У разі реорганізації організації, а саме злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення, <b>дія трудового договору</b> працівника продовжується (ч. 4 ст. 36 КЗпП). Припинення трудового договору з ініціативи установи можливе лише у разі скорочення чисельності або штату працівників (п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП).Під час реорганізації (поділу) установи працівника звільнено за підставами, передбаченими пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП. Надалі таке звільнення працівника було визнано судом незаконним. У якій установі має бути поновлено працівника?
Відповідно до абзацу 11 частини першої статті 57 Закону України Про освіту від 23.05.1991 № 1060-ХІІ педагогічним працівникам при наданні щорічної відпустки держава забезпечує виплату допомоги на оздоровлення <b>у розмірі місячного посадового окладу</b> (ставки заробітної плати). Виплачується така допомога працівникам, які обіймають посади, визначені Переліком посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 14.06.2000 № 963.Інструктор з фізкультури працює у дошкільному навчальному закладі на 0,5 ставки. У якому розмірі йому слід нараховувати матеріальну допомогу на оздоровлення під час надання щорічної основної відпустки: з розрахунку 0,5 чи повної ставки заробітної плати?
Відповідно до частини першої статті 116 Кодексу законів про працю України (КЗпП) при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від установи, <b>провадиться в день звільнення</b>. Якщо працівник у день звільнення не працював, то ці суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред’явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.Працівнику бюджетної установи у день звільнення не виплатили всіх належних сум. Тож він звернувся до установи з вимогою про виплату середнього заробітку за увесь час затримки. Як правильно розрахувати середній заробіток та за яким КЕКВ провести таку виплату?
Весь період до відновлення працездатності підлягає оплаті. І ось чому.Працівник установи подав заяву про звільнення за власним бажанням з 16.06.2014. Але з 10.06.2014 працівник захворів і надав листок непрацездатності по 18.06.2014. Як правильно оплатити період тимчасової непрацездатності: по день, з якого він мав звільнитися, чи по день, яким закритий листок непрацездатності?
Закон України Про внесення зміни до статті 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію від 14.05.2015 № 413-VIII набув чинності 6 червня. Ним частину третю статті 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію від 21.10.1993 № 3543-XII викладено у такій редакції: Не підлягають призову на військову службу під час часткової мобілізації <b>протягом шести місяців з дня звільнення</b> з військової служби військовозобов’язані з числа громадян, які проходили військову службу за призовом під час мобілізації та були звільнені зі служби у запас. Такі особи у зазначений період можуть бути призвані на військову службу за їх згодою (<b>крім військовослужбовців</b>, зарахованих на службу у військовому оперативному резерві <b>першої черги</b>).Хто з демобілізованих працівників може бути мобілізований повторно одразу після звільнення з військової служби та як про це довідатися установі?
<b>Так, може.</b> Пояснимо чому.Працівника установи звільнено з роботи у зв’язку зі скороченням чисельності працівників без попередньої згоди профспілкового органу. Чи може такий працівник звернутися до суду через порушення його прав?
Наказ про звільнення з ініціативи установи може містити як дві окремі <b>примітки</b> (про ознайомлення та отримання копії наказу), так і одну: З наказом ознайомлений, копію наказу отримав. Однак іноді трапляються випадки, коли працівник з якихось особистих міркувань не бажає ставити свій підпис про ознайомлення з наказом або про отримання його копії.Установа вчасно попередила працівника про заплановане звільнення у зв’язку зі скороченням та видала наказ про звільнення. Однак ставити підпис про ознайомлення з наказом працівник не бажає. Що робити?
Виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника без звільнення працівника від своїх основних обов’язків — це заміна працівника, відсутнього у зв’язку з хворобою, відпусткою тощо. Відповідно до статті 105 Кодексу законів про працю України (КЗпП) працівникам, які виконують обов’язки тимчасово відсутнього працівника без звільнення від своєї основної роботи, провадиться доплата за <b>виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника</b>.За наказом завідувача дошкільного навчального закладу за виконання протягом червня 2013 року обов’язків тимчасово відсутнього діловода вихователю-методисту встановлено доплату у розмірі 50% ставки заробітної плати. За результатами атестації вихователю-методисту присвоєно педагогічне звання Старший вихователь. Стаж його педагогічної роботи — понад 20 років. Ставка заробітної плати вихователя-методиста — 1806,00 грн. (12-й тарифний розряд за ЄТС), посадовий оклад діловода — 1159,00 грн. (5-й тарифний розряд за ЄТС). Як нарахувати заробітну плату вихователю-методисту з урахуванням заміни діловода?
Відповідно до частини першої статті 116 Кодексу законів про працю України (КЗпП) при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від установи, <b>провадиться в день звільнення</b>. Якщо працівник у день звільнення не працював, то ці суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред’явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.Працівнику бюджетної установи у день звільнення не виплатили всіх належних сум. Тож він звернувся до установи з вимогою про виплату середнього заробітку за увесь час затримки. Як правильно розрахувати середній заробіток та за яким КЕКВ провести таку виплату?
Стаття 10 Закону України Про службу в органах місцевого самоврядування від 07.06.2001 № 2493-III регламентує, що прийняття на посаду сільського голови здійснюють у порядку, установленому Законом України Про місцеве самоврядування в Україні від 21.05.1997 № 280/97-ВР (далі — Закон про місцеве самоврядування).Голову сільської ради на чергових місцевих виборах переобрано на наступний строк. Чи потрібно до трудової книжки вносити записи про звільнення та прийняття на посаду сільського голови?
Звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (до шести років — частина шоста статті 179 КЗпП), одиноких матерів за наявності дитини віком до 14 років або дитини-інваліда <b>з ініціативи установи не допускається</b>, крім випадків повної ліквідації установи, коли передбачено звільнення з обов’язковим працевлаштуванням (ч. 3 ст. 184 КЗпП).В установі працюють жінки, які мають дітей віком до трьох років, одинокі матері, вагітні. Які дії слід вчинити установі щодо працевлаштування цієї категорії осіб, якщо посади, які вони обіймають, підлягають скороченню?
Сільських голів преміюють, установлюють їм надбавки, надають матеріальну допомогу у порядку та розмірах, установлених постановою КМУ Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів від 09.03.2006 № 268 (<i>далі</i> — Постанова № 268), у межах затверджених видатків на оплату праці. Однак відповідно до підпункту 1 в пункту 2 Постанови № 268 <b>надбавка за високі досягнення у праці</b> або за виконання особливо важливої роботи <b>не встановлюється сільським головам</b>. А доплати за виконання обов’язків тимчасово відсутніх працівників таких самих категорій персоналу встановлюють лише спеціалістам та службовцям (пп. 1 г п. 2 Постанови № 268), а не керівникам установ. Та й на додаток, як наголошує Міністерство праці та соціальної політики України в листі від 12.01.2009 № 22/13/84-09: встановлення <b>доплат за суміщення посад</b> та розширення зони обслуговування або збільшення обсягу виконуваних робіт умовами оплати праці для державних службовців <b>не передбачено</b>, як і не передбачено <b>доплати за виконання обов’язків за вакантною посадою</b>.У сільській раді немає секретаря через непроходження претендентами спецперевірки. Охочих на посаду секретаря з числа депутатів немає. Тож з вересня 2012 року посада секретаря вакантна. Чи можлива доплата за виконання роботи відсутнього секретаря до посадового окладу сільського голови?
