Податкова різниця ми знову позаду планети всієї.

Третій абзац п.46.2 ст.46 нового Податкового Кодексу набув чинності першого січня нинішнього року. Згідно з нововведенням, платник податків повинен включати до складу фін.звітності постійні та тимчасові податкові різниці. При цьому форму подання звіту встановлено центральним органом законодавчої влади, що забезпечує формування держ.політики з фінансових питань.

Керуючий партнер фірми аудиторських послуг «Аксенова і партнери» пані Макеєва Є. уточнила, що методику з розрахунку податкових різниць фахівці очікували ще у 2012. Тоді як вітчизняні законодавці відстали щонайменше на рік, і сьогодні Україна знову не потрапляє в унісон із МСФЗ.

Понять тимчасові та постійні податкові різниці в МСФЗ немає, а замість них застосовуються відстрочений і поточний податок.

Розроблений МСФЗ 12 «Податки на прибуток» потребує невеликого доопрацювання, щоб стати національним стандартом, але вітчизняні законодавці воліють щоразу винаходити новий велосипед.

Існує також побоювання, що з новим стандартом самостійно зможуть розібратися не всі вітчизняні бухгалтери.

Зі слів пані Макеєвої, люди, які критично дивляться на ситуацію фінансової політики, ініціювали діалог із владою, результатом якого має стати перенесення запровадження розрахунку податкових різниць щонайменше на рік. Ідеальним рішенням було б його повне скасування.

Законодавча влада не відмовилася від наміру введення в дію прогресивної шкали оподаткування. Міністерство доходів і зборів уже обговорює варіант зміни нині чинних ставок ПДФО у розмірі 15% і 17% на 0, 10, 15 і 20%.

Нововведення передбачає, що протягом року під час виплати доходів, що підлягають оподаткуванню, використовуватимуть ставку 10%. А наприкінці року платник податків сам повинен розрахувати остаточну податкову суму, враховуючи свій загальний (річний) сукупний дохід. Залежно від доходу, для розрахунку застосовуються такі ставки:

У планах міністерства також зменшення ЄСВ до рівня 15% та скасування загальної 100% податкової соціальної пільги.

Після впровадження цієї системи – фізична особа як платник податку, частково відчує на собі наслідки нарахування та сплати ПДФО. Що пояснює величезне бажання можновладців ввести в дію обов'язкове для всіх громадян країни декларування доходів. Це не що інше, як солідарна відповідальність працівника та компанії. Таке рішення деякі експерти розглядають як екологічне.