Запис даних в інформаційну базу в рамках обміну

Однією з невід'ємних частин процесу обміну даними є запис даних в інформаційну базу. У рамках обміну дані фактично переносяться з іншої інформаційної бази (або гетерогенної системи) — це докорінно відрізняє процес обміну від процесу програмного введення даних в інформаційну базу.

Відмінною особливістю запису даних у рамках обміну (перенесення) є той факт, що він (запис) не повинен супроводжуватися діями, що призводять до модифікації інших даних, тобто бути ідемпотентним. Таким чином, процес запису елемента даних у рамках обміну має відрізнятися від звичайного процесу запису. Для ідентифікації цього режиму запису в прикладних об'єктів (а також наборів записів) передбачено ознаку Завантаження властивості ОбмінДаними. У режимі Завантаження платформа не виконує перевірок, пов'язаних із логічною цілісністю даних.
Не слід також виконувати подібні перевірки й у прикладних рішеннях (наприклад, перевірки, пов'язані з наявністю тих чи інших даних, що беруть участь в обміні — реєстратор записуваного набору записів регістру накопичення може ще не бути прочитаний із повідомлення обміну). У цьому режимі рекомендується надати системі можливість записати прочитані дані, не виконуючи додаткових дій, пов'язаних із бізнес-логікою конкретного прикладного рішення. У режимі Завантаження програмний код конфігурації має забезпечувати повне вивантаження та завантаження даних в інформаційну базу в довільному порядку (наприклад, такий сценарій роботи забезпечить можливість створення повної копії інформаційної бази через вивантаження/завантаження даних у форматі XML).

Слід звернути увагу на те, що використання ознаки Завантаження для реалізації будь-якої іншої логіки обміну є некоректним і призводить до появи помилок.
Однак, якщо завантаження даних виконується в рамках якогось специфічного сценарію і логіка роботи конфігурації вимагає встановлення ознаки Завантаження у значення Істина (для вимкнення перевірок, що виконуються платформою), але додаткові дії під час запису даних усе ж потрібні — у цьому разі слід передбачити спеціальну ознаку, яка й визначатиме поведінку конфігурації в цьому специфічному сценарії.