Як налагодити облік на підприємстві

Як відомо, професія бухгалтера є однією з найдавніших і найважливіших професій. З розвитком світової та національної економіки зокрема, попит на неї стрімко зростає. Бути бухгалтером зараз — дуже престижно й відповідально. Невід'ємним завданням будь-якої організації є надання точної та детальної інформації, яка життєво необхідна не лише для планування подальших дій компанії, цінової політики тощо, а й для раціонального використання всіх ресурсів фірми, зокрема й трудових.

Раніше, коли чули слово «бухгалтер», в уяві з'являвся сірий образ забитої людини в окулярах, одягненої в офіційний одяг і з портфелем у руці. Сьогодні бухгалтер — це дуже відповідальна й престижна професія, тому й безпосередній образ включає в себе консервативну людину, здібну, дещо різку, але рішучу. Для людей, які дуже далекі від бухгалтерії, ці якості не викликають жодних емоцій, однак для мудрого роботодавця, який поважає себе та своє підприємство, ці риси є чи не головними. Тому, якщо заглибитися у світ цієї роботи, то можна знайти чимало творчого й неординарного, відкинути стереотипи, які складалися в людей протягом кількох десятків років.

Хоча, правду кажучи, стереотипи для нас, українців, — досить страшна річ, тому що ми постійно ними мислимо. Будь-яка робота, кожне явище у нас із чимось асоціюється, і «хоч кіл на голові теши», а наших упереджень (не завжди правильних і обґрунтованих) ми не викинемо з повсякденного вжитку.

Престижність бухгалтерської професії також стає на порядок вищою. Якщо раніше діяльність бухгалтера обмежувалася лише обліком витрат, обчисленням собівартості, контролем за надійним зберіганням матеріальних цінностей і відстеженням завершення планових робіт. Прибуток, дохід, невикористані ресурси та багато інших економічних понять були відносними, хоча й широко використовувалися як явище на ринку економічних послуг. Проте ці поняття мають чіткий і сформований характер як для роботодавців, так і безпосередньо для працівників економічної сфери.

Слід зазначити, що бухгалтерський облік має вестися безперервно і з моменту офіційного існування підприємства. Це забезпечить надійність і стійкість фінансових справ.

Для законної та раціональної організації деякі фірми наймають кількох або цілий штат фахівців. Більше того, самостійне, власноруч доведене до досконалості ведення бухгалтерської документації, складання та аналіз звітів власником певної фірми чи підприємства або довіреними керівними особами неможливе й не може активно застосовуватися на підприємствах, звітність яких зазвичай має широкий характер.

Існує певна основа, на якій будується успішна організація обліку. Основними її умовами є:

• Дослідження технології виробництва та його структури.
• Вивчення процесу обліку, його апарату.
• Забезпечення високого володіння працівниками законодавчою та нормативною базою. Глибокі знання не лише з базових питань, а й нюансів бухгалтерії.

Також існує низка найважливіших факторів, які забезпечують вдалу організацію обліку. Насамперед це величина, тобто кількість і якість роботи підприємства. Також велике значення має форма власності. Чи буде це державна, приватна або колективна власність. Від цього фактора залежить кількість штату, який працюватиме саме з бухгалтерським обліком. Має значення вид і характер діяльності, адже це становитиме певні відмінності у веденні справ.

Отже, ми з'ясували, що низка наведених вище факторів докорінно може змінити критерії ведення обліку. Зазначу, що власник або керівник підприємства особисто обирає форми його управління.

Проте невід'ємним і незмінним є те, що існують дві основні організаційні форми бухгалтерського обліку: централізована та децентралізована.

Основна їхня відмінність полягає в тому, що централізована форма концентрує весь облік у центральному бухгалтерському офісі. Усе підпорядковується головному бухгалтеру. За децентралізованої форми частина апарату перебуває у складі окремих, диференційованих між собою виробничих підрозділів, відділів тощо. Методологічно ними керує головний бухгалтер, а адміністративно — керівники цих підрозділів.

Усі підрозділи поділені на окремі групи для більш ефективного виконання багатьох функцій. Це і фінансові, і розрахункові, і матеріальні групи. Кожна з них має певні завдання. Наприклад, фінансова група веде розрахункові операції. А це і облік рахунків, і грошових коштів у касі. Також працівники мають зберігати контроль фінансової та платіжної систем.

Якщо описувати розрахункову групу, то основним її завданням є контроль не лише за правильністю розрахунків заробітної плати та її нарахуванням, а й за обліком або відрахуванням податків до податкових установ.

Матеріальна група забезпечує заготівлю та витрачання матеріальних цінностей, їх інвентаризацію, яка проводиться на складах, складських приміщеннях.

Усі ці групи підпорядковуються головному бухгалтеру, який, звісно, своєю чергою, має низку своїх важливих обов'язків. Серед них: забезпечення єдиних принципів щодо методу бухгалтерського обліку, звітність та її аналіз, контроль розрахунків усіх операцій, участь в оформленні документів, відшкодування витрат в умовах збиткової діяльності. Також головний бухгалтер зобов'язаний перевіряти рівень ведення обліку не лише безпосередньо на фірмі, а й у її філіях, представництвах та інших підрозділах цього підприємства.

У 2000 році в Україні реформували бухгалтерський облік. Це дало змогу розробити творчий підхід до нього. Адже до цього облік був лише інструктивним, тобто таким, який діяв за певними інструкціями. Тепер бухгалтери можуть самостійно обирати ті чи інші методи роботи.

Проте зазвичай обрані методи та правила вже не можуть змінюватися. Також на підприємстві мають функціонувати встановлені методи, які безпосередньо застосовуються цією фірмою, форми й техніки ведення та безпосереднього здійснення бухгалтерського обліку, виходячи з особливостей виду, форм, норм і специфіки підприємства. Вони мають бути суттєвими, обґрунтованими, виваженими та обережними.

Незважаючи на всі наведені вище приклади та факти, залишається сказати лише одне — для того, щоб налагодити облік на підприємстві, потрібні не лише матеріальна, технічна бази, громіздкі розрахунки та складні обчислення, а ще дві основні складові — бажання й висококваліфіковані працівники. Життя неодноразово показувало кожному з нас, що жодні гроші, жодні блага не мають сенсу, коли немає бажання й мудрої людини, яка могла б ці бажання втілити в життя. Тому слід завжди пам'ятати, що ледачий шукає причини, а мудрий створює їх сам.

Крамарова М.Є.