Ані оприбутковувати встановлені вікна, ані збільшувати первісну вартість будівлі <b>не потрібно</b>. Пояснимо чому.У будівлі, що перебуває на балансі бюджетної установи, були замінені вікна. Як відобразити їх в обліку: оприбуткувати чи віднести суму витрат, понесених у зв’язку із заміною вікон, на збільшення первісної вартості будівлі?
Згідно з абзацом другим частини першої статті 4 Закону України Про здійснення державних закупівель від 01.06.2010 № 2289 (далі — Закон про закупівлі) річний план закупівель та зміни до нього замовник оприлюднює шляхом розміщення на власному веб-сайті або за його відсутності на веб-сайті головного розпорядника бюджетних коштів протягом п’яти робочих днів з дня їх затвердження.Річний план закупівель повинен бути оприлюднений у мережі інтернет. Чи потрібно оприлюднювати додаток до річного плану закупівель та чи обов’язково зазначати при оприлюдненні очікувану вартість закупівель?
Згідно з частиною першою статті 2 Закону України Про здійснення державних закупівель від 10.04.2014 № 1197-VII (далі — Закон про закупівлі) цей закон застосовується до всіх замовників та закупівель товарів, робіт і послуг за умови, що <b>вартість предмета закупівлі</b> (без урахування податку на додану вартість), товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 100 тисяч гривень, а робіт — 1 мільйон гривень.Чи потрібно проводити процедуру закупівлі, якщо у договорі було передбачено 99 900 грн., а нині кошторисні призначення збільшили на 30 000 грн.?
Відповідно до частини першої статті 2 Закону України Про здійснення державних закупівель від 10.04.2014 № 1197-VII (далі — Закон про закупівлі) цей Закон застосовується до всіх замовників та закупівель товарів, робіт і послуг, за умови, що вартість предмета закупівлі (без урахування податку на додану вартість), товару (товарів), послуги (послуг) <b>дорівнює або перевищує 100 тисяч гривень</b>, а робіт — 1 мільйон гривень.Бюджетна установа подала до Державної казначейської служби України кошторис на 2015 рік. Зазначена в ньому сума, необхідна для закупівлі електроенергії, потребувала проведення закупівельної процедури. Утім, за браком видатків на заробітну плату і нарахування наступного дня установа внесла зміни до кошторису і зазначила меншу не закупівельну суму. Чи варто проводити процедуру?
Відповідно до абзацу десятого частини другої статті 22 Закону України Про здійснення державних закупівель від 01.06.2010 № 2289-VI (далі — Закон про закупівлі) документація конкурсних торгів повинна містити строк, протягом якого пропозиції конкурсних торгів вважаються дійсними, але не менше ніж 90 днів з дати розкриття пропозицій конкурсних торгів.У пропозиції конкурсних торгів учасника-переможця зазначено, що вона дійсна протягом 120 календарних днів. Замовником укладено договір з цим учасником, але через коливання ціна на відповідний предмет закупівлі на ринку учасник відмовляється постачати товар за старою ціною. Враховуючи, що строк дії пропозиції конкурсних торгів ще не минув, чи може замовник переукласти договір?
У разі розірвання договору про закупівлю відповідно до частини першої статті 10 Закону України Про здійснення державних закупівель від 01.06.2010 № 2289-VI бюджетна установа як замовник має скласти <b>звіт про виконання договору</b> та подати такий звіт для оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу протягом трьох робочих днів з дня розірвання договору.У березні 2015 року установа провела тендерну закупівлю на споживання природнього газу та уклала з постачальником договір на суму 239 646,54 грн. З цієї суми вона використала лише 150 856,48 грн. Позаяк у липні 2015 року від постачальника надійшло попередження про дострокове розірвання договору та укладання договору з іншою установою, що має ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання природного газу. Чи повинна установа оприлюднювати на веб-порталі інформацію про розірвання договору та проводити надалі тендерну процедуру на залишкову суму (88 790,06 грн.)?
