиться працювати понаднормово, але воно того варте. Та й оплачується окремо. Ось така казка з хорошим кінцем.

Автор: інженер-технолог Рустам Алієв