Активізація реструктуризаційних процесів в умовах кризового стану підприємств

Євроінтеграція України, вихід підприємств на фінансові, товарні та інші ринки, конкуренція, що постійно зростає, висувають нові вимоги до виробничого, фінансово-економічного, управлінського та трудового потенціалу суб’єктів господарювання. На жаль, багато вітчизняних підприємств не відповідають цим вимогам, а тому опиняються у складному фінансовому, нерідко навіть кризовому стані. Так, за даними 2013 року 47% від загальної кількості підприємств України були збитковими. Переважно це промислові підприємства та ті, що працюють у транспортній галузі, оптовій і роздрібній торгівлі, будівництві та сільському господарстві. Загальна сума збитків підприємств за видами економічної діяльності становила 141,1 млрд. грн., що становить понад 10% від ВВП. Це пов’язано насамперед із сучасними умовами господарювання, що характеризуються нестабільністю політичної та економічної ситуації, частими змінами законодавства, високим рівнем конкуренції на ринку збуту, коливаннями споживчого попиту, обмеженими фінансовими ресурсами, високим ступенем ризику втрати прибутку та капіталу та іншим.

Тому з метою пристосування господарських одиниць до мінливих умов середовища, набуття більших можливостей для залучення капіталу, зниження витрат на утримання підприємств, забезпечення їхньої прибутковості та конкурентоспроможності в умовах економічної кризи, фінансового оздоровлення та подальшого існування, підприємства на певному етапі своєї діяльності можуть прийняти рішення про проведення процесу так званого перетворення, який також може називатися трансформацією, реорганізацією або реструктуризацією.

Дослідження показали, що недостатньо приділено уваги питанню основних форм перетворень підприємств, які стають запорукою подальшого існування, фінансового оздоровлення та оновлення їхньої ефективної діяльності.

Недостатність фінансових коштів на підприємстві, яка може стати наслідком незапланованих витрат або недосягнення необхідного фінансового результату, є причиною його неплатоспроможності. Неможливість підприємств розрахуватися з кредиторами та державним бюджетом за своїми зобов’язаннями робить їх боржниками та ставить на межу банкрутства. Не допустити банкрутства підприємства, уникнути процедури ліквідації у разі банкрутства або самоліквідації та продовжити свою діяльність і підвищити фінансову стійкість підприємство як юридична особа може шляхом реструктуризації.

Важливо зазначити, що підприємство як юридична особа може обрати будь-яку форму перетворення, основними формами трансформації є виділення, поділ, приєднання та злиття. Кожна модель трансформації має свої особливості, які й зумовлюють їх вибір.

Варто зазначити, що в умовах економічної кризи правильний вибір форми, характеру та масштабів реструктуризації підприємства сприяє його розвитку й поліпшенню процесів виробництва, стає запорукою фінансового оздоровлення та подальшого існування.

Прикладом успішного проведення реструктуризації вітчизняного та зарубіжного бізнесу можна вважати корпорацію "Індустріальний Союз Донбасу", засновану в 1995 році в Донецьку, до якої увійшли ВАТ "Алчевський металургійний комбінат", ВАТ "Дніпровський металургійний комбінат ім. Дзержинського", ВАТ "Апчевськкокс","ІСД - Дунаферр" (Угорщина), "ІСД - Гута Ченстохова" (Польща) (1995 р.).

Зауважимо, що процес реструктуризації характеризується різною спрямованістю та різнорідністю складових його перетворень. До основних типів перетворень на підприємствах відносять: реінжиніринг, реорганізацію, модернізацію, реформування, реструктуризацію. На основі дослідження теоретичних підходів фахівців систематизовано основні типи перетворень на підприємствах:

Характеристика типів перетворень на підприємстві

Тип перетворень	Сутність перетворення	Специфіка перетворення
Модернізація, технічне переоснащення, реконструкція підприємств	Комплекс заходів щодо облаштування підприємства, підвищення його техніко-економічного рівня на основі введення в експлуатацію передової техніки й технологій, механізації та автоматизації виробництва, модернізації застарілого обладнання й заміни фізично зношеного обладнання новим, а також щодо вдосконалення загальнозаводського господарства та допоміжних служб	Переважають виробничо-організаційні аспекти
Реінжиніринг	Фундаментальне переосмислення та радикальне перепроєктування підприємства, а також його найважливіших бізнес-процесів для досягнення істотних змін у таких ключових показниках результативності, як витрати, якість, рівень обслуговування та оперативність	Переважають організаційні аспекти
Реорганізація	Перебудова організаційної структури та управління підприємством за збереження основних засобів, виробничого потенціалу підприємства. Злиття, приєднання, поділ, виділення та перетворення	Переважають організаційні аспекти
Реформування	Зміна принципів дії підприємства, що сприяє поліпшенню управління, підвищенню ефективності виробництва й конкурентоспроможності продукції, продуктивності праці, поліпшенню фінансово-економічних результатів діяльності	Переважають організаційно-економічні аспекти
Реструктуризація	Комплексна оптимізація системи функціонування підприємства відповідно до вимог зовнішнього оточення, що сприяє принциповому поліпшенню управління, підвищенню ефективності та конкурентоспроможності продукції	Гармонійно поєднуються всі аспекти діяльності підприємства

