Чи потрібна головному бухгалтеру вища освіта чи достатньо курсів?

Чи потрібна вища освіта взагалі? Або достатньо професійних курсів, які б давали основу для подальшої діяльності, а сама людина згодом опанувала б певні «професійні тонкощі» за допомогою більш освічених колег?

З розвитком світового співтовариства життя людей почало дедалі більше залежати від грошей. Кількість грошей, так чи інакше, вказує на ваше матеріальне благополуччя. Як відомо, завжди і всюди більше цінувалася розумова, а не фізична праця. На сьогодні ситуація залишається абсолютно незмінною. Сучасна фізична робота фактично повністю знецінилася. Це пов'язано з автоматизацією і постійним розвитком технологій, які якісно замінюють людей на підприємствах, заводах, у сфері обслуговування, будівництві. А ось інтелектуальна праця, а саме знання і вміння їх використовувати, навпаки, перетворилася на головне джерело доходів сучасної людини. Зараз фактично кожна людина отримує базові знання у школі. Але спеціалізовані знання можна здобути різними шляхами. Найпопулярніші — це вища освіта або професійні курси.

Вища освіта — «штамп», який значно підвищує Ваші шанси на працевлаштування найманим працівником у будь-якій сфері діяльності, починаючи від охоронця чи продавця, закінчуючи головним бухгалтером чи редактором газети. Я впевнений, що серед Ваших знайомих більшість, так би мовити, «з вишкою» за плечима. Однак чи всі вони працюють сьогодні саме за тією спеціальністю, заради якої п'ять років майже щодня списували зошити, сперечалися з викладачами, одним словом кров'ю і потом здобували знання? Напевно, ні... Так, є й такі, які одразу після університету чи інституту влаштувалися за спеціальністю і з повільним, але все ж кар'єрним зростанням займаються улюбленою справою.

Інша частина Ваших знайомих з тієї чи іншої причини (не знайшли вакансій, запропонували високу заробітну плату) працюють не за спеціальністю, теж мають певне кар'єрне зростання, отримують стабільну заробітну плату. Але є й такі, які закінчили професійні курси і зараз працюють на повноцінній роботі з високою заробітною платою. Ну що ж, тоді виникає питання: чи потрібна вища освіта взагалі (неважливо, у якій сфері)? Або достатньо певних підготовчих курсів, які б давали основу для подальшої діяльності, а сама людина, будучи істотою, яка дуже швидко пристосовується, а ще швидше навчається (особливо якщо є мотивація: за це на неї чекає висока заробітна плата, бажана посада, підвищення соціального статусу...) згодом і за допомогою більш освічених колег опанувала б певні «професійні тонкощі»?

На здобуття освіти необхідно, як уже було зазначено, близько п'яти років. Своєю чергою, курси в середньому тривають близько 3-6 місяців. Отже, обираючи курси, ви фактично маєте у своєму розпорядженні зайві чотири роки. З іншого боку, безліч студентів працюють ще під час навчання. Однак у будь-якому разі більше часу мають ті, хто обирає курси. Але багаж знань, з яким людина закінчує ВНЗ, значно ґрунтовніший, ніж у людини після закінчення курсів. І це стосується не лише профільних предметів! Інтеграція навчальних дисциплін, на перший погляд їхня несумісність і непотрібність, забезпечує опанування системи знань із розумінням зв'язків і залежностей у ній, розвиток ерудиції, формування спеціальних і загальних компетенцій.

Загальновідомо, що не завжди під час вибору своєї майбутньої професії молода людина може критично оцінювати свої здібності, а тим більше визначати точний зв'язок між цими здібностями та бажаннями. Однак саме в школі в молодих людей формуються перші уявлення про своє майбутнє життя. Саме цими уявленнями людина керується надалі. Крім того, у школі формуються моральні принципи, спосіб життя людини та її звички, основи економічних і політичних поглядів. Це також відіграє надзвичайно важливу роль під час майбутнього вибору. Після закінчення школи безліч людей починають навчатися, через деякий час розуміють, що обрали не «ту» спеціальність, і кидають навчання. Як результат — витрачені гроші й час. А «брати» у вищого навчального закладу «другий шанс» дорого як у фінансовому плані, так і в плані часу. Якщо ж Ви обрали певні професійні курси, а після їх закінчення зрозуміли, що це «не Ваше», Ви втратите набагато менше, ніж за аналогічної ситуації з вищим навчальним закладом. Зазвичай результат таких невдач спричинений не завжди об'єктивним впливом друзів, однокласників, родичів і особливо батьків. Адже саме батьки фактично в усіх випадках, можливо, і звертаючи увагу на бажання своїх дітей, керуючись своїми переконаннями, роблять свій обґрунтований чи ні вибір. При цьому молоді люди настільки заплутуються у своїх бажаннях, що погоджуються не завжди на те, чого справді хотіли.

