Переваги та недоліки оподаткування продажу валют.

Незалежні економісти вже тривалий час роблять прогнози щодо суттєвого девальваційного процесу. Швидке зменшення золотовалютних резервів, а також екстравагантні дії політичної влади у валютному регулюванні вказують, що становище України на валютному ринку наближається до критичного. Головним фактором тривалої дії знецінення гривні є дефіцит рахунку поточних операцій, який минулого року становив $ 10,2 млрд. Найближчим часом було проведено кілька заходів із підтримки гривні. Один із них — це законопроект № 11433 авторства Віталія Хомутинніка, у якому йдеться про запровадження 15-ти відсотків податку на здійснення продажу валюти фізичними особами.

Оподаткування продажу валют в Україні набуває актуальності з кожним днем і має суперечливий характер. Обсяг валютних кредитів українців на даний момент уже більший ніж 10 млрд. $, тому податок на купівлю валюти був би великим тягарем. Проаналізувавши ситуацію, ухвалили рішення запропонувати такий збір лише на продаж валют.

Головне завдання оподаткування продажу валют — наближення до загальноєвропейських тенденцій, зменшення валютних спекуляцій і встановлення відносної стабільності національного курсу. Це нововведення відповідатиме міжнародній практиці оподаткування валютних обмінних операцій. Прикладом є європейські країни, де щороку зростає комісія за здійснення операцій з обміну іноземних валют, але її ставка коливається в межах від 1 до 20% залежно від країни. Звісно ж, краще, щоб нововведення стосувалося виключно операцій із готівкою, адже якщо це матиме й якесь відношення до безготівкових коштів, це може стати однією з причин подорожчання іноземних товарів.

В умовах дії цього рішення продаж валюти насправді стане невигідним для спекулянтів. Задіяні заходи не дадуть можливості спекулянтам заробляти на людях, які до кінця не знають, що відбувається.

Також зазначений законопроект, у разі ухвалення, повинен діяти на зміцнення курсу гривні та зменшення рівня існування доларизації економіки України.

Альтернативним варіантом є те, що після введення закону в дію, купуючи валюту, щоб вирішити — продати її повністю без податку чи залишити в себе, буде 2 місяці. Люди зможуть покласти в банк на депозит валюту, щоб не сплачувати збір, і після закінчення строку вкладу зняти цю суму, обмінюючи її на гривню, не сплачуючи 15-ти відсотків.

До того ж, запровадження зазначеної вище ставки оподаткування стимулюватиме фізичних осіб у виплаті заробітної плати саме в національній валюті. Отже, це ще може бути й активною боротьбою з виплатою заробітної плати в конвертах для прозорості доходів і підвищення чистоти розрахунків. Ще одне завдання — поповнення коштами Пенсійного фонду. Саме цим і є пояснення того, чому збір становить саме 15%. Тому що за базове значення прийняли ставку податку з фізичної особи, яка діє в Україні.

Але є й негативний бік цього питання, оскільки оподаткування продажу валют може викликати невдоволення громадян, зменшити їхні заощадження саме на величину ставки оподаткування, призведе до збільшення інфляції, подорожчання іноземних товарів, збільшення частки тіньової економіки та спричинить активізацію «чорного» ринку обміну валют.

Наведені вище аргументи за стягнення податку з продажу валют не витримують звичайної перевірки логікою. Є лише одне можливе пояснення: на межі дефолту в країні державі потрібна пряма позика від народу, а про створення вигідних умов навіть не йдеться.

Запроваджуючи такі заходи, потрібно усвідомлювати, що економічна система завжди знаходить канали, якими її потоки обходять велику кількість непосильних бар'єрів. Звісно, значна частка тіньового обігу заробітних плат перейде на гривню, але заощадження надалі здійснюватимуться в іноземній валюті. Тим більше, що девальваційний потенціал уже становить понад 15-20%. По суті, цей законопроект має певну мету — забрати 15% заощаджень у людей. Це ще, можна сказати, своєрідний податок на заощадження, з розумінням того, що люди є основним грошовим ресурсом, який існує в країні та може спрямовуватися на розвиток економіки. До того ж, люди зазвичай заощаджують для великих дорогих покупок і роблять це протягом тривалого часу. Однак цілком імовірно, що таким методом правляча влада вирішила спровокувати людей до масового обміну валюти до запровадження ставки податку, а надалі не запровадити його або взагалі скасувати.

