Чи може головний бухгалтер обманювати директора?
Необхідно чітко розуміти, хто саме керує компанією і яке місце відведено засновниками самому директору, а також, які питання намагається закрити головний бухгалтер, вводячи в оману керівника? Крім того, важливо розуміти, якою системою розрахунків із третіми особами користується компанія, оскільки для здійснення платежів електронні ключі, як правило, є і в директора, і в бухгалтера.
Відповідаючи на питання, чи може головний бухгалтер вводити в оману генерального директора, необхідно чітко розуміти, хто саме керує компанією і яке місце відведено засновниками самому директору, а також, які питання намагається закрити головний бухгалтер, вводячи в оману керівника? Крім того, важливо розуміти, якою системою розрахунків із третіми особами користується компанія, оскільки для здійснення платежів електронні ключі, як правило, є і в директора, і в бухгалтера. Якщо ж працюють по-старому, за допомогою платіжок, то питання з виконанням підпису на платіжці залишається відкритим – тут є місце для самодіяльності головного бухгалтера. Не менш важливим, а можливо, і головним є рівень знань керівника податкового законодавства, правил ведення обліку як такого. Але про все по черзі.
Ні для кого не секрет, що безліч компаній очолюють номінальні директори, які «виконують» підпис на тому чи іншому документі, і їхня роль у компанії зведена до мінімуму. У таких компаніях головна роль відведена, часто, саме головним бухгалтерам, тобто засновник покладається на розум і вправність тієї людини, яка веде бухгалтерський облік, цілком їй довіряє, оскільки розуміє, що остання сама собі не ворог. Головний бухгалтер не може не розуміти реального стану справ, і, у зв'язку з цим, багато своїх недоліків здатний приховати, оскільки директор для нього не авторитет. Однак таких питань не так уже й багато, адже головний бухгалтер, нарівні з директором (хоч і номінальним) несе відповідальність за фінансово-господарську діяльність юридичної особи, і в разі виявлення тих чи інших махінацій правоохоронними органами, податковими службами, відповідальності не уникнути як одному, так і іншому, а отже, головний бухгалтер ніяк не зацікавлений навмисно робити те, що може привести його і директора на лаву підсудних.
Інша річ - дії через необережність. Головний бухгалтер - теж людина, і їй властиво помилятися, пропустити якусь законодавчу новелу, своєчасно не відреагувати на неї, або ж суб'єктивно розуміти той чи інший припис по-своєму, всупереч думці податкової, яка, як правило, має саме оригінальну думку, далеко не на користь платника податків. Що ж тоді? Чи може він приховати свої помилки від директора, сплатити штрафні санкції, і директор нічого не знатиме про це? Може і дуже просто, пославшись на плутанину в законодавстві, якщо тільки цим не зловживати. Адже кожному директору відомо, що саме законодавство у нас дуже суперечливе і часто змінюється. Тому в окремих випадках цей аргумент може спрацювати однозначно, особливо якщо штраф довелося сплатити зовсім невеликий. Однак цей аргумент майже неможливий, якщо ти – головний бухгалтер в іноземній компанії, оскільки в таких компаніях усі дії розглядаються під лупою, і будь-які прорахунки можуть бути сприйняті виключно як непрофесіоналізм або недостатній професіоналізм.
Щодо ролі генерального директора в компанії, то є серед них і така категорія, яка начебто не номінальний директор, але водночас і не повноцінний. Це означає, що стратегічні питання все-таки на господареві бізнесу, а директор уже виконує те, про що домовився сам господар. Тоді у директора набагато більше можливості перевіряти всіх і вся, оскільки в нього просто є вільний час. І насамперед такий директор стежитиме за тим, чи все гаразд у головного бухгалтера. Такий директор намагається контролювати найменші процеси, як-от: оплату регулярних платежів, навіть найменших, що, по-хорошому, має бути доведено в компанії до автоматизму. Такого директора складно обманути, тут навіть не знадобиться детектор брехні - поліграф. Ввести в оману настільки уважного директора просто неможливо, оскільки головний бухгалтер змушений усе робити з відома директора, інакше це загрожує постійними конфліктами, а працювати в такій атмосфері абсолютно некомфортно. І тут легше погодитися, ніж протистояти.
А взагалі побутує думка, що наскільки глибоко директор вникає у справи бухгалтера і дозволяє себе вводити в оману, настільки це й можливо. Адже є й такі, які цілком покладаються на своїх головних бухгалтерів, і певні питання директор просто не бажає вирішувати або вникати в них. Він усвідомлює, що з таких питань його можуть і обманювати, і не казати чогось, але, оскільки ці питання не пов'язані з великими ризиками, то він спокійний. У більшості випадків такі ситуації можливі, якщо люди знайомі тривалий час, якщо директор не самодур, і якщо головний бухгалтер є головним, тобто кожен на своєму місці.
У будь-якому разі, майже в усіх серйозних компаніях робота головного бухгалтера регулярно перевіряється аудиторами, які виявляють найдрібніші похибки і про все пишуть у своєму аудиторському висновку. Це їхній бізнес, реноме, тому з аудиторами головному бухгалтеру (якщо він щось зробив у своїй роботі не так, приховав від директора) домовитися непросто. Аудитори, насамперед, перевіряють професіоналізм головного бухгалтера, і останній зовсім не зацікавлений, щоб його викрили у зворотному – непрофесіоналізмі, нечесності, адже на кону – кар'єра й успіх, матеріальне забезпечення і можливість продати свої знання в майбутньому дорожче. Оскільки у нас під час прийняття на роботу широко використовують рекомендації, розраховувати на випадок серйозній людині, яка дбає про своє майбутнє і кар'єру, зовсім не доводиться. То навіщо ризикувати і шкодити самому собі?
Таким чином, розмірковуючи над поставленим питанням, приходимо до висновку, що головний бухгалтер зовсім не зацікавлений робити щось не так, приховувати помилки від директора, оскільки в найсерйозніших випадках це може спричинити відповідальність їх обох (адміністративну або кримінальну), а в інших ситуаціях це просто зашкодить його кар'єрі.
Павлович Валерія, 28.05.2014
