Групові обробки у списках

Повідомлення користувачеві

1. Загальні рекомендації

1.1. Повідомлення мають бути достатньо інформативними та змістовними. Повідомлення складаються у формі безособового речення: не вживаються займенники "Ви", "Вас" тощо.

Правильно	Неправильно
"Недостатньо прав для виконання обробки"	"У Вас недостатньо прав для виконання обробки"

1.2. Повідомлення не повинні містити знаків оклику та наказового тону, за винятком повідомлень, що попереджають про небезпечні або критичні дії.

Правильно	Неправильно
"Увага! Завантаження бази може призвести до втрати всіх даних" "Виберіть елемент, а не групу"	"Увага. Завантаження бази може призвести до втрати всіх даних" Це повідомлення не акцентує увагу користувача на тому, що наслідки можуть бути критичними "Виберіть елемент, а не групу!" Це повідомлення має негативне забарвлення, а також змушує користувача почуватися нерозумним

1.3. Повідомлення має бути написано текстом, зрозумілим користувачеві. Зокрема, воно не повинно містити технічної термінології (термінології розробника). Подібну термінологію дозволяється використовувати лише в повідомленнях, призначених для адміністратора.

Наприклад, якщо користувач вказав як касу відправника та касу одержувача одне й те саме значення, то виводиться повідомлення: "Каса відправника дорівнює касі одержувача".

Насправді каса не може дорівнювати іншій — вона може бути тією самою.

Правильно	Неправильно
"Каса відправника та каса одержувача мають відрізнятися"	"Каса відправника дорівнює касі одержувача"

1.4. Повідомлення, що вказують на помилку, мають виводитися в момент виникнення помилки.

Наприклад, у звіті, що подається до Пенсійного фонду, зазначаються реєстраційні номери працівників. Ці номери заповнюються в картці працівника.
Перевірку правильності заповнення цього номера потрібно виконувати в момент його введення в картці, а не в момент формування звіту.

1.5. У тексті повідомлень необхідно уникати двозначності. Категорично забороняється ставити запитання зі змістом часток "не" та "б". Подібні запитання не здатні дати однозначної відповіді.

Правильно	Неправильно
"Видалити файл?"	"Не хотіли б ви видалити цей файл?" (Так / Ні) "Перемістити або видалити цей файл?" (Так / Ні)

1.6. У текстах повідомлень не слід використовувати скорочення та абревіатури. Винятком є лише загальновживані й такі, що відповідають цільовій аудиторії, скорочення та абревіатури.
Наприклад, скорочення "ПДВ", "МСФЗ" зрозумілі користувачам, а "К." (коефіцієнт) — ні.

1.7. Якщо текст повідомлення займає кілька рядків, рекомендується складати його так, щоб рядки закінчувалися на логічній паузі або завершувалися знаком пунктуації.

Правильно	Неправильно
Не рекомендується змінювати значення ставки податку, якщо вона вже використовується у довідниках або документах.	Не рекомендується змінювати значення ставки податку, якщо вона вже використовується у довідниках або документах.

1.8. Слід керуватися принципом, що в процедурах і функціях, які виконуються в транзакції, не можна виконувати жодних взаємодій із користувачем — виводити попередження та запитання.

1.9. Повідомлення, сповіщення, попередження або стан не слід використовувати у разі, якщо потрібно вивести протокол, звіт або подробиці про результати виконаної операції. Для цього слід передбачити спеціальну форму.

2. Повідомлення про помилки у формі

Повідомлення про помилки у формі виводяться на панелі повідомлень про помилки праворуч:

2.1. На панелі повідомлень слід виводити лише повідомлення про помилки. Виводити на панелі повідомлення про успішне завершення операції забороняється.

2.2. Повідомлення про помилку за можливості має бути прив'язане до поля, яке спричинило помилку або дає змогу її виправити. Якщо повідомлення не можна прив'язати до того чи іншого поля, то в тексті повідомлення слід чітко зазначити, що користувачеві потрібно зробити, щоб усунути проблему.

2.3. Повідомлення про помилки мають відповідати на 3 запитання:

• Що сталося?
• Чому це сталося?
• Що робити далі?

Відповідей на ці запитання має вистачити користувачеві, щоб ухвалити рішення щодо подальших дій, а також не повторити цієї помилки в майбутньому.

Наприклад, користувач намагається змінити статус документа, позначеного на видалення.
Система видає повідомлення: "Документ "Комерційна пропозиція <номер> не проведено. Статус не змінено"

Повідомлення створює для користувача нове запитання: чому статус не змінено? У тексті повідомлення немає інформації про те, що документ позначено на видалення, і що саме це є причиною виникнення помилки.

