150 днів для агроекспорту: як бухгалтеру порахувати строк і закрити валютний нагляд

Що саме змінив НБУ в серпні 2026 року

Від якої дати рахувати строк

Практичний приклад: договір, експорт і два платежі

Що відбувається після часткової оплати

Чому логістична затримка не змінює дату автоматично

Як організувати контроль у бухгалтерії та BAS/1С

Типові помилки, через які 150 днів рахують неправильно

Робочий чек-лист бухгалтера

Практичний висновок

Уявімо звичайну робочу ситуацію. Українське підприємство уклало договір із польським покупцем, експортувало партію пшениці, а оплату погодило у два етапи. Бухгалтер бачить одразу кілька дат: день договору, інвойсу, митного оформлення, відвантаження, першого і другого платежу. Після серпневого рішення НБУ виникає ще одне запитання: коли саме для цієї операції спливають 150 днів?

Правильна відповідь починається не з календаря, а з класифікації товару та дати експортної операції. Серпнева зміна не означає, що для будь-якого експорту встановлено 150 днів. Це тимчасовий спеціальний строк для визначених аграрних товарів і визначеного періоду.

Що саме змінив НБУ в серпні 2026 року

Станом на 11 вересня 2026 року постанова Правління НБУ від 25 серпня 2026 року № 97 діє з 26 серпня 2026 року. Вона збільшила зі 120 до 150 календарних днів граничний строк розрахунків за експортом товарів із конкретними кодами УКТ ЗЕД. Нове правило застосовується до операцій, здійснених із 1 липня 2026 року до 31 серпня 2027 року включно. Це важлива деталь: рішення набрало чинності наприкінці серпня, але охопило відповідні операції починаючи з 1 липня 2026 року.

Перелік кодів і період застосування прямо наведені в офіційному роз’ясненні НБУ про 150-денний строк для агроекспорту. Для більшості інших експортно-імпортних операцій, здійснених із 5 квітня 2022 року, загальний строк у період воєнного стану становить 180 календарних днів. Водночас для окремих товарів можуть діяти інші спеціальні правила, тому висновок треба робити за кодом товару, видом операції та її датою, а не лише за словом «експорт».

Товари, для яких передбачено 150 днів

Для застосування правила потрібно, щоб одночасно виконувалися дві умови:

• товар класифіковано за одним із перелічених кодів УКТ ЗЕД;
• експортна операція здійснена в період із 01.07.2026 до 31.08.2027 включно.

Назви продукції в договорі недостатньо. Наприклад, слово «олія» саме собою ще не доводить право на 150 днів: бухгалтеру потрібен код УКТ ЗЕД у митних документах. Так само дата підписання контракту не визначає період застосування спеціального строку, якщо фактична експортна операція відбулася пізніше.

Від якої дати рахувати строк

Для товару, який підлягає митному оформленню, банк починає відлік із дати оформлення митної декларації типу ЕК-10 «Експорт» або ЕК-11 «Реекспорт». Саме ця дата, а не дата контракту, інвойсу, виїзду автомобіля зі складу чи фактичного зарахування першої частини оплати, є точкою відліку валютного нагляду.

День оформлення митної декларації є першим календарним днем строку. Вихідні та святкові дні не вилучаються з розрахунку, бо йдеться про календарні, а не банківські чи робочі дні. Якщо один договір виконується кількома партіями за різними митними деклараціями, бухгалтеру безпечніше вести окремий контроль за кожною декларацією: у кожної партії буде власна дата початку, сума та залишок виручки.

У договорі можна встановити коротший строк платежу. Наприклад, якщо покупець зобов’язаний сплатити протягом 60 днів, це договірний строк роботи з дебіторською заборгованістю. Але для валютного законодавства виручка в будь-якому разі має надійти не пізніше відповідного граничного строку НБУ. 150 днів — не рекомендована відстрочка і не новий стандарт договору, а зовнішня межа для конкретної категорії операцій.

Практичний приклад: договір, експорт і два платежі

Розглянемо умовний, але максимально наближений до бухгалтерської практики приклад.

• резидент: ТОВ «Зерновий шлях»;
• нерезидент: покупець із Польщі;
• товар: пшениця, код УКТ ЗЕД 1001;
• вартість партії: 120 000 євро;
• договір підписано 12 серпня 2026 року;
• митну декларацію ЕК-10 оформлено 20 серпня 2026 року;
• покупець сплачує 50 000 євро 5 жовтня 2026 року та 70 000 євро 12 січня 2027 року.

Пшениця має код 1001, а митну декларацію оформлено 20 серпня 2026 року — у межах періоду 01.07.2026–31.08.2027. Отже, до цієї операції застосовується спеціальний строк 150 календарних днів. Першим днем є 20 серпня 2026 року, 150-м — 16 січня 2027 року. Якби після завершення цього дня залишалася непогашена заборгованість, першим днем порушення стало б 17 січня 2027 року.

Той самий приклад на часовій шкалі

Що відбувається після часткової оплати

Перший платіж не перезапускає і не продовжує 150-денний строк. Календар продовжує рахуватися від 20 серпня 2026 року, але сума незавершеної операції зменшується зі 120 000 до 70 000 євро. Банк не закриває нагляд за всією декларацією лише тому, що надійшла частина коштів.