Однією з головних причин, через яку більшість Ваших друзів працює не за спеціальністю, є величезний обсяг знань і понять, здобутих за п'ять років навчання. Найбільше ці знання сфокусовані саме на обраній спеціальності. Але завдяки цим знанням людина з легкістю може опанувати певні споріднені професії. Візьмемо ту саму звичайну професію «бухгалтер», яку вважають чи не найсумнішою спеціальністю з усіх економічних. Так, погодьтеся, професія бухгалтера не вирізняється чимось веселим, цікавим, новим (крім оновлення податкового кодексу, звісно). Бухгалтер — це зараз людина, яка вносить до програми відомості, якимось чином їх обробляє, а потім формує елементарні звіти. Здавалося б, з такими алгоритмічними діями з легкістю можна впоратися після бухгалтерських курсів, а можливо навіть і без них. І це правда! Однак професія головного бухгалтера — це зовсім інше! Ви аналізуєте, перевіряєте, консультуєте, допомагаєте, відповідаєте! І це далеко не всі обов'язки головного бухгалтера. Справедливо головного бухгалтера вважають другою людиною на підприємстві після керівника. Адже вони несуть спільну відповідальність за результати роботи підприємства. Фактично вся фінансова відповідальність припадає на головного бухгалтера. Його ж помічники взагалі жодної відповідальності не несуть. Ви вважаєте, що зможете з цим упоратися після бухгалтерських курсів? Мені здається, що ні! Вам необхідно не лише аналізувати звіти, складені людьми Вашого рівня знань у цьому напрямі, а й консультувати їх із нестандартних питань, з якими ні Ви, ні вони на курсах не стикалися.

Про професію головного бухгалтера жартома і дуже серйозно писав Ж.-Б. Кольбер: «Мистецтво оподаткування полягає в тому, щоб общипати пір'я живого гусака так, щоб він якомога менше сичав. Основне завдання головного бухгалтера — дати можливість державі общипати підприємця так, щоб останньому не було надто боляче, щоб і пір'я залишилося, і щоб з боку держави не було жодних претензій». Зазвичай без достатньої бази знань і певних професійних навичок, їхньої відповідної мобільності та гнучкості перейти на рівень висококласного бухгалтера неможливо. Сьогодні головний бухгалтер — це бухгалтер, фінансист, менеджер, економіст, з деяких питань навіть юрист, в одній особі. Зрозуміло, що сплав таких якостей можливий лише після здобуття вищої освіти або після комплексних курсів, які вміщували б у собі вищезазначені галузі знань. Можливо, за своєю суттю такі курси й стали б повноцінною заміною вищої освіти. А чи є в них сенс? Адже вони стали б простим аналогом вищої освіти.

Не менш важливими під час ухвалення рішення про вступ до вищого навчального закладу або вибір професійних курсів є амбіції людини, її прагнення. Перспектива вишки — керівник, а перспектива курсів — частіше виконавчий персонал. Це не означає, що Ваша заробітна плата буде вищою після закінчення вищого навчального закладу. Це питання радше певної самореалізації та саморозвитку. Для когось це важливіше навіть за рівень тієї ж заробітної плати, для інших це взагалі не суттєво.

Повернімося до головного питання: чи потрібна головному бухгалтеру вища освіта? Може, достатньо курсів бухгалтерського обліку? Безумовно так, можна стати головним бухгалтером після курсів, але для цього Вам доведеться бути його помічником тривалий час. Крім того, у будь-якому разі Вам необхідно здобути прихильність фортуни, а домовитися з нею важче... Це стосується будь-якої професії! Безумовно, під час вибору між курсами чи вищою освітою дуже багато залежить від людини, її характеру, складу розуму, звичок, навичок. Один може за п'ять років навчання засвоїти значно менше корисної інформації, ніж інший за три місяці на курсах. У такій ситуації п'ять років, витрачених на так звану освіту, перетворюються на бездарно витрачений час і недоцільно витрачені кошти.

З іншого боку, за три місяці на курсах людина, окрім збереженого часу та коштів, влаштовується на роботу на рівень вищий порівняно з невдалим прикладом людини з вищою освітою. Тому питання вибору має бути зваженим і чітко продуманим. Але, на мою думку, для того щоб стати кваліфікованим, якісним фахівцем, необхідно мати висококласну вищу освіту. На будь-якому серйозному підприємстві однією з головних умов прийняття на роботу є наявність диплома про здобуту вищу освіту. Чим престижніший у Вас диплом, тим у Вас більше шансів на влаштування на престижну роботу, а відповідно й на більшу заробітну плату. Після курсів же Ви отримуєте лише сертифікат, який цінується набагато менше, ніж диплом вищого навчального закладу.