Визначення монографії
Що таке монографія та її частини
Монографія — це документ, написаний одним або кількома авторами на певну тему, для якого відповідну інформацію було зібрано з різних джерел. Монографія — це найпоширеніша форма представлення досліджень, роздумів і академічної роботи загалом.
Навіть якщо монографія присвячена одній темі, вона розглядає її з різних боків, намагаючись якомога повніше її вичерпати та надати читачеві максимум інформації, окрім роздумів і конкретних міркувань автора, з урахуванням культурних традицій і його особистих поглядів.
Монографії мають являти собою систематичну, всебічну й обширну роботу, що робить внесок у предмет дослідження та пов'язана з визначеною і суворою методологією дослідження.
Частини монографії
Монографія може містити будь-яку кількість розділів, але традиційна структура монографічного тексту складається з:
- Резюме. Багатьом монографіям і навіть статтям передує анотація, яка дає читачеві короткий огляд змісту монографії, зазвичай супроводжуваний ключовими словами, що вказують на основні теми.
- Вступ. Це своєрідний нульовий розділ, який надає читачеві концептуальний інструментарій для підходу до теми дослідження, тобто знання контексту та наявність необхідних ідей, щоб увійти в текст і справді зрозуміти, про що йдеться. Він також може містити методологічну або бібліографічну інформацію, необхідну перед початком розробки.
- Розробка. Вона є основною та складається з кількох розділів, які «вводять» у тему й розглядають тему дослідження з різних боків, намагаючись охопити її якомога повніше й упорядкованіше. Наприклад, якщо в книзі три розділи, то зазвичай потрібно прочитати перший розділ, щоб зрозуміти другий, і так далі, від однієї сторінки до іншої.
- Висновок. Це підсумок дослідження, що надає читачеві можливі відповіді, знайдені після поглиблення в тему. Він має виконувати функцію резюме, але також являти собою завершальну точку зору, яка запам'ятається читачеві після завершення міркувань, інтерпретацій і остаточних аргументів.
- Бібліографія. Цей розділ містить бібліографічну інформацію та показує список використаних текстів, цитованих авторів і весь довідковий матеріал, що слугував для підтримки дослідження. Це важливий розділ, оскільки він дає читачеві змогу дізнатися більше про тему або звернутися до першоджерел багатьох ідей, наведених у статті.
- Додатки. Цей завершальний розділ містить усі графічні, фотографічні або ілюстративні матеріали (таблиці, діаграми тощо), згадані в ході розробки, яким потрібно більше місця для повного представлення та легкої інтерпретації. Вони пронумеровані й класифіковані, щоб на них можна було легко посилатися в тексті.