Такій установі — замовнику спочатку слід розглянути це питання на засіданні комітету з конкурсних торгів з оформленням протоколу та внести цю закупівлю до додатка до річного плану. Пояснимо, чому.Бюджетна установа планує придбати канцелярські товари на суму менше 100 тис. грн. Чи потрібно для такої закупівлі оформлювати протокол із внесенням до додатка до річного плану?
Ні. І от чому.У бюджетній установі відкриті асигнування на здійснення капітального ремонту двох об’єктів, на які складено окремі об’єктні кошториси. Один із них — на ремонт адміністративної будівлі кошторисною вартістю 750 тис. грн., а другий — на ремонт котельні кошторисною вартістю 300 тис. грн. Чи проводити процедуру державних закупівель?
Враховуючи лист-роз’яснення Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 06.02.2013 № 3302-05/4104-12, якщо процедура закупівлі розпочата замовником у період з 31.12.2012 по 28.01.2013 включно за предметом закупівлі, визначеним на основі Державного класифікатора продукції та послуг <b>ДК 016-97</b> або <b>ДК 016:2010</b>, подальше здійснення закупівлі за таким предметом <b>відповідає меті Закону України Про здійснення державних закупівель від 01.06.2010 № 2289-VI та не суперечить принципам здійснення закупівель</b>. Тобто Уповноважений орган не вбачає порушень в діях замовника, який склав річний план закупівель на 2013 рік і розпочав процедури закупівель за Державним класифікатором продукції та послуг ДК 016:2010.Чи буде порушенням законодавства у сфері державних закупівель, якщо бюджетна установа, починаючи з 01.01.2013, склала річний план закупівель на 2013 рік і почала процедури закупівель за ДК 016:2010, тобто до дати внесення змін до Порядку № 921?
Наприкінці року, коли в установах активно розпочинають планування закупівель за державні кошти на наступний рік, виникає безліч запитань. Найчастіше вони стосуються законодавчих вимог, які потрібно враховувати під час продовження у майбутньому році дії договорів поточного року.Бюджетна установа планує здійснити процедуру закупівлі на початку бюджетного року. Чи може вона провести процедуру закупівлі на початку 2014 року за договором, укладеним в 2013 році?
Відповідно до частини першої статті 10 Закону України Про здійснення державних закупівель від 01.06.2010 № 2289-VI (далі — Закон № 2289) замовник для оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу (що здійснюється безоплатно) в порядку, встановленому Законом № 2289, надає інформацію про закупівлю, а саме, зокрема, <b>оголошення про проведення процедури закупівлі</b> — після публікації в державному офіційному друкованому виданні з питань державних закупівель, але <b>не пізніш як за 30 днів до дня розкриття пропозицій конкурсних торгів або кваліфікаційних пропозицій</b>, якщо Законом № 2289 для окремих процедур закупівлі не встановлено іншого строку.У який строк оголошення про проведення відкритих торгів повинно бути надруковано в міжнародному інформаційному виданні з питань державних закупівель Уповноваженого органу та оприлюднено на веб-порталі Уповноваженого органу англійською мовою?
Згідно із частиною першою статті 2 Закону України Про здійснення державних закупівель від 01.06.2010 № 2289-VI (далі — Закон про закупівлі) вказаний Закон застосовується до всіх замовників та закупівель товарів, робіт та послуг, які повністю або частково здійснюються за рахунок державних коштів, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 100 000 грн. (у будівництві — 300 000 грн.), а робіт — 1 000 000 грн., крім закупівель за процедурою електронного реверсивного аукціону, умови застосування якої встановлені розділом VIII цього Закону, у тому числі на технічне обслуговування, іншу оплатну підтримку на майбутнє об‘єкта закупівлі чи виплат, пов’язаних з використанням об’єктів права інтелектуальної власності.Бюджетною установою згідно кошторисних призначень були проведені відкриті торги на закупівлю продуктів харчування на суму 1 276 800 грн. Найменша пропозиція склала 1 109 700 грн. Економія в результаті становить більше 160 000 грн. Чи може установа наприкінці року без проведення конкурсних торгів закупити продукти харчування на 80 000 грн., скориставшись зекономленими коштами?