Електронні гроші.

Люди звикли всіляко робити своє життя простішим: почали будувати багатоповерхові будинки — винайшли ліфт, користувалися телевізором із багатоканальним телебаченням — придумали пульт, а тепер намагаються дедалі більше спрощувати операції з коштами, активно вводячи в користування електронні гроші. Можливо, це ґрунтується на тому принципі, що життя швидкоплинне, коротке, і не варто витрачати багато свого часу на звичайні повсякденні дії. Дуже помітним є вдосконалення та еволюція платіжних засобів, за багато тисячоліть подолали шлях від металевих монет і золота до паперових грошей і пластикових карток. Однак усе не так просто, як здається. Введення електронних грошей у вільний обіг і вільне користування громадянами несе велику складність для уряду, банків і самих користувачів.

Що ж таке ці екзотичні електронні гроші? Згідно з положенням №481 НК України, електронними грошима не є всі види готівки (банкноти, монети) і записи на рахунках у банку. Це гроші, які не мають матеріальної форми, а обмін і розрахунки за допомогою них не можуть проводитися без інформаційних технологій. Для користування віртуальними грошима необхідно створити електронний гаманець, який у принципі є аналогом звичайного реального гаманця або банківського рахунку. Для того щоб він працював, необхідно встановити на комп'ютері спеціально розроблене програмне забезпечення. Усі операції, пов'язані з використанням електронних грошей, здійснюються через електронні платіжні системи, які мають свої власні сайти в мережі Інтернет. Кожна з таких електронних платіжних систем має певну валютну одиницю, свої стандарти, вимоги та правила. Учасниками відносин, що передбачають використання електронних грошей, є:

• емітент (особа, що здійснює безпосередній випуск електронних засобів);
• агент (особа, що розповсюджує електронні гроші, відповідає за обмінні операції за допомогою електронних грошей, надає засоби поповнення електронних пристроїв електронними грошима);
• оператор (особа, що відповідає за виконання технічних і операційних функцій у системі цифрових грошей);
• користувач (власник електронних грошей, який може використовувати їх для купівлі товарів і послуг);
• торговець (суб'єкт, який отримує електронні платежі, що є засобом оплати товарів).

Зрозуміло, що з електронними грошима пов'язана велика кількість певних проблем і перешкод для їх масштабного введення. Перша проблема — це необхідність організації відповідної інфраструктури: комп'ютерні мережі, Інтернет, певні спеціальні платіжні сервіси електронного типу. В Україні обіг електронних грошей — дуже неврегульоване питання, незважаючи на це, даний засіб розрахунків (електронні гроші) швидко набирає обертів і високої популярності і серед населення, і в бізнес-суспільстві. В Україні наразі не створено чітке законодавче регулювання, що стосується цього питання. І це призводить до виникнення суперечливих сторін під час здійснення операцій і розрахунків за допомогою електронних грошей.

Також існує низка особистісних і психологічних перешкод для людей, які наважаться перейти на користування електронними грошима. По-перше, якщо уявити масовий переведення всіх на електронні гаманці, то стане зрозуміло, що велика кількість людей у країні не мають доступу до персональних комп'ютерів та інших інформаційних технологій. По-друге, великий вплив матиме психологічний фактор: не кожен згоден проміняти свій реальний гаманець із паперовими банкнотами на комп'ютерний гаманець. Уся ця специфіка цифрових грошей буде зрозуміла не кожному.

У процесі використання електронних грошей великий ризик шахрайства, здійсненого кіберзлочинцями. Це є однією з найгостріших проблем, яку досить важко регулювати й контролювати. Існує загроза злому гаманців (віртуальних), крадіжки грошей. У мережі Інтернет «умільцями» створено велику кількість різних схем і способів шахрайства. Прикладом є фішинг. Мета цього шахрайства — отримати доступ до особистих конфіденційних даних, а потім здійснити крадіжку грошей у користувачів платіжної системи. Це можна зробити за допомогою використання спеціальних програм, створених для злому гаманців. Зазвичай ці програми мають вигляд вірусів, які відкривають для зловмисників доступ до ключів і паролів. Частка електронного шахрайства сягає 1-2% від обсягу всіх транзакцій..

Необхідно також згадати про проблему використання цифрових грошей як оплати (за товари та послуги) суб'єктами господарювання, які є платниками єдиного податку. Адже платники єдиного податку повинні здійснювати розрахунки в грошовій формі, готівковій або безготівковій. А електронні гроші не вважаються ані готівковою, ані формою розрахунків безготівкового типу.