Наявні наукові дослідження свідчать, що основними ознаками, які підтверджують необхідність проведення реструктуризації підприємства, є поява несприятливих тенденцій у будь-якій сфері діяльності підприємства (наприклад, висока заборгованість, зменшення складських запасів готової продукції та матеріалів, скорочення ринків збуту). Перетворення може бути викликане неправильним вибором організаційно-правової форми підприємства під час його створення; новими умовами діяльності, за яких наявна організаційно-правова форма підприємства перестає бути ефективною або перестає відповідати умовам чинного законодавства.

На нашу думку, реструктуризація є найбільш комплексною та глибокою формою перетворення і включає комбінацію перетворень у формі модернізації, реінжинірингу, реорганізації. Тобто в межах проведення процесу реструктуризації підприємства вирішуються завдання щодо: оптимізації виробничої структури та модернізації виробничо-технологічної бази підприємства; зміни структури управління підприємством, що сприяє підвищенню ефективності використання ресурсів; створення нової, більш ефективної системи взаємовідносин підприємства із зовнішнім середовищем; підвищення фінансової стійкості підприємства та інші.

Саме тому ми пропонуємо конкретизувати поняття "реструктуризація" як інтегрований процес проведення трансформаційних зрушень на підприємстві, комплексне перетворення діяльності, що полягає у зміні структури виробництва, активів, пасивів і системи управління з метою підвищення ефективності виробництва та конкурентоспроможності продукції підприємства на ринках збуту й адаптації до умов зовнішнього середовища.

Неоднозначність, складність і комплексність процесу реструктуризації зумовлює різні підходи як до формування теоретичних положень, так і до розроблення практичних рекомендацій щодо її здійснення.

Таким чином, реструктуризація розглядається вченими переважно як комплекс засобів, спрямованих на усунення суперечностей між вимогами ринкової економіки та застарілою моделлю функціонування підприємства.

Основні характеристики реструктуризації підприємства

	Показники	Концепція виживання	Концепція ризику
1	Вид управління	Підприємства збиткові або з низьким рівнем дохідності	Підприємства функціонують ефективно та розвиваються
2	Об’єкт	Підприємства збиткові або з низьким рівнем дохідності	Підприємства функціонують ефективно та розвиваються
3	Мета	Подолання збитковості та стабілізація виробництва	Забезпечення конкурентних переваг і підвищення ринкової вартості підприємства
4	Завдання	Забезпечення мінімальної ліквідності Істотне поліпшення результатів діяльності підприємства	Підтримка ефективності діяльності підприємства Активізація інноваційної діяльності Підвищення якості кадрів
5	Методи	Використання оперативних заходів щодо фінансового оздоровлення Скорочення всіх видів витрат Приватизація підприємства інвестором	Постановка стратегічних цілей і критеріїв ризику Формування та реалізація стратегії реструктуризації

Згідно з таблицею, антикризове управління підприємством передбачає реструктуризацію як захід, що забезпечує виживання підприємства. Її проводять збиткові підприємства, які перебувають у стані кризи. У процесі цієї реструктуризації вирішуються два головні завдання: забезпечення мінімальної ліквідності та істотне поліпшення результатів діяльності підприємства.

Таким чином, ми можемо констатувати, що реструктуризація підприємства спрямована на вирішення двох основних завдань: по-перше, оперативно забезпечити виживання підприємства; по-друге, відновити конкурентоспроможність підприємства на ринку. За наявності на підприємстві більш істотних проблем виникає потреба у "всебічній" реструктуризації (комплексній), яка охоплює розроблення нової організаційної структури, що відповідає новій продуктовій, трудовій, технічній і технологічній політиці, зміни в менеджменті, організації тощо.