Стягнення такого високого відсотка із зазначених вище операцій стане причиною соціального невдоволення громадян і підвищить інфляцію. Зараз не можна допускати, щоб операції звичайного економічного характеру обтяжувалися та створювалися додаткові навантаження. Тому що це стане загрозою тінізації великої частки ринку, що спричинить спад конкурентоспроможності української економіки, як наслідок — погіршення інвестиційного клімату в Україні (особливо відтік іноземних інвестицій).

Щоб захистити себе від інфляції та краху курсу валют, як це сталося у 2008 р., українці навчилися фіксувати свої заощадження та доходи у стійких валютах. Це викликає невдоволення правлячої гілки, оскільки не дає можливості вилучати кошти у громадян за допомогою прихованої емісії національної валюти. Тому цей законопроект може позбавити українців можливості захищати свої кошти від дій Національного банку, який покриває частку бюджетного дефіциту за допомогою друку надлишкової валюти. І яке в цій ситуації можна знайти пояснення, коли людина протягом 5 років заощадила, наприклад, 2 тис. дол. на чорний день, а тепер, коли він настав, повинна віддати державі 300? І просто неможливою буде спроба пояснити людині після цієї операції, що держава таким чином створює для неї благо. І відповідь навіть викликає посмішку.

Запровадження 15-ти відсоткової ставки може активізувати невигідний країні чорний ринок обміну, який буде прототипом того, що був в Україні у дев'яностих роках двадцятого століття. До того ж, у людей з'явиться потреба в обміні валют напряму, тобто один одному особисто в руки. Є великий ризик, що цей законопроект може запровадити новий нелегальний бізнес у країні. Наприклад, люди даватимуть оголошення в Інтернеті про можливість обміну якоїсь суми і при цьому не сплачувати податок. Або в сусідніх країнах, таких як Польща, Білорусь чи Молдова, долар можна буде обміняти на гривню без 15-ти відсоткового податку. Я вважаю, що велика кількість людей, які працюють за межами нашої країни, почнуть робити саме так і ще при цьому заробляти на курсових різницях. І взагалі це може популяризувати валютно-обмінний туризм.

Таким чином, можливе нововведення має більше негативу, ніж позитиву. Тому цей законопроект у такому трактуванні не повинен мати місця в Україні, тому що він згубно впливатиме як на стан населення (господарств), так і на економіку України загалом.

Одним зі шляхів створення сприятливих умов для існування цього законопроекту, як для населення, так і для держави, є оподаткування лише тих валютно-обмінних операцій, сума яких становить не менше 15 млн. гривень. Таким чином, податковий тягар не стосуватиметься звичайних верств населення. Якщо цей законопроект буде ухвалений, то братимуться до уваги лише незаконні операції несплати податків у сумі понад 2,5 млн. гривень. Ці грошові операції здійснюють лише активні діячі тіньової економіки, а не пенсіонери, вчителі та лікарі ...

Як стало відомо, за останні роки в офшори було вилучено з України понад 50 млрд. $. Застосовуючи ставку оподаткування при кожній такій операції, витрати будуть значними, це призведе до того, що схема стане економічно неефективною для тіньового сектору. А також цей законопроект повинен повністю звільняти від сплати цього податку людей, які використовують іноземну валюту як основний засіб заощадження. Отже, усі громадяни, які обмінюють іноземну валюту не для отримання прибутку на курсових різницях, а як засіб зберігання та захисту заощаджень, не повинні обкладатися податком у банках. Законопроект про оподаткування продажу валют у такому трактуванні може мати успіх в Україні та може насправді призвести до поліпшення економічної ситуації.