Фондові ринки та Українська фондова біржа

Фондовим називають ринок акцій, облігацій та цінних паперів (далі скорочено ЦП).

Згаданий ринок — поняття абстрактне, і визначається економістами як сукупність механізмів і діяльності, які дають можливість проводити торговельні операції з облігаціями, акціями, векселями, деривативами та іншими інструментами фінансової сфери. Його часто плутають із фондовою біржею. Це помилка, оскільки біржа — організація, за допомогою якої здійснюються торговельні угоди з цінними паперами. Фактично це майданчик, що пов'язує деяких контрагентів фондового ринку.

Класифікація фондових ринків

Які існують види класифікацій, розглянемо далі.

За розміщенням ЦП:

1. Первинний — на ньому відбувається процес випуску нових цінних паперів та їх первинне розміщення;
2. Вторинний — на ньому здійснюється обіг паперів, які раніше розміщувалися на первинному ринку.

Якщо розглядати фондову біржу (ФБ) як різновид фондового ринку (ФР), то можна запропонувати таку класифікацію:

• організована ФБ: усі угоди, у межах якої регулюються державними органами, а учасники мають ліцензії на операції;
• вільний ФР: угоди проводяться вільно на позабіржовому просторі, але регулюються нормами цивільного права.

Існують й інші варіанти поділу ринку на види:

За ознакою територіальної належності:

1. Національні.
2. Регіональні.
3. Міжнародні.

За строками настання зобов'язань:

1. Середньострокові.
2. Короткострокові.
3. Довгострокові.
4. Безстрокові.

Залежно від самого виду угод:

1. Форвардний ринок.
2. Касовий ринок.

За видами емітентів, що розміщують ЦП:

1. Державних та муніципальних.
2. Ринок ЦП підприємств.

Учасники ринку

Фондовий ринок не може обходитися без учасників — організацій, що займаються різними видами діяльності. Усі професійні оператори — це юридичні особи, які мають ліцензії на відповідну діяльність із цінними паперами, згідно із законодавством.

Серед учасників розрізняють таких посередників між інвесторами:

• біржі — організації, що здійснюють проведення угод, пов'язаних із придбанням-продажем ЦП;
• брокери — особи, уповноважені клієнтами проводити операції та отримують комісійні платежі як винагороду за угоди;
• дилери — особи, що проводять операції від свого імені та за свій рахунок, ґрунтуючись на публічному оголошенні котирувань на папери. Зазвичай дилери є юридичними особами (комерційними організаціями).

Поняття та характеристики Української фондової біржі

В Україні перший організований ринок ЦП (цінних паперів) було створено в жовтні 1991 року під назвою УФБ (Українська Фондова Біржа). Через 7 років від дня її заснування УБФ стала саморегульованою організацією та увійшла до виконавчого комітету ФЄАФБ (Федерації Євро-Азіатських фондових бірж). Філії УФБ знаходяться в Сімферополі, Харкові та Івано-Франківську.

Великий внесок УФБ зробила в приватизаційні процеси України. Саме на її основах розпочалася грошова приватизація з використанням механізму біржового ціноутворення. Її роль з 2007 року на фондовому ринку стала незначною, що позначилося і на оборотах організації. Так, за перші 6 місяців 2007 року відбулося лише 8 торговельних сесій. Тримісячний оборот становив 30 мільйонів гривень.

Українську фондову біржу можна вважати першим ринком цінних паперів в Україні.

Біржовий ринок представлений сегментами:

• електронних заявок;
• ринок розміщення;
• одностороннього аукціону;
• ринок ЦП, на які звернено стягнення.

Клірингові послуги УФБ надає АТ «Розрахунковий центр з обслуговування договорів на фінансових ринках».

За даними УФБ ринкова капіталізація становить 8590420418,4 грн., а індекс UKRSE CBI: 103,77 (0,00%).