Розробка конфігурацій з повторним використанням спільного коду й об'єктів метаданих

Методична рекомендація (корисна порада)

1. В умовах розробки кількох конфігурацій (наприклад, лінійки продуктів) виникає завдання повторного використання спільного коду й об'єктів конфігурації. Це завдання рекомендується розв'язувати з використанням допоміжних конфігурацій – бібліотек.

Бібліотечна конфігурація (бібліотека) – це конфігурація, яка на відміну від «звичайних» прикладних рішень не призначена для використання кінцевими користувачами, а слугує лише для підтримки конфігурацій, що користуються її функціональністю. У них розміщується функціональність, спільна для прикладних рішень.

Бібліотечний підхід до розробки спільної функціональності прикладних рішень дає змогу:

• вести розробку спільної функціональності централізовано (а не в кожному прикладному рішенні «на місці»);
• випускати версії спільної функціональності у вигляді продукту (дистрибутива або файлу постачання бібліотеки);
• повторно використовувати код й об'єкти бібліотеки в конфігураціях за допомогою механізму постановки на підтримку платформи 1С:Підприємства;
• уніфікувати конфігурації за набором спільних об'єктів метаданих і функціональних підсистем.

2. Своєю чергою, бібліотека може стояти на підтримці в іншої бібліотеки, утворюючи таким чином ієрархію бібліотек. Бібліотечна конфігурація, яка стоїть на підтримці в іншої бібліотеки (бібліотеки-батька), називається бібліотекою-спадкоємцем.

Як правило, бібліотеки не є самостійним предметом розробки, а призначені лише для створення прикладних рішень. Таким чином, прикладні рішення є кінцевими конфігураціями-споживачами в ієрархії бібліотек.