Для правильного зарахування платежу важливі не тільки сума і дата. У платіжному повідомленні мають бути реквізити, за якими банк і бухгалтер можуть пов’язати надходження з договором, інвойсом і конкретною експортною партією. Якщо один платіж покриває кілька декларацій або покупець вказав неповне призначення, варто одразу надати банку розподіл та підтвердні документи, а не чекати наближення граничної дати.

У нашому прикладі другі 70 000 євро зараховані 12 січня 2027 року на поточний рахунок резидента в банку України та ідентифіковані як оплата за тією самою партією. Загальна сума надходжень дорівнює 120 000 євро. Після зарахування повної виручки й отримання необхідних документів банк має підставу завершити валютний нагляд за операцією. Практично бухгалтеру варто отримати від обслуговуючого банку підтвердження, що декларацію знято з нагляду, і зберегти його разом із контрактним досьє.

Чому логістична затримка не змінює дату автоматично

НБУ пояснив тимчасове збільшення строку ускладненням морської логістики та довшим транспортуванням альтернативними маршрутами. Але для окремого договору сам факт затримки вагона, судна чи автомобіля не додає нових днів понад установлені 150. Бухгалтер має орієнтуватися на нормативний строк і документи, а не на очікувану дату прибуття вантажу покупцеві.

Якщо обставини загрожують своєчасному розрахунку, діяти потрібно до спливу строку: звірити документи з банком, вимагати від покупця графік платежів, оцінити передбачені законом підстави для зупинення або продовження строку та зібрати підтвердження. Звичайний лист контрагента з проханням «почекати ще місяць» сам по собі не закриває валютний ризик.

Як організувати контроль у бухгалтерії та BAS/1С

Навіть якщо банк веде власний валютний нагляд, підприємству потрібен незалежний оперативний реєстр. Мінімальна картка експортної партії має містити:

1. номер і дату договору, покупця та валюту;
2. номер, тип і дату оформлення митної декларації;
3. код УКТ ЗЕД та коротке обґрунтування застосованого строку;
4. суму партії у валюті договору;
5. дату початку, кількість календарних днів і розраховану граничну дату;
6. кожне надходження із сумою, датою, банківським документом і прив’язкою до декларації;
7. непогашений залишок та внутрішні нагадування, наприклад за 30, 15 і 5 днів;
8. дату та підтвердження завершення валютного нагляду банком.

У BAS або 1С не варто зберігати лише одну «дату оплати» в картці договору. Для часткових платежів потрібен регістр або окрема аналітика за митними деклараціями та надходженнями. Тоді звіт показуватиме не тільки прострочені договори, а й реальний залишок за кожною партією. Це особливо важливо, коли один контракт охоплює кілька відвантажень, а один банківський платіж закриває кілька інвойсів.

Фахівцям, яким потрібно систематизувати роботу з контрактами, валютою, митними документами й обліком експорту, стане в пригоді практичний курс «ЗЕД для бухгалтера». Корисність такого навчання саме в тому, щоб бачити весь ланцюжок операції, а не окремо платіж, митну декларацію чи бухгалтерське проведення.

Типові помилки, через які 150 днів рахують неправильно

• Застосовують 150 днів до всього експорту. Спеціальний строк стосується лише перелічених кодів УКТ ЗЕД і визначеного періоду операцій.
• Рахують від дати договору або інвойсу. Для товару з митним оформленням відлік починається з дати МД ЕК-10 або ЕК-11.
• Не включають день оформлення МД. У прикладі 20 серпня — це день 1, а не нульова дата.
• Після першої оплати починають нові 150 днів. Частковий платіж зменшує заборгованість, але не змінює початкову дату.
• Контролюють договір загалом, а не окремі декларації. Для кількох партій можуть одночасно діяти різні граничні дати.
• Вважають банківську виписку достатньою для автоматичного закриття. Якщо призначення платежу нечітке або сума розподіляється між партіями, банку можуть знадобитися пояснення та документи.
• Відкладають звірку до останнього дня. Помилки в реквізитах, банківський комплаєнс або різниця в розподілі платежу можуть потребувати часу.

Робочий чек-лист бухгалтера

1. Зіставити опис товару з кодом УКТ ЗЕД у митній декларації.
2. Перевірити, чи входить дата оформлення МД до періоду 01.07.2026–31.08.2027.
3. Зафіксувати 150-й календарний день, рахуючи дату МД як день 1.
4. Рознести кожне валютне надходження на конкретний договір, інвойс і декларацію.
5. Після часткової оплати перерахувати залишок, але не переносити граничну дату.
6. Заздалегідь звірити з банком документи та суму, що залишається під наглядом.
7. Після повного розрахунку переконатися, що банк завершив валютний нагляд, і зберегти підтвердження.

Практичний висновок

Для договору з нашого прикладу вирішальними є три факти: пшениця має код УКТ ЗЕД 1001, митну декларацію оформлено 20 серпня 2026 року, а повні 120 000 євро надійшли до 150-го дня. Перший платіж зменшив контрольований залишок, другий повністю його погасив, після чого банк отримав підставу завершити валютний нагляд.

Найкорисніше правило для щоденної роботи звучить так: спочатку код товару і дата операції, потім правильна точка відліку, далі — окремий облік кожного платежу та документальне підтвердження закриття. Саме такий порядок не дає перетворити спеціальні 150 днів на небезпечне узагальнення для всього експорту.