Облік браку при давальницькому виробництві продукції

У цій статті буде розглянуто можливі варіанти обліку браку під час випуску продукції за давальницькою схемою.

На поточний момент немає нормативних документів, що регламентують облік браку під час випуску продукції за давальницькою схемою. Конкретна схема обліку визначається чинним договором (домовленістю) на виробництво продукції, укладеним між власником продукції (давальцем) і виробником.

Конфігурація не дає змоги списувати на витрати браковану давальницьку продукцію за аналогією з виробництвом власної продукції, оскільки на поточний момент під час списання не фіксується інформація про давальницьку складову, накопичену у складі такого браку.

Можна запропонувати такі схеми обліку:

1. Договором на випуск давальницької продукції передбачено, що давальцю відвантажується вся продукція, зокрема й бракована. Надалі брак може бути повернено виробнику з частковою компенсацією за використані матеріали.

   У цьому разі слід застосувати таку схему:

   • У документі «Випуск продукції» відобразити виробництво браку та оприбуткувати його на склад браку.
   • Відвантажити браковану продукцію давальцю за допомогою документа «Надання послуг» (при цьому залежно від домовленості вартість послуг з випуску бракованої продукції може бути нульовою).
   • У разі повернення браку оприбуткувати його від давальця як матеріали за допомогою документа «Прибуткова накладна (запаси)». Сума надходження має враховувати суму компенсації за використані матеріали.
   • Списати оприбутковані запаси (брак) на витрати за допомогою документа «Списання ТМЦ».
2. Існує домовленість не відображати брак, що виникає, і передавати власнику продукції лише обумовлену договором кількість продукції.

3. У цьому разі під час відображення виробництва продукції в документі «Випуск продукції» слід зазначити лише кількість небракованої продукції. Матеріали, використані для виробництва бракованої продукції, слід списати у виробництво. У результаті кількість виробленої продукції відповідатиме договірній, але при цьому буде перевищено норми на випуск і, відповідно, зросте собівартість виробленої продукції.

   Таке рішення є природнішим, ніж описане раніше, оскільки витрати на брак будуть неявно включені до собівартості.

4. У договорі на виробництво продукції закріплено норму наявності браку не більше певного відсотка, тобто передбачається, що під час виробництва продукції брак неминучий.

   У цьому разі під час нормування випуску (документ «Норми виробництва») доцільніше закладати норми щодо наявності браку не окремою статтею калькуляції, а відповідним збільшенням сум статей калькуляції на одиницю продукції.