Чому серед бухгалтерів практично немає чоловіків?

Сьогодні вельми актуальним є питання, яке вже давним-давно стало вічним – «у чому ж різниця між жінками і чоловіками???» і тому під час вибору майбутньої професії ця проблема відіграє важливу роль.

Варто взяти до уваги той факт, що сьогодні всі світові процеси йдуть у ногу з часом – це означає, що науково-технічний прогрес не стоїть на місці. Щодня з’являються нові винаходи, які так чи інакше полегшують наше життя. У результаті з’являються нові професії, адже ринок праці потребує професіоналів високого рівня, які б із легкістю використовували складну техніку. Як наслідок, питання малої кількості чоловіків серед бухгалтерів тісно пов’язане з науково-технічним прогресом.

Я не прихильниця феміністичної побудови суспільства, хоча й не заперечую того факту, що жінки швидше реагують на стресові ситуації, а це, своєю чергою, дозволяє їм ефективніше та якісніше відповідати на подразники, а також допомагає на професійному рівні.

Робота з числами досить складна й потребує точності, тверезості, зосередженості та величезної відповідальності. Жінки за своєю природою досить скрупульозні особистості, тому робота з числами – це саме те, що їм потрібно і, можливо, саме тому вони працюють із числами на досить високому рівні.

Своєю чергою, усім давно відомий факт, що техніка – це чоловіча справа, адже чоловіки набагато швидше й професійніше справляються з нею. Чоловік і техніка – це слова-синоніми, які гармонійно доповнюють одне одного і без яких неможливе окреме існування як одного, так і другого.

Продовжуючи тему НТП, неважко згадати, що ще не так давно всю документацію на підприємствах вели на паперових носіях із мінімальним використанням електронно-обчислювальної техніки. Робота бухгалтера полягала у проведенні складних і тривалих обчислень, їх систематизації та диференціації за певними критеріями. Ця робота легше давалася жінкам.

Новітні технології, комп’ютери та нові види комп’ютерної техніки поступово витіснили працю людей у сфері обчислень і систематизації, що дозволило прискорити виконання як простих, так і складних розрахунків, підвищити ефективність аналізу й обробки масивів даних в електронному вигляді. Ці нововведення дозволяють не лише заощаджувати час, а й робити ці операції менш капіталомісткими.

Саме в роботі з технікою як на бухгалтерський, так і на економічний ринг вийшли чоловіки. Щодня дедалі більше чоловіків залучається до цих сфер діяльності – адже робота з технікою потребує чоловічої руки, сталевих нервів, високого професіоналізму, холодного розуму. Раціоналізм сильної половини людства керує складною обчислювальною системою.

Унаслідок здійснення описаних процесів відбулася популяризація чоловічої статі у сфері бухгалтерського обліку, з’явилися курси для чоловіків-бухгалтерів, тому не можна стверджувати, що серед бухгалтерів практично немає чоловіків, адже переважна більшість технічного оснащення, обслуговування, технічних обчислень виконується за допомогою високотехнологічних новітніх програм.

За останніми статистичними даними, останнім часом зберігається тенденція скорочення жіночої аудиторії серед працівників в економічній сфері. У переважній більшості це зумовлено комп’ютеризацією цієї сфери діяльності, нездатністю та складністю пристосування прекрасної половини людства до злагодженої роботи команди «жінка-техніка».

Однак існують й інші причини, що відрізняють чоловіче та жіноче працевлаштування загалом, особливо в бухгалтерській сфері, хоча розумові здібності чоловіків і жінок залишаються чи не головним чинником цієї диференціації.

Одразу хотілося б скористатися наступним моїм спростуванням тези – «серед бухгалтерів практично немає чоловіків».

Наведу яскравий приклад із життя, який одразу спадає мені на думку, коли я чую про відсутність чоловіків у бухгалтерській сфері. Моя мама працює комерційним директором на приватному підприємстві. Одним із її головних завдань є набір персоналу, перекваліфікація кадрів і кадрові питання загалом. За останні роки склалася досить дивна, але, як на мене, твереза й обдумана тенденція. Річ у тому, що дедалі частіше під час набору персоналу стали застосовувати гендерну політику в досить неординарному її прояві.

Чоловіків стали частіше приймати на посади будь-якого характеру, тоді як жінок, навпаки, стали менше брати до штату будь-якої компанії. Це зумовлено тим, що, як відомо, жінка – берегиня роду і її основним завданням є продовження роду. Я не стверджую, що жінка завжди повинна жертвувати собою, а лише маю на увазі те, що представниці прекрасної статі проходять у своєму житті такий етап, як «вагітність». Роботодавці дедалі частіше стали надавати цьому факту серйозного значення. Це й не дивно, адже вагітна жінка повинна взяти декретну відпустку для догляду за дитиною. Для роботодавців це означає не лише нарахування заробітної плати людині, яка тимчасово не виконує жодних функцій, а й пошук нового спеціаліста, якому, своєю чергою, теж доведеться платити.

Тому відсутність вагітності – це ще одна з переваг і пояснень, чому чоловіків частіше беруть на роботу. Така тенденція зберігається і в бухгалтерській сфері, сфері статистики та аналізу тощо. Обчислення проводяться чоловіками, тоді як частина жінок працює на домашнє тепло й затишок. Звісно, ця закономірність не є єдино правильною, але становить великий відсоток на ринку праці.

Наступним чинником є те, що чоловіки витриваліші за жінок. Вони легше переносять несприятливі умови, стресостійкі й, що найголовніше, не хворіють так сильно й так часто, як жінки.

Робота з числами потребує повної самовіддачі, зібраності, сталості. Ці умови неможливо виконати, якщо бухгалтер чи інший працівник бухгалтерії буде не лише постійно хворіти, а й відволікатися не тільки на власні хвороби, а й на хвороби дітей.

Тому досвідчені роботодавці віддають перевагу приймати до свого штату молодих чоловіків або чоловіків середнього віку, які б постійно були на роботі й, незважаючи на власні хвороби, ефективно працювали. Це не лише дозволяє забезпечити безперебійну та якісну роботу, а й дає змогу не витрачати бюджет підприємства на оплату лікарняних або декретних відпусток.

Чоловікам за своєю природою вистачає щорічної відпустки, та й її вони беруть не так часто, як жінки, віддаючи перевагу відпочинку від сімейної рутини на роботі.

Таким чином, беручи до уваги наведені вище аргументи, можна зробити висновок, що в сучасному суспільстві поступово стирається таке поняття, як гендерний поділ праці. Немає нічого дивного, що в наш час відбувається щось на кшталт професійної переорієнтації як чоловіків, так і жінок. Наше суспільство прагне бути прагматичним, виконуючи роботу максимально результативно. Ефективність праці – ось головний орієнтир у сучасному бізнесі. Саме тому поділ професій на суто жіночі або чоловічі є відгомоном минулого, заважає майбутнім керівникам, бізнесменам і менеджерам із працевлаштування раціонально та мудро добирати кваліфікований персонал, який складатиметься зі справжніх знавців своєї справи.

Єрмоленко Інна