Проблеми формування та передачі електронних бухгалтерських документів
Стаття містить огляд програмних продуктів, що забезпечують бухгалтерам якісну та своєчасну передачу електронної звітності до контролюючих органів і єдиного реєстру податкових накладнихВи запитаєте, де шукати вихід?
Ви запитаєте, де шукати вихід?
На сьогодні у бухгалтерів найактуальнішими стали проблеми, практично не пов'язані зі змінами в Положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку та Податковому кодексі України, а саме питання складання та подання до відповідних органів і баз даних електронних звітів. Ще зовсім недавно бухгалтери «страждали» від змін, внесених до ПКУ 28 грудня 2014 р., які передбачали повсюдне запровадження на території України з 1 лютого 2015 року тестового режиму електронного адміністрування ПДВ. Суть проблеми полягала в тому, що надіслані бухгалтерами підприємств податкові накладні оперативно відображалися в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН), але не потрапляли за призначенням. При цьому співробітники таких компаній, як m.e.doc, Соната, Бест-Звіт повідомляли клієнтам про те, що вони не несуть жодної відповідальності за несвоєчасне вивантаження та передачу звітності, а також не зберігають реєстрів, за якими можна було б провести звірку. Іншими словами: «Якщо щось не так — винні ви самі».
Але такі самі проблеми виникали й у зовнішніх клієнтів. Несподівано почали з'являтися штрафи за подію, яка вже відбулася, але звітність щодо якої з тієї чи іншої причини «загубилася» дорогою до ЄРПН. Наприклад, покупці стверджували, що накладні надіслані до ЄРПН, а організації, які здійснюють продажі, не бачили цих накладних у своїх системах. Ось такий парадокс.
При цьому офіційні представники компаній-розробників програмного забезпечення стали акцентувати увагу споживачів на наявності ліцензії на такі пакети. Підприємства почали масово переходити на офіційні версії програм, що передають xml-файли, але проблема втрати та невідображення в ЄРПН податкових накладних так і залишилася невирішеною.
Напередодні 1 липня, коли офіційно запроваджується режим електронного адміністрування, бухгалтери підприємств забили на сполох і почали вимагати гарантій від компаній-розробників програм електронної звітності. Це не дивно, оскільки через помилки передачі даних можна, як мінімум, втратити роботу, і, як максимум, нести особисту фінансову відповідальність.
На сьогодні ці питання поки що залишилися, як кажуть, «висіти в повітрі». Усе стане зрозуміло десь 2-3 липня після роз'яснення нових положень щодо електронного обліку ПДВ, якщо таке відбудеться. Нещодавно в бухгалтерських виданнях почали з'являтися статті про лише частковий перехід на новий спосіб обліку. І питання, питання, питання….
У травні бухгалтери вже отримали своєрідний «сюрприз». Першими постраждали організації, що використовують демоверсію програми m.e.doc. Під час формування нової форми звіту з ЄСВ, у режимі надсилання у форматі xml, «Таблиця 1» звіту взагалі не сприймалася програмою передачі, а «ручний режим» чомусь став просто неактивним. Спроби ж вивантаження в іншому форматі, наприклад, dbf, теж не дали результатів. Квитанція, що підтверджує надсилання, просто не надходила.
Почали з'являтися «доброзичливці» в Інтернеті, які за символічну плату обіцяли передати звіти за призначенням до контролюючих органів і отримати підтвердження. Деякі організації заковтнули наживку та придбали «несправжню ліцензію».
Нам, шановні читачі, поки що, на жаль, не відомі результати цієї діяльності, але одразу розставимо акценти: «Зламати систему захисту програм передачі неможливо! Не витрачайте свої гроші та час, оскільки за несвоєчасне подання звітності доведеться сплатити чималі штрафні санкції!»
Усі вищезазначені проблеми здебільшого стосуються платформ 1С версії 7.7, яку давно вже хочуть прибрати з ринку як застарілий сегмент. Але це не відповідає практиці. Для малих і середніх підприємств, а також фізосіб-підприємців простіших і доступніших пакетів не вигадати. Просто фірмі 1С потрібні нові покупці програмного продукту, і вона орієнтована лише на платформи 8.2 і 8.3.
Ви запитаєте, де шукати вихід?
На сьогодні для широкого кола бухгалтерів існують безкоштовні пакети, такі як Соната або m.e.doc-онлайн, але й вони не позбавлені проблем.
По-перше, у програмі Соната всі дані щоразу потрібно вносити вручну й витрачати на це силу-силенну часу. Немає підтримки файлів-конвекторів із платформи 1С.
По-друге, під час використання хмарних конструкцій, таких як m.e.doc-онлайн, потрібно витратити чимало часу, оскільки сервери перевантажені під час передачі даних і важливо «не пропустити своєї черги». Тобто потрібно дві години, а то й більше, сидіти та стежити за тим, що відбувається. Під час вивантаження через низьку швидкість мережі Інтернет виникають помилки. Але за бажання та терпіння здійснити таку операцію можна.
По-третє, фірма 1С випустила файл ЄСВ необхідного стандарту, але ця послуга надається за додаткову плату. Ось такі альтернативи на сьогодні.
Ми рекомендуємо все ж таки придбавати ліцензії та чекати липня! Не користуйтеся послугами програмістів з Інтернету. Не переходьте з версії 1С 7.7 на інші її версії, оскільки програми передачі працюють із будь-якими платформами!
Якщо в підприємства немає коштів на придбання платних програм, наполегливо радимо використовувати програму «Соната» або «Фін-Звіт», оскільки ці програми є державними ресурсами та можуть гарантувати користувачам позитивний результат.
У разі виникнення труднощів рекомендуємо звертатися до навчального центру «Стимул» на нашу безкоштовну лінію консультації, яка охоплює не лише всі питання обліку, а й вирішує проблеми звітності.