Однак електронні платіжні системи мають, зі свого боку, безліч плюсів. Оскільки спосіб розрахунку за допомогою електронних грошей дуже прискорює проходження платежів, позбавляє необхідності у відкритті банківських рахунків, звільняє від витрати часу на те, щоб іти на пошту й оплачувати замовлення або купівлю там. А підприємства, зі свого боку, використовуючи систему електронних платежів, звільняються від оформлення необхідних касових операцій. З погляду користувачів така система — це захищена клієнтська програма, яка дозволяє переказувати й отримувати цифрові гроші, зберігати їх в інтернет-банках, переказувати на банківські рахунки, конвертувати, знімати готівку тощо. Найпоширенішими електронними платіжними системами в Україні є PayCash, WebMoney, E-Gold, Яндекс-гроші та інші.

Розрахунки за торговельними операціями в мережі Інтернет здійснюються через оператора. Для відображення коштів, що надійшли від покупця і перебувають на рахунку оператора, використовується рахунок 37 «Розрахунки з різними дебіторами», відкриваючи субрахунок 377.1 «Розрахунки з оператором через мережу Інтернет». Таким чином, відображення коштів, що надійшли на рахунок оператора від покупця, відображають записом: за дебетом субрахунку 377.1 і за кредитом субрахунку 681 «Розрахунки за авансами одержаними». При надходженні коштів на рахунок оператора на підприємство покладається обов'язок щодо нарахування та сплати до бюджету податку на додану вартість за отриманою передоплатою.

Для того щоб підприємство мало можливість працювати за допомогою електронних грошей, необхідно створити інтернет-сайт. Витрати підприємства на створення сайту будуть накопичуватися та відображатися за дебетом рахунку 15 субрахунку 154 «Придбання або створення нематеріальних активів». Первісна вартість із придбання сайту списується в дебет рахунку 12 «Нематеріальні активи», субрахунку 127.1 «Право на Інтернет web-сайт» і кредит 154. Сума нарахування амортизації для погашення вартості нематеріальних активів відображається на рахунку 13 із субрахунком 133 «Накопичена амортизація активів (нематеріальних). Права на користування інтернет-сайтом можуть бути передані підприємству третіми особами. У такому разі цей нематеріальний актив обліковується на рахунку 02 «Активи на відповідальному зберіганні». Платежі за право користування сайтом, здійснені як фінансовий разовий платіж, у бухгалтерському обліку ця операція відображається у складі витрат майбутніх періодів на рахунку 39. Підприємство, яке здійснює продаж товарів через інтернет, сплачує комісії оператору (при зарахуванні платежу покупця на електронний рахунок і при перерахуванні продавцю коштів). У бухгалтерському обліку утримання оператором комісії за послуги за електронним рахунком відображається таким чином: за дебетом рахунку 92 «Адміністративні витрати», субрахунок «Плата за розрахунково-касове обслуговування та інші банківські послуги», за кредитом рахунку 377.1 «Розрахунок з оператором через Інтернет»..

В Україні було прийнято закон про функціонування та розвиток безготівкових розрахунків, у якому зазначається, що емітентами електронних грошей можуть бути банки, і електронні гроші виражаються лише в гривнях, а контроль за їх функціонуванням і випуском здійснюватиметься Національним банком України. Документ передбачає несення відповідальності за неправомірне користування електронними грошима. Право на встановлення граничних розрахункових сум готівкою для юридичних, фізичних осіб і фізичних осіб-підприємців надано Національному банку. Право здійснювати контроль за порядком проведення та правомірністю проведення розрахунків за товари й послуги, за дотриманням обов'язкових вимог щодо використання електронних засобів платежу надається Державній податковій службі. Державні органи мають намір приділяти особливу увагу ринку електронних засобів, оскільки він часто використовується злодіями, які здійснюють кіберзлочини.

Явно простежується активний розвиток на українському ринку електронних грошей. За деякими даними, у 2011 році обсяг використання на українському ринку електронних грошей оцінюється в сумі 2,5 млрд. гривень, і це вдвічі більше, ніж у 2009 році, і вдесятеро більше, ніж у 2007 році. Активний розвиток використання електронних грошей у господарській діяльності України ставить питання про термінове врегулювання бухгалтерського обліку за операціями з розрахунків електронними грошима та створення податкового регулювання відповідних операцій. Саме тому було створено групу фахівців при Міністерстві фінансів України, яка займається розробкою Методичних рекомендацій із питань бухгалтерського обліку операцій, за яких використовуються електронні гроші.

Останнім часом всесвітня інформаційна система Інтернет є одним із видів комерційної діяльності. Через Інтернет активно ведеться продаж товарів і послуг, що дає підставу для розвитку електронних грошей. При здійсненні розрахунків за допомогою віртуальних гаманців виникає низка проблем, як у бухгалтерському обліку, так і в податковому. Тому для подальшого розвитку в Україні електронних грошей важливим є створення правової основи, яка гарантуватиме надійність емітентів електронних грошей, зробить розрахунки електронними грошима ефективними та безпечними.