Відповідно, реструктуризаційні заходи підприємства можна умовно поділити на дві групи, які можна розглядати: як реструктуризацію, спрямовану на коригування, або реструктуризацію, спрямовану на розвиток підприємства. Реструктуризація коригувального напряму виникає частіше через кризу та складне становище підприємства. Її метою є зміна негативних економічних тенденцій, насамперед низького ступеня фінансової ліквідності підприємства. У вітчизняних умовах із найістотніших властивостей коригувальної реструктуризації, метою якої є виживання та запобігання ліквідації підприємства, можна виділити:

• селективне проведення реструктуризаційних заходів, які охоплюють лише окремі сфери діяльності підприємства та стосуються проміжку часу в 1-2 роки;
• поліпшення фінансового стану, насамперед шляхом повного використання простих резервів підприємства;
• концентрація на підтриманні досягнутого рівня виробництва;
• досягнення підприємством запланованих результатів і переваг.

Однак перспективи створення основ сильної ринкової позиції підприємства процес реструктуризації краще виявляє в умовах реструктуризації, спрямованої на розвиток. На відміну від коригувальної реструктуризації, що має характер одноразових дій, реструктуризація, спрямована на розвиток, ґрунтується на стратегічних рішеннях підприємства та охоплює часовий проміжок від 2 до 5 років. Серед характерних ознак реструктуризації, спрямованої на розвиток, можна виділити:

• широкомасштабне проведення структурних і якісних змін,
• здійснення значних інновацій у сферах технології, виробництва та маркетингу. Результатом такого підходу до реструктуризації є підвищення динаміки розвитку підприємства шляхом використання наявних можливостей.

Таким чином, єдиного підходу до проведення реструктуризації не існує. Залежно від конкретної ситуації на підприємстві, специфіки галузі та загального економічного середовища реструктуризація може проводитися в багатьох напрямах. Однак не слід розглядати реструктуризацію підприємства як разову систему заходів із реформування та оздоровлення підприємства, після реалізації яких потреба в подальшому реформуванні та оновленні зникає. Реструктуризація виступає постійною функцією підприємства, завдяки якій воно забезпечує собі постійну адаптацію до кон’юнктури та вимог ринку й постійно залишається прибутковим і конкурентоспроможним.

Загалом реструктуризація підприємства є досить складним процесом, який потребує досконалої нормативно-правової бази, чітких методичних інструкцій щодо проведення цього процесу, відповідної кваліфікації управлінського персоналу та значних фінансових вкладень.

Для активізації процесів реструктуризації підприємств з метою підвищення ефективності діяльності доцільно приділити увагу вдосконаленню нормативно-правової бази, що регулює процедури проведення організаційно-економічного перетворення підприємств, або прийняти відносно самостійний закон із чітким визначенням строків, понять, порядку проведення, особливостей правового регулювання з урахуванням галузевої специфіки. Важливим є організаційно-правове забезпечення розроблення інструкцій, відповідних методик, докладних практичних рекомендацій щодо форм проведення реструктуризаційних перетворень підприємств з урахуванням накопиченого зарубіжного та вітчизняного досвіду проведення реструктуризації й застосуванням положень чинного українського законодавства, що регулює цей процес. Слід забезпечити менеджерам вищого рівня та фахівцям підприємств можливість здобуття теоретичних знань і практичних навичок щодо проведення реструктуризації підприємств на сучасному етапі світової фінансової кризи.

Запропоновані заходи дадуть змогу підприємствам приймати більш виважені та обґрунтовані рішення щодо реструктуризації форми ведення бізнесу в умовах кризи, сприятимуть подоланню тимчасових техніко-економічних і фінансових труднощів.

Дослідження http://liquidatorpro.com.ua показали, що через недостатню державну підтримку, недосконалість законодавчої бази, нестачу кваліфікованих фахівців і низку інших причин банкрутами стають потенційно життєздатні підприємства, зокрема й ті, що належать до пріоритетних галузей економіки України та є для держави стратегічно важливими об’єктами. Уникнути процедури ліквідації у разі банкрутства або самоліквідації та продовжити свою діяльність підприємство як юридична особа може в іншому, видозміненому стані. Одним із ключових напрямів виходу підприємств із кризового стану в межах стратегічного управління є процес реструктуризації. Основною метою його проведення є створення повноцінних суб’єктів, здатних ефективно функціонувати в умовах переходу до ринкової економіки та виробляти конкурентоспроможну продукцію, що відповідає вимогам товарних ринків.

Тому реструктуризацію необхідно проводити як логічний і добре спланований процес, який дасть змогу досить швидко зупинити падіння бізнесу та почати його поступове відновлення. Водночас успішно проведена реструктуризація підприємства закладе основу для формування сталої стратегії розвитку та підвищення конкурентоспроможності підприємства в майбутньому.