Навчання за рахунок роботодавця: як уникнути ризиків?
Якщо подивитися на трудове законодавство щодо навчання робітників, коли ініціатором є роботодавець, то є три види:
Якщо подивитися на трудове законодавство щодо навчання робітників, коли ініціатором є роботодавець, то є три види:
- профпідготовка,
- перепідготовка,
- підвищення кваліфікації працівника.
Це правило не виконується, коли навчання через законодавство є обов'язковим до виконання за рахунок компанії (наприклад, навчання і профпідготовка у сфері охорони праці).
- Професійна підготовка — це навчання співробітників, які взагалі не мали професії (прикладом може бути направлення до ВНЗ основного персоналу).
- Другий етап — перепідготовка проводиться для персоналу, який уже має якусь професію і який у результаті навчання отримує нову (наприклад, навчання менеджера з персоналу в юридичному ВНЗ).
- І нарешті, підвищення кваліфікації — це подальше навчання працівника за тією самою професією з метою вдосконалення професійних знань, умінь і таланту (це можуть бути різні курси підвищення кваліфікації).
Звісно, прагнення компанії отримати кваліфікованого працівника й не втратити вкладені при цьому грошові кошти зрозуміле. А тому роботодавець пропонує співробітнику укласти трудовий договір (договір на навчання), що зобов'язує працівника після закінчення навчання відпрацювати певний час у компанії.
Існує кілька правил, які повинен знати працівник, перш ніж підписати цей документ.
У договорі на навчання або безпосередньо в трудовому договорі мають бути зазначені такі відомості:
- період навчання (дата початку і закінчення)
- мета навчання (із зазначенням саме тієї професії робітника, його спеціальності та рівня отриманої кваліфікації)
- документ, який отримує працівник після закінчення навчання і який підтверджує факт навчання в узгоджений сторонами період часу
- документально підтверджена вартість навчання
- кожен працівник повинен вивчити отриману ним професію і намагатися підвищити власний рівень здібностей на цій посаді протягом визначеного сторонами строку
- усі зазначені умови, щодо яких відбувається повернення роботодавцю його власних витрат, пов'язаних із навчанням працівника, якщо працівник звільнився без поважних на те причин до останнього узгодженого сторонами строку відпрацювання. У цьому разі витрати на навчання, здійснені роботодавцем, мають бути відшкодовані пропорційно фактично відпрацьованому після закінчення навчання часу, якщо інше не передбачено власне самим контрактом або договором про навчання. Тому уважно читайте цей пункт договору, можливо, у разі звільнення вам доведеться повністю відшкодувати роботодавцю витрати на навчання.
Причина звільнення є поважною, якщо трудовий договір припинено у зв'язку з:
- переведенням чоловіка на роботу в іншу область, направленням чоловіка на роботу або службу за кордон, переїздом в інше місце
- захворюванням, що перешкоджає продовженню роботи або проживанню в цій місцевості (згідно з медичним висновком, який був прийнятий у разі необхідності)
- необхідністю догляду за хворими членами сім'ї (за наявності медичного висновку) або особою з інвалідністю I групи;
- переїздом в інше місце;
- обранням на посади, що заміщуються на конкурсній основі;
- зарахуванням до вищого, середнього професійного або іншого навчального закладу, аспірантури чи клінічних досліджень
- порушенням адміністрацією колективного або трудового договору.
Поважними також визнаються звільнення осіб з інвалідністю, пенсіонерів за віком, вагітних жінок, матерів, які мають дітей віком до 8 років, працівників, що піклуються про трьох і більше дітей віком до 16 років (учнів — 18 років).
Неповажною причиною слід вважати звільнення за власним бажанням, що не підпадає під категорію вищеперелічених ситуацій, а також за винні протиправні вчинки, що стали підставою для розірвання трудового договору (прогул або якщо працівник прийшов на роботу в стані алкогольного сп'яніння тощо).
Іноді виникає питання: а якщо у зв'язку з кризою умови праці стануть нестерпними або неприйнятними для працівників? Чи зможуть вони звільнитися, не відшкодовуючи роботодавцю понесених ним витрат на навчання? На нашу думку, це можливо. І суд у разі спору з урахуванням конкретної ситуації зможе визнати поважною і цю причину.