Тема публікацій
Довідкові матеріали за цією темою.
Стаття 48 Бюджетного кодексу України (БК) установлює, що розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання та здійснюють платежі тільки <b>в межах</b>:Які бюджетні зобов’язання та бюджетні фінансові зобов’язання перед завершенням бюджетного року має зняти з обліку розпорядник бюджетних коштів?
ЧитатиДійсно, виплати працівника за місяці розрахункового періоду коригують на коефіцієнт підвищення посадових окладів у разі, якщо їх підвищення відбулось у розрахунковому періоді або в періоді, протягом якого за працівником зберігався середній заробіток. Утім, наголосимо: <b>лише у випадках</b>, коли під час розрахунку середнього заробітку керуються Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100. Приміром, у разі розрахунку відпускних, нарахування матеріальної допомоги у розмірі середньомісячної заробітної плати, оплати службових відряджень тощо.Працівник надав до установи листок непрацездатності за період хвороби з 12 по 16 жовтня 2015 року. Для оплати йому перших п’яти днів тимчасової непрацездатності коштом установи розрахунковим періодом є період із жовтня 2014 року по вересень 2015 року. Утім, у жовтні 2015 року проведено перерахунок заробітної плати за вересень (у зв’язку з підвищенням з 01.09.2015 посадових окладів). Чи потрібно під час обчислення середньоденної заробітної плати коригувати виплати працівника у розрахунковому періоді на коефіцієнт підвищення посадових окладів?
ЧитатиСтаття 132 Кодексу законів про працю України встановлює, що за шкоду, заподіяну установі, організації при виконанні трудових обов’язків, працівники, з вини яких заподіяно шкоду, несуть матеріальну відповідальність <b>у розмірі прямої дійсної шкоди</b>, але не більше свого середнього місячного заробітку. Такий середній місячний заробіток визначають керуючись Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.1995 № 100 (далі — Порядок № 100). Саме до Порядку № 100 у випадку розрахунку матеріальної відповідальності в межах середнього заробітку відсилає Верховний Суд України в пункті 4 постанови Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками від 29.12.1992 № 14.За результатами перевірки Держфінінспекцією керівник установи видав наказ про відшкодування шкоди, заподіяної зайвими виплатами надбавок, за рахунок винної особи в розмірі не більше її середньомісячного заробітку (беремо виплати за два попередні місяці). За ці два місяці працівнику, окрім зарплати за відпрацьований час, нараховано середній заробіток за час відрядження та виплачено допомогу по тимчасовій непрацездатності. Чи враховувати такі виплати до розрахунку середньомісячної зарплати?
ЧитатиВідповідно до статті 61 Кодексу законів про працю України (КЗпП) на безперервно діючих підприємствах, в установах, організаціях, а також в окремих виробництвах, цехах, дільницях, відділеннях і на деяких видах робіт, де за умовами виробництва (роботи) не може бути додержана встановлена для даної категорії працівників щоденна або щотижнева тривалість робочого часу, допускається за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) запровадження підсумованого обліку робочого часу з тим, щоб тривалість робочого часу за обліковий період <b>не перевищувала нормального числа робочих годин</b> (ст. 50 і 51 КЗпП).В установі запроваджено підсумований облік робочого часу з квартальним обліковим періодом. В один із місяців кварталу працівник може недопрацювати кілька годин, відпрацювавши їх іншого місяця. У передсвяткові дні працівники часто працюють без скорочення тривалості роботи на одну годину, тобто повні 8 годин. Як оплачувати цю одну годину роботи — в одинарному чи подвійному розмірі, якщо норму годин у певному місяці або кварталі не відпрацьовано?
Читати<b>Ні</b>, не можна. Пояснимо чому.Працівнику запроваджено підсумований облік робочого часу за основним місцем роботи. Утім, він працює в цій установі також за внутрішнім сумісництвом. Чи можна підсумовувати години роботи працівника за основним місцем роботи та місцем роботи за сумісництвом задля визначення надурочних годин?
