Бухгалтеру /
Оплата праці та кадри /
Освіта

Нараховуємо розрахункові демобілізованому працівнику

Працівник установи після демобілізації подав заяву про звільнення за власним бажанням. Чи нараховується працівнику грошова компенсація за невикористану додаткову відпустку як учасника бойових дій? Чи включати до суми середньомісячного заробітку, що подається для подальшого відшкодування з державного бюджету, компенсацію за невикористану відпуску?

 

Працівник установи після демобілізації подав заяву про звільнення за власним бажанням. Чи нараховується працівнику грошова компенсація за невикористану додаткову відпустку як учасника бойових дій? Чи включати до суми середньомісячного заробітку, що подається для подальшого відшкодування з державного бюджету, компенсацію за невикористану відпуску?

Ні, і ось чому.

Порядок виплати компенсації підприємствам, установам, організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2015 № 105 (далі — Порядок компенсації).

Щоб отримати компенсацію, установа відповідно до пункту 4 Порядку компенсації подає щомісяця органу соціального захисту населення звіт про фактичні витрати на виплату середнього заробітку працівникам, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (далі — мобілізовані працівники).

За мобілізованими працівниками згідно з частиною третьою статті 119 Кодексу законів про працю України компенсується із бюджету середній заробіток в установі, в якій вони працювали на час призову, на строк до закінчення особливого періоду або до дня фактичної демобілізації. Тож установа нараховує середній заробіток для подальшої його компенсації з бюджету до дня демобілізації такого працівника.

З дня демобілізації працівник має приступити до виконання в установі своїх посадових обов’язків. Якщо ж працівник звільняється з роботи за власним бажанням, йому нараховують заробітну плату за відпрацьовані дні, у т. ч. і за робочий день, у якому працівник звільняється. Окрім цього, працівник має право на грошову компенсацію відповідно до частини першої статті 24 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504/96-ВР (далі — Закон про відпустки) за всі невикористані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину-інваліда з дитинства підгрупи А I групи.

Варто зазначити, що статтею 24 Закону про відпустки передбачено виплату грошової компенсації лише за перелічені види відпусток . Тож якщо працівник як учасник бойових дій не скористався своїм правом на додаткову відпустку із збереженням заробітної плати тривалістю 14 календарних днів на рік, наданим йому статтею 162 Закону про відпустки, компенсацію за невикористані дні такої відпустки йому не нараховують.

До суми середнього заробітку працівника, що компенсується з Державного бюджету України, не включають ані заробітну плату, ані суму грошової компенсації за невикористані дні відпустки. Такі виплати проводять за рахунок бюджетних асигнувань за КЕКВ 2110 «Оплата праці».