Відповідальність за помилки у звіті з ЄСВ
Заходи впливу до установ-порушників визначені у статті 25 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від 08.07.2010 № 2464-VI (далі — Закон про ЄСВ), а до посадових осіб таких установ — у статті 165<sup>1</sup> Кодексу України про адміністративні правопорушення (КпАП).Складаючи звіт з ЄСВ за травень 2015 року, сільська рада може застосувати понижуючий коефіцієнт (у розмірі 0,853) відповідно до установлених законодавством умов його застосування. Утім, випадково бухгалтер виявив, що в окремих місяцях 2014 року звіти з ЄСВ подавали з помилками. І ці помилки у наступні періоди не були виправлені. Хто — сільська рада чи посадова особа — відповідатиме за подання у 2014 році звітів з ЄСВ з помилками? Чи обов’язково застосовувати понижуючий коефіцієнт до ставки ЄСВ при складанні звіту з ЄСВ за травень 2015 року?
Складаючи звіт з ЄСВ за травень 2015 року, сільська рада може застосувати понижуючий коефіцієнт (у розмірі 0,853) відповідно до установлених законодавством умов його застосування. Утім, випадково бухгалтер виявив, що в окремих місяцях 2014 року звіти з ЄСВ подавали з помилками. І ці помилки у наступні періоди не були виправлені. Хто — сільська рада чи посадова особа — відповідатиме за подання у 2014 році звітів з ЄСВ з помилками? Чи обов’язково застосовувати понижуючий коефіцієнт до ставки ЄСВ при складанні звіту з ЄСВ за травень 2015 року?
Заходи впливу до установ-порушників визначені у статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI (далі — Закон про ЄСВ), а до посадових осіб таких установ — у статті 1651 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КпАП).
Подання Звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування до фіскальних органів за формою № Д4 (додаток 4 до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435; далі — Звіт з ЄСВ) з помилками призведе:
- або до завищення суми нарахування/утримання ЄСВ;
- або до її заниження.
А заниження суми ЄСВ, у свою чергу, спричинить несплату (неперерахування) ЄСВ.
За подання Звіту з ЄСВ з помилками частина перша статті 1651 КпАП передбачає накладення штрафу на посадових осіб у розмірі 30-40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (нмдг).
За несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) ЄСВ на установу накладається штраф у розмірі:
- 10% своєчасно не сплачених сум — до 31.12.2014 включно;
- 20% своєчасно не сплачених сум — з 01.01.2015 (п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону про ЄСВ). Крім того, на посадових осіб установи, якщо сума несплаченого ЄСВ не перевищує 300 нмдг, накладається штраф у розмірі 40-80 нмдг.
Насамкінець варто наголосити: визначаючи показники для застосування понижуючого коефіцієнта, бухгалтер урахував дані Звітів з ЄСВ за окремі місяці 2014 року з помилками. Тобто такі показники теж обчислені не правильно і, відповідно, вони вплинули на визначення понижуючого коефіцієнта. А його застосування до ставки ЄСВ знову ж таки може спричинити заниження суми ЄСВ, що призведе до несплати (неперерахування) ЄСВ в частині заниженої суми.
З огляду на те, що дотримання умов для застосування понижуючого коефіцієнта, визначених пунктом 95 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону про ЄСВ, є спірним (через допущені у 2014 році помилки), застосовувати такий понижуючий коефіцієнт не потрібно. Це дасть змогу надалі уникнути штрафних санкцій.
