Як позбутися «завислих копійок»

Після розрахунку собівартості на рахунках обліку витрат і ТМЦ можуть залишитися невеликі суми, які не мають прикладного значення. Такі суми називатимемо «завислими копійками».
Не всі невеликі суми є завислими копійками. Скажімо, якщо є залишок у кількості за конкретною номенклатурою на рахунку 10, то будь-яка сума, навіть найменша (одна копійка), не вважається «завислою копійкою».

«Завислі копійки» можна побачити у звітах, наприклад:

«Завислі копійки» можуть створювати проблеми:

• не буде дотримано формальних вимог до обліку та звітності, наприклад таких:
  • рахунок на кінець звітної дати не має сальдо,
  • у балансі підсумок активу дорівнює підсумку пасиву;
• у звітах виводиться зайва інформація, не потрібна для аналізу та прийняття рішень,
• уповільниться розрахунок собівартості, формування звітів.

Тому слід позбуватися «завислих копійок».

Для цього є різні способи. Які з них слід застосовувати в конкретній ситуації, залежить від причини «завислих копійок».
Причинами «завислих копійок» можуть бути:

• Помилки в обліку. У цій статті їх не розглядаємо.
• Математичні похибки. Розглянемо їх і способи їх усунення.

Такі похибки можуть виникнути:

• під час розв’язання системи лінійних рівнянь — ключового алгоритму розрахунку собівартості,
• під час запису результату розрахунку в ІБ: у регістри суми записуються округленими до двох знаків після коми, хоча під час розрахунку точність чисел може бути значно вищою.

Відповідно впливати можна

• на точність розв’язання системи лінійних рівнянь: підвищити точність розв’язання,
• на результат запису: перенести завислі копійки на прийнятні рахунки.

Є налаштування програми, які дають змогу це зробити:

1. Максимальна кількість ітерацій СЛР.
2. Середнє відхилення СЛР.
3. Межа похибки СЛР.

(інтерфейс «Завідувач обліку», меню «Налаштування обліку – Налаштування програми», вкладка «Розрахунок собівартості»)

Перші два параметри впливають на точність розв’язання системи лінійних рівнянь.
Третій параметр («Межа похибки СЛР») визначає, які суми вважатимуться «завислими копійками»: це всі суми, які за модулем не перевищують межу похибки.

Як правило, не варто змінювати значення за замовчуванням. Однак якщо за цих значень «завислі копійки» залишаються, то можна змінити ці значення:

• збільшити максимальну кількість ітерацій СЛР, скажімо до 150,
• зменшити середнє відхилення СЛР, скажімо до 10^–13,
• збільшити межу похибки СЛР, скажімо до 100.

Треба розуміти, що такі зміни можуть призвести до уповільнення розрахунку собівартості. Чи буде це уповільнення помітним, залежить від особливостей конкретної ІБ, даних у ній.

Також слід розуміти, що межа похибки зможе «приховати» помилки в обліку — тобто не дати їх виявити та усунути. Тому не слід надмірно, безпідставно завищувати межу похибки.

Іноді для цілей налагодження можна встановлювати межу похибки в 0. Треба не забути повернути її до нормального (ненульового) стану та провести розрахунок собівартості, щоб позбутися «завислих копійок».

Щоб собівартість за поточний місяць розрахувалася коректно, має бути правильно розрахована собівартість попереднього місяця, зокрема не повинно бути «завислих копійок».