Чи можуть за неправильне нарахування та несплату податків притягнути бухгалтера до кримінальної відповідальності?

На кожній фірмі чи підприємстві бухгалтер відіграє одну з найважливіших ролей, адже саме він вирішує всі питання, пов’язані з обліком і податковою політикою. Він — один із найважливіших працівників, тому й відповідальність на ньому також велика, адже в усіх неправильних розрахунках буде винен саме він.

Саме бухгалтер повинен стежити за змінами в чинному законодавстві, які важливі в його діяльності, і вміти знаходити спільну мову з представниками закону. Також він повинен бути чудовим аналітиком і вміщувати у своїй голові всю фінансову картину підприємства. Його зарплата — одна з найбільших на підприємстві, бо що більше грошей ти отримуєш — то більша відповідальність лежить на тобі. Бухгалтерам не прощають помилок, адже вони не рядові працівники, а основа та фундамент своєї фірми.

Але потрібно пам’ятати, що за умов доведення відсутності цих протиправних дій і доведення своєї непричетності до цих махінацій, які можуть призвести до великих штрафів і навіть позбавлення волі, — покарання можна запобігти в дуже рідкісних випадках, але для цього потрібно з’ясувати — що ж таке кримінальна відповідальність.

Кримінальна відповідальність — це тяжке покарання державою протиправних дій з боку фізичних або юридичних осіб. Вона тягне за собою застосування дуже серйозних і каральних дій — аж до позбавлення волі, а це означає, що ця особа перебуватиме в певному стані, який називається судимістю, що надовго обмежуватиме її права, а також позбавить можливості мати хорошу роботу.

Той факт, що фірмою чи підприємством не були сплачені податки, може призвести до штрафних санкцій, які мають адміністративний характер, але якщо сума та розмір цих податків надто великі, то це тяжчий злочин, і, відповідно, набуває чинності Кримінальний кодекс.

У Кримінальному кодексі є не одна стаття, що стосується правопорушень і недотримання правил саме бухгалтером, тому що він — фінансова особа свого підприємства. Наприклад, стаття 212 цього кодексу: умисне ухилення або несплата податків чи інших обов’язкових платежів, які мали надійти до державного бюджету, але не надійшли, — караються законом, а саме не лише штрафом у розмірі від 300 до 500 неоподатковуваних мінімумів, а й забороною обіймати цю посаду строком понад 3 роки.

Далі в кодексі є продовження, де йдеться про те, що якщо бухгалтер був у змові ще з кимось, то його покарання буде ще суворішим — це і збільшення штрафу, виправні роботи та позбавлення волі до 5 років.

У третій і не останній частині цієї самої статті йдеться про повторне порушення цього закону, воно карається ще суворіше — позбавленням волі від 5 до 10 років, конфіскацією майна і всім тим, що було зазначено вище.

Але зазначається, що людина, яку раніше не було засуджено, може запобігти цьому покаранню шляхом сплати всіх необхідних податків і штрафів. Тому що саме вона є об’єктом злочину, податок — це гарантія наповнення державного бюджету та розвитку держави. Предметом є грошові кошти, зароблені підприємством, які мають обкладатися податком.

Перелік усіх загальнодержавних і місцевих податків міститься в Податковому кодексі України. Державні податки та збори встановлюються Верховною Радою України та стягуються на всій її території. Ухилення чи несплата податків, які цією 212 статтею не передбачені, мають місце, лише якщо є нормою та не відхиляються від норми законодавчих актів про податки та їх сплату.

Коли той чи інший податок скасовується із системи оподаткування, стаття 212 за незмінності описово-бланкетної диспозиції наповнюється іншим змістом — обсягом поведінки, яка заборонена під загрозою кримінального покарання, і він у цій ситуації зменшується. Дія, що полягає в ухиленні від сплати пізніше скасованого податку, — декриміналізується, у зв’язку з чим у такій ситуації потрібно вбачати не зміну обстановки (ст. 48), а підставу для застосування ч. 1 ст. 58 Конституції України.

Із настанням 2012 року до 212 статті було внесено зміни, а саме: якщо умисно несплачені податки перевищують таку суму, як 536500 грн., то за такої умови й настає кримінальна відповідальність. Але що більша ця сума, то більшим буде міра покарання.

Як зазначалося раніше, бухгалтер повинен уміти спілкуватися з державними органами, наприклад, такими як податкова служба, і бути досвідченим у розумінні законів, що стосуються його діяльності, тому, щоб уникнути покарання, повинен знати такі факти:

1. Якщо податки були задекларовані, але не сплачені — у цьому випадку стаття 212 не може настати.
2. За несплату державних платежів несуть відповідальність як директор, так і головний бухгалтер. Відмовки директора про те, що він не розбирається в бухгалтерській справі, не розглядаються, так само як і відмовки бухгалтера, що директор не дав вказівки на їх сплату.
3. Якщо до відповідальності притягуються і директор, і бухгалтер, це — обтяжувальний фактор, оскільки це вважається груповим вчиненням злочину, а відповідальність за нього суворіша.
4. Рішення про покарання може винести лише суд, а не податкова міліція. Хай би що говорили про тяжкість злочину та міру його покарання, за хорошого захисту обвинувачені можуть довести свою непричетність і невинуватість.
5. Особа може не надавати жодних пояснень щодо власних дій під час проведення розслідування. Але під час розгляду цієї справи в суді вона може надати свої пояснення та бачення ситуації, якщо зробити це якісно та надати переконливі факти судді, то особа може довести свою непричетність і зняти з себе кримінальну відповідальність.
6. Якщо бухгалтер або директор не мали умислу щодо несплати податків, то стаття 212 також не повинна наставати, іншими словами, податкова міліція повинна довести суду, що ці особи діяли свідомо й умисно намагалися уникнути сплати державних обов’язкових платежів.
7. Будь-яка особа, навіть якщо її було викликано до суду як свідка, має право на адвоката, незалежно від вимог податкової служби.
8. Сьогодні за несплату податків суд може винести покарання лише у вигляді адміністративного штрафу в розмірі від 17 тис. грн. до 425 тис. грн., залежно від суми несплачених податків, але якщо фізична або юридична особа ухиляється від сплати цього штрафу, то суд уже може позбавити її волі.
9. Явка з повинною або щире каяття — одна з найбільших помилок, яких припускаються люди, обвинувачені у злочині, тому що це прямий шлях до засудження. Навіть коли людина вважає себе помилково винною у вчиненні злочину, це каяття вважається одним із головних доказів вини, а відмова від нього сприймається судом дуже критично.

Отже, повертаючись до КК, у якому прописано, що до відповідальності за ухилення від сплати податків, зборів та інших обов’язкових платежів за статтею 212 повинні притягуватися лише ті працівники управлінської сфери юридичних осіб, які, здійснюючи організаційно-розпорядчі або адміністративно-господарські функції, виконують обов’язки з ведення та оформлення звітної документації про фінансово-господарську діяльність підприємств, установ, організацій і подання цієї документації податковій службі. Отже, спираючись на статтю 212 Кримінального кодексу України, можемо зробити висновок, що бухгалтер може нести кримінальну відповідальність за ухилення від сплати податків.