ЧитатиПідпунктом б пункту 176.2 Податкового кодексу України (ПК) визначено, що особи, які відповідно до ПК мають статус податкових агентів, <b>зобов’язані подавати</b> у строки, встановлені ПК для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до органу державної податкової служби за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі <b>нарахування</b> сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду.У якому періоді заповнюється графа 6 Дата прийняття на роботу податкового розрахунку за формою № 1ДФ, якщо працівника було прийнято на роботу у одному періоді, а дохід нарахований та виплачений у наступному?
ЧитатиТак, потрібно. Пояснимо чому.Під час перевірки фінансові інспектори виявили завищення кредиторської заборгованості за необоротні активи, придбані в 2013 році за кошти загального фонду в сумі 6000 грн. (у т. ч. ПДВ —1000 грн.). Установі направлено вимоги щодо зняття з обліку та реєстрації в органах Казначейства суми даної кредиторської заборгованості. Чи потрібно зменшувати фінансовий результат за 2013 рік?
ЧитатиВідповідно до статті 61 Кодексу законів про працю України (КЗпП) на безперервно діючих підприємствах, в установах, організаціях, а також в окремих виробництвах, цехах, дільницях, відділеннях і на деяких видах робіт, де за умовами виробництва (роботи) не може бути додержана встановлена для даної категорії працівників щоденна або щотижнева тривалість робочого часу, допускається за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) запровадження підсумованого обліку робочого часу з тим, щоб тривалість робочого часу за обліковий період <b>не перевищувала нормального числа робочих годин</b> (ст. 50 і 51 КЗпП).В установі запроваджено підсумований облік робочого часу з квартальним обліковим періодом. В один із місяців кварталу працівник може недопрацювати кілька годин, відпрацювавши їх іншого місяця. У передсвяткові дні працівники часто працюють без скорочення тривалості роботи на одну годину, тобто повні 8 годин. Як оплачувати цю одну годину роботи — в одинарному чи подвійному розмірі, якщо норму годин у певному місяці або кварталі не відпрацьовано?
Читати<b>Ні</b>, не можна. Пояснимо чому.Працівнику запроваджено підсумований облік робочого часу за основним місцем роботи. Утім, він працює в цій установі також за внутрішнім сумісництвом. Чи можна підсумовувати години роботи працівника за основним місцем роботи та місцем роботи за сумісництвом задля визначення надурочних годин?
Читати<b>Ні</b>, не можна. Пояснимо чому.Працівнику запроваджено підсумований облік робочого часу за основним місцем роботи. Утім, він працює в цій установі також за внутрішнім сумісництвом. Чи можна підсумовувати години роботи працівника за основним місцем роботи та місцем роботи за сумісництвом задля визначення надурочних годин?
Читати<b>Так</b>, пояснимо чому.Працівниця установи отримала матеріальну допомогу на вирішення соціально-побутових питань та матеріальну допомогу на оздоровлення. А відпрацювавши лише 4 дні у місяці надання допомоги, пішла у відпустку у зв’язку з вагітністю та пологами. Чи входить до розрахунку середньої зарплати для надання допомоги по вагітності та пологах отримана працівницею матеріальна допомога?
ЧитатиРозпорядники і одержувачі коштів державного та місцевих бюджетів, які перебувають на казначейському обслуговуванні (<i>далі</i> — розпорядники бюджетних коштів), здійснюють реєстрацію зобов’язань в органах Державної казначейської служби України (<i>далі</i> — Казначейство) відповідно до вимог Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов’язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України, затвердженого наказом Мінфіну від 02.03.2012 № 309 (далі — Порядок № 309).Бюджетна установа (розпорядник бюджетних коштів) підписала акт приймання виконаних будівельних робіт (ф. № КБ-2) та довідку про вартість виконаних будівельних робіт (ф. № КБ-3) у грудні 2012 року, але оплату їх не здійснила. Чи зобов’язані органи Казначейства оплатити кредиторську заборгованість за такими документами у наступному бюджетному періоді?
Читати
