Матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань не є обов’язковою виплатою

До керівника державного органу (територіального управління судової адміністрації) звернулися працівники з вимогою виплатити їм матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань. Коштів на задоволення вимоги працівників у кошторисі установи на 2013 рік недостатньо. Чи є обов’язковою виплата державним службовцям такої допомоги?

До керівника державного органу (територіального управління судової адміністрації) звернулися працівники з вимогою виплатити їм матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань. Коштів на задоволення вимоги працівників у кошторисі установи на 2013 рік недостатньо. Чи є обов’язковою виплата державним службовцям такої допомоги?

Відповідно до частини шостої статті 33 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-XII державним службовцям може надаватися матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань.

Розміри матеріальної допомоги визначаються постановою Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів» від 09.03.2006 № 268 (далі — Постанова № 268). Керівники органів у межах затвердженого фонду оплати праці мають право надавати працівникам матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує середньомісячної заробітної плати працівника (пп. 3 п. 2 Постанови № 268).

Отже, надання матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань не є обов’язком керівника державного органу, а лише правом, за умови достатньої суми коштів у межах асигнувань, виділених на оплату праці. Тому у цій ситуації вимоги працівників щодо виплати матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань керівник державного органу може не задовольнити.