Стан транспортної інфраструктури України

У період з початку 2014 року транспортна інфраструктура України зазнала багато проблем, передусім пов’язаних з її функціонуванням. Причиною цього стали, передусім, політичні проблеми. Нестабільна ситуація в країні, невизначеність щодо цілісності територій і наявність збройних конфліктів на сході нашої держави та в АР Крим. Втративши контроль над зазначеними територіями, Україна втратила значний потенціал морського, автомобільного, авіаційного та залізничного транспорту, який відігравав значну роль у розвитку економіки держави.

Слід зазначити, що на південно-східній частині України розміщена значна частина природних ресурсів України. Саме цей агропромисловий комплекс суттєво потребує залучення транспортних засобів для видобутку й перевезення предметів праці, обслуговування підприємств. Він займає важливу частину в підтриманні економіки держави. Наразі транспортні підприємства, які перебувають на захоплених територіях, змушені обмежувати або повністю припиняти свою діяльність, що в результаті призводить до нерентабельності їхньої подальшої роботи. Паралельно з цим велика кількість таких підприємств розкрадається загарбниками, без відшкодування конфіскуються автомобілі, автобуси, важка техніка з подальшим їх використанням у своїх цілях. Від цього потерпають як державні підприємства, так і приватні.

Також у зв’язку з катастрофою літака Boeing 777 авіакомпанії Malaysia Airlines у липні 2014 року майже всі іноземні авіакомпанії заборонили перельоти над територією нашої держави, шукаючи надійний і безпечний повітряний коридор у сусідніх державах. Нібито жодних ресурсів Україна не втрачає, проте вона є значною транзитною країною. Велика кількість скасованих рейсів через нашу територію призводить до того, що кошти та міжнародний авторитет ідуть на спад. Бюджет недоотримує гроші за використання нашого повітряного простору, за посадку, відправлення та супроводження суден.

На підприємства наземного транспорту, які розташовані по всій території України, також негативно впливає нинішня політична ситуація. Передусім різке знецінення національної валюти призвело до значного зростання цін на паливно-мастильні матеріали, запасні частини та загалом на транспортні засоби більш ніж на 30%. Це обмежує підприємців у можливості оновлення техніки, змушує зменшувати обсяги надання послуг і підвищувати ціни на обслуговування для клієнтів, певною мірою зменшує їхню кількість.

Залізниця, яка є наймасовішим перевізником, переживає не найкращі часи. Перекриття міжнародних шляхів у східному напрямку, періодичні диверсії з мінуванням шляхів і руйнування залізничної інфраструктури в цих районах не дають у повному обсязі здійснювати перевезення потягами. Значні втрати власності «Укрзалізниці», труднощі у використанні всіх ресурсів також негативно позначаються на економічній ситуації як підприємства, так і держави.

Крім збитків підприємств, установ, організацій, а загалом і держави, негативного впливу зазнають і звичайні громадяни, які працюють у системі транспортних перевезень, серед яких достатня кількість висококваліфікованих кадрів. Скасування значної кількості рейсів змушує роботодавців відправляти останніх у неоплачувані відпустки.

Хоча держава й намагається швидко усувати проблеми з транспортними шляхами та ліквідовувати непередбачувані випадки, аварії та блокування, але для стабільного функціонування інфраструктури цього все одно недостатньо. Отже, поліпшення ситуації на транспортних підприємствах можна досягти безпосередньо за стабільності в країні.

Луговий А.