Правильно	Неправильно
"Неможливо змінити статус: документ "Комерційна пропозиція <номер> позначено на видалення"	"Документ "Комерційна пропозиція <номер> не проведено. Статус не змінено"

2.4. Слід враховувати, що на панелі повідомлень текст повідомлення автоматично форматується, а рядки переносяться, зберігаючи при цьому свої пропорції. Тому текст таких повідомлень не потрібно розбивати на рядки.

Див. також: Перенесення виразів

2.5. Повідомлення має бути якомога коротшим і зрозумілішим.
Якщо ж поле заповнене, але неправильно, то повідомлення має бути докладнішим.
Наприклад, "Зазначеної кількості товару <назва товару> немає на складі. Доступно: <кількість доступно> <одиниця виміру>".

2.6. Текст повідомлення про помилку має містити спонукальну частину, що закликає користувача виконати дії для виправлення помилки.

Правильно	Неправильно
"Укажіть хоча б одну систему оподаткування"	"Необхідно вказати хоча б одну систему оподаткування"

3. Сповіщення

3.1. Сповіщення використовується тоді, коли джерелом сповіщення є об'єкт даних. Якщо джерелом сповіщення є не об'єкт даних, а, наприклад, форма обробки, то під час використання сповіщення необхідно забезпечити потрапляння посилання на обробку в Історію роботи користувача.

3.2. Рекомендується використовувати сповіщення для інформування користувача про події, що відбулися, без переривання основної роботи. Користувачеві не обов'язково реагувати на сповіщення, воно видається для інформації.
Сповіщення повідомляє про те, що запитувану операцію (запис елемента довідника або проведення документа) виконано.

3.3. Сповіщення рекомендується робити з гіперпосиланнями на відповідні об'єкти.

3.4. Текст і пояснення сповіщення рекомендується складати так, щоб вони повністю вміщувалися у вікні сповіщення з розмірами "за замовчуванням":

• Текст — 36 знаків;
• Пояснення — близько 100 знаків (з урахуванням перенесення на три рядки).

4. Стан

4.1. Рекомендується використовувати стан для інформування про виконання тривалих процесів (що займають понад 10 секунд), щоб у користувачів не склалося враження, що програма "зависла". Виводьте стан:

·перед початком виконання ("Виконується розрахунок. Будь ласка, зачекайте…")

·у процесі виконання (якщо є можливість)

·після завершення ("Розрахунок виконано")

4.2. Стан використовується для тривалих операцій, що складаються з певної кількості дрібніших операцій.
Наприклад, під час перенесення файлів із жорсткого диска до інформаційної бази можна виводити стан для кожного файлу, що переноситься:

Див. також: Тривалі операції

5. Попередження

5.1. Попередження рекомендується використовувати лише в тих випадках, коли необхідно перервати роботу користувача, щоб він ознайомився з певною інформацією. При цьому для відновлення роботи користувачеві не потрібно ухвалювати рішень.

5.2. Не слід використовувати попередження для інформування про початок виконання тривалих обробок. Таке повідомлення слід видавати безпосередньо у формі обробки.

5.3. У тексті попередження слід навести завершені пояснення щодо подальших дій та їхніх наслідків.

Наприклад, користувач намагається заповнити ціни товарів у табличній частині "Товари" документа «Замовлення клієнта». Програма видає попередження про неможливість виконання цієї дії:

6. Запитання в повідомленнях

6.1. Рекомендується використовувати в тих випадках, коли необхідно, щоб користувач ухвалив рішення, наприклад, про продовження розпочатої операції.

6.2. Запитання рекомендується видавати перед виконанням:

·дій, результати яких потім неможливо скасувати

·дій, потенційно небезпечних для даних користувача

·масової обробки інформаційної бази

·тривалих процедур

6.3. Відповідями на запитання мають бути дієслова, що позначають подальші дії.

Наприклад:

6.4. У повідомленнях-запитаннях кнопкою за замовчуванням має бути та кнопка, вибір якої є найбезпечнішим для даних користувача.
Наприклад, під час збереження файлу кнопкою за замовчуванням є "Зберегти":

ВАЖЛИВО: Найчастіше в ОС Windows кнопкою за замовчуванням є перша (найлівіша) кнопка. Вдаватися до зміни кнопки за замовчуванням рекомендується лише у виняткових ситуаціях.