REST (REpresentation State Transfer) підхід є одним із найпопулярніших підходів, що використовуються для реалізації web-сервісів в Інтернеті. REST web-сервіси є легковаговішими альтернативами SOAP веб-сервісам.
Під час використання IBM DB2 як СУБД при роботі з 1С:Підприємством 8.1 на комп’ютері, на якому розміщується сервер 1С:Підприємства 8.1, мають бути встановлені клієнтські компоненти IBM DB2.Проблема. Рішення
REST (REpresentation State Transfer) підхід є одним із найпопулярніших підходів, що використовуються для реалізації web-сервісів в Інтернеті. REST web-сервіси є легковаговішими альтернативами SOAP веб-сервісам.
1.1. Спільні модулі створюються для реалізації процедур і функцій, об'єднаних за певною ознакою. Як правило, в одному спільному модулі розміщуються процедури і функції однієї підсистеми конфігурації (продажі, закупівлі) або процедури і функції подібного функціонального призначення (робота з рядками, загального призначення).Див. також
1. Для забезпечення роботи конфігурації у товстому клієнті, керований додаток, клієнт-сервер слід мати на увазі, що серверний код конфігурації в цьому режимі може виконуватися на стороні клієнта.
1. Не слід усім спільним модулям з ознакою Сервер примусово встановлювати прапорець Виклик сервера. У таких спільних модулях слід розміщувати лише ті процедури та функції, які дійсно призначені для виклику з клієнтського коду і гарантують виконання лише тих дій (і передавання лише тих даних на бік клієнта), які дозволені користувачеві під час його роботи в програмі. Наприклад, серверна функція, що реалізує певний алгоритм розрахунку, повинна передавати на бік клієнта остаточний результат цього розрахунку, але не вихідні (або проміжні) дані для розрахунку, які самі по собі можуть бути недоступні поточному користувачеві.
Під час розробки регламентних завдань необхідно вибирати час та інтервал запуску, виходячи з прикладного призначення регламентних завдань, а також керуючись міркуванням, що часте виконання регламентних завдань може негативно впливати на продуктивність сервера застосунків 1С:Підприємство:Див. також
1.1. Розробку керованого застосунку необхідно вести з контролем кількості викликів серверних процедур і функцій із клієнтського коду (серверних викликів), а в деяких випадках — також обсягу переданих даних між клієнтом і сервером (трафіку).Запуск клієнтського застосунку. Відкриття керованої форми. Виконання локальної команди керованої форми. Вибір із довідника. Виконання глобальної команди. Виконання команди формування звіту. Виконання підбору елементів. Див. також
Під час роботи в режимі керованого застосунку клієнтський застосунок (тонкий або вебклієнт) звертається до сервера 1С:Підприємства за допомогою відкритого HTTP-протоколу. Таким чином, сервер 1С:Підприємства може бути викликаний ззовні сторонніми програмами тим самим способом, як це штатно робить клієнтський застосунок, і зловмисник може отримати несанкціонований доступ до даних користувачів або порушити працездатність сервера.
1.1. Для зберігання персональних налаштувань користувача слід використовувати сховище загальних налаштувань. Наприклад, читання й запис значення налаштування "Ставити запитання під час виходу з програми" для поточного користувача реалізується вбудованою мовою за допомогою об'єкта СховищеЗагальнихНалаштувань: