Розподіл матеріалів на випуск. Особливості.

Ситуація:

1. Додано дві позиції Продукція_1 та Продукція_2. У специфікації Продукції_1 зазначено, що для виробництва 1 штуки потрібно 1 шт. Матеріалу_1. У специфікації Продукції_2 зазначено, що для виробництва 1 штуки потрібно 1 шт. Матеріалу_2.
2. До регістру відомостей "Аналоги номенклатури" додано запис: Номенклатура = Матеріал_1, Аналог = Матеріал_2. Тобто Матеріал_2 є аналогом для Матеріалу_1. Але не навпаки.
3. Вироблено 10 штук Продукції_1 і 10 штук Продукції_2.
4. У виробництво було списано 10 штук Матеріалу_1 і 10 штук Матеріалу_2.
5. Документ "Розподіл матеріалів на випуск" під час розподілу будує таблицю потреб, у якій аналог виступає в такій самій кількості, як і основний матеріал. У результаті під час розподілу отримали, що на Продукцію_1 було використано 10 штук Матеріалу_1 і 5 штук Матеріалу_2, а на Продукцію_2 було використано лише 5 штук Матеріалу_2.

Отримуємо, що собівартість Продукції_1 завищена, а Продукції_2 занижена.

Описана поведінка не є помилкою, це особливість реалізації процедури розподілу.

Процедура розподілу працюватиме коректно, лише якщо для випуску продукції розподіляються або матеріали за специфікацією, або їхні аналоги.

Якщо одночасно розподіляється матеріал за специфікацією та його аналог, то програма не може визначити, скільки на випуск продукції пішло матеріалу, а скільки його аналога (у неї немає таких даних).

В описаній ситуації рекомендується розділити випуск продукції та матеріали, які використовуються на випуск цієї продукції, на різні номенклатурні групи.

У цьому разі розподіл буде виконано правильно.