Методика використання подібних матеріалів під час виробництва продукції

Варіант 1.

Варіант 2.

Варіант 3.

Під час виробництва продукції досить часто виникає необхідність використання одного виду матеріалів замість іншого. У конфігурації не реалізовано штатного механізму використання подібних матеріалів. У цій статті буде наведено варіанти вирішення цієї проблеми.

Варіант 1.

За відсутності того чи іншого матеріалу на складі необхідно змінити норми витрат для продукції. Для цього необхідно:

1. Створити новий документ «Норми витрат».
2. Скопіювати склад норм із раніше введених документів.
3. Змінити статті витрат (видалити відсутній матеріал і додати новий)
4. Вказати нові витрати як основні в картці продукції.

Варіант 2.

Використання документа «Переміщення» у режимі пересортиці (див. докладніше) для переміщення необхідної кількості подібних матеріалів на картку ТМЦ, зазначену в нормах. Використання цього способу дає такі переваги:

1. Виконується переміщення необхідної кількості подібних матеріалів з автоматичним розрахунком облікової суми. При цьому зберігаються всі характеристики партійного обліку ТМЦ, що використовуються в нормах: рахунок обліку, собівартість, параметри партії.
2. Немає необхідності змінювати норми на виробництво продукції. Досить просто перемістити необхідну кількість подібного матеріалу перед випуском продукції.
3. Не спотворюється собівартість партії випущеної продукції.

До недоліків можна віднести часткову втрату інформації про склад норм на виробництво продукції.

Описані варіанти є штатними та рекомендовані до використання.

У разі якщо використання замінників відбувається досить часто (наприклад, кілька разів на день), то можна запропонувати використовувати такий механізм.

Варіант 3.

1. У довіднику «Статті калькуляції» створити нову статтю калькуляції, наприклад, «Подібні матеріали для продукції №1».
2. У довіднику «Види витрат» створити новий елемент і вказати для нього раніше введену статтю калькуляції.
3. Для подібних матеріалів вказати як вид витрат значення з п.2
4. У нормах витрат для продукції вказати статтю калькуляції з п.1.
5. Списання подібних матеріалів здійснювати за допомогою документа «Списання ТМЦ у виробництво».

До недоліків цього варіанта можна віднести, по-перше, усереднений облік собівартості подібних матеріалів у собівартості продукції, по-друге, розростання довідників «Статті калькуляції» та «Види витрат», по-третє, неможливість використання одного й того самого матеріалу як замінника різних ТМЦ.

Розглянемо описаний механізм на прикладі.
Припустімо, що під час виробництва продукції може використовуватися один із перелічених нижче матеріалів

>Було вироблено 3 одиниці продукції трьома партіями. Під час кожного виробництва використовувався новий матеріал.

Таким чином, загальна собівартість списаних матеріалів дорівнює 33 грн. Під час розрахунку фактичної собівартості собівартість подібних матеріалів у собівартості одиниці продукції становитиме 11 грн. Отже, собівартість продукції в першій партії буде завищена, а в третій – занижена.