Методика обліку оприбутковуваної зворотної тари в собівартості продукції

Досить часто матеріали, що використовуються у виробництві, надходять від постачальників в упаковці, яка окремо враховується в бухгалтерському обліку (тобто постачальник відвантажує крім матеріалів ще й тару). У цій статті буде розглянуто варіанти віднесення вартості тари на собівартість продукції, що випускається.

Давайте розглянемо приклад.

Нашому підприємству було поставлено матеріали на суму 600 гривень без ПДВ. При цьому матеріали були упаковані в ящики, які постачальник відобразив у прибуткових документах окремим рядком. Сума тари, що надійшла, становить 60 гривень без ПДВ.

Після проведення розвантажувальних операцій тара, що надійшла, стала непридатною та не може бути використана надалі.

Варіант 1.

У цьому випадку тару можна віднести до транспортно-заготівельних витрат (ТЗВ) та оприбуткувати її як ТЗВ за допомогою прибуткової накладної. Наприкінці місяця накопичені ТЗВ слід розподілити за допомогою документа «Розподіл ТЗВ». Цей документ виконує розподіл накопичених за місяць ТЗВ між рахунками витрат, на які були списані самі ТМЦ. При цьому частина суми, яку було списано на виробництво, буде відображена в регістрі «Виробничі витрати». Детальніше про алгоритм розподілу транспортно-заготівельних витрат можна прочитати в документації.

Варіант 2.

У разі якщо необхідно віднести вартість тари, що надійшла, на собівартість конкретної продукції (наприклад, матеріали, що надійшли, використовуються для виробництва лише одного виду продукції), слід розподілити собівартість тари на собівартість матеріалів.

Для цього:

1. Відобразити надходження матеріалів і тари окремими прибутковими накладними. Це необхідно зробити для того, щоб під час розподілу тара, що надійшла, не враховувалася як база розподілу.
2. Віднести собівартість тари на собівартість матеріалів за допомогою документа «Витрати на придбання».