Трудовий договір: особливості та недоліки

Кажуть, що довіра — це запорука успіху та фундамент будь-яких відносин між людьми. Однак кожен із нас стикався з тим, що його обманювали, зраджували, використовували як раба тощо. У результаті ми впадали у відчай, розчаровувалися в людських відносинах, запитували себе: «За що?». Проте ми все ж знаходили в собі сили надалі знову комусь відкритися, довіритися, незалежно від фобії зради, що постійно тяжіє над нами. Як у житті, так і на роботі, зрада й обман посідають у нашій свідомості чи не перше місце за своєю значущістю. Однак якщо в житті ніхто з нас не застрахований від обману, то у трудових відносинах обман суворо карається. Бажання заробити на комусь, за чийсь рахунок нажити чималий статок часто засліплює людей, тому держава регулює відносини між роботодавцем і працівником з метою недопущення подібних ситуацій. З цією метою державою передбачено укладення трудового договору як гарантії прав, свобод і відповідальності роботодавця та найманого працівника.

За визначенням, трудовий договір — це документ, який регулює відносини роботодавця та найманого працівника, затверджує умови, особливості, винагороду та інші принципи, на яких будуються ці правовідносини щодо роботи. Часто в ньому зазначаються й деякі окремі положення, погоджені між обома сторонами правовідносин цього типу.

Усі ми добре знаємо знамениту казку Шарля Перро про Попелюшку, яка працювала на свою мачуху, тяжко працювала, а в результаті отримувала постійні докори, жахливі умови проживання та неповагу. Але одного разу все змінилося — вона зустріла хрещену-фею, яка за допомогою своїх чар зробила дивовижне: перетворила гарбуз на карету, щурів — на кучера, мишей — на коней, начарувала бальну сукню й туфлі Попелюшці, після чого та поїхала на бал і знайшла собі принца.

Своєрідною «хрещеною-феєю» на нашому балі під назвою «життя» якраз і є трудовий договір, що гарантує працівникам їхні права та обов'язки. У трудовому договорі зазначаються умови, які регламентують винагороду та покарання працівників представниками роботодавця.

Відповідно до законодавства України праця людини обов'язково повинна мати грошову винагороду, що виплачується за виконання роботи в повному обсязі.

Трудовий договір найчастіше складається в письмовій формі, що є однією з головних вимог до нього. До того ж трудовий договір обов'язково укладається в таких ситуаціях: у разі організованого набору працівників; укладення договору про роботу в місцевостях з особливими умовами та умовами, за яких може виникнути ризик і небезпека для здоров'я. Таким чином, письмова форма трудового договору існує для того, щоб не дати недобросовісним роботодавцям відхреститися від відповідальності після того, як працівник виконає роботу й вимагатиме винагороду за неї.

Людина, яка влаштовується на роботу, під час укладення трудового договору повинна пред'явити низку таких документів: паспорт, трудову книжку, індивідуальний код платника податків і, на вимогу роботодавця, документи про освіту та кваліфікацію працівника. Якщо фахівець претендує на посаду бухгалтера, то важливим документом, що підтверджує його професійний рівень, буде свідоцтво про закінчення курсів бухгалтерів або курсів 1С. Також про високий рівень підготовки може свідчити сертифікат курсів програмування 1С. Необхідно також знати, що жодних інших відомостей понад зазначені повідомляти не потрібно, а їхня вимога роботодавцем є протизаконною. Серед таких даних: конфесійна належність, національні та політичні погляди тощо.

У момент складання трудового договору сторона роботодавця має право запроваджувати випробувальний строк для перевірки відповідності працівника посаді, на яку він претендує. Однак не потрібно забувати, що випробувальний строк — це не лише можливість роботодавця перевірити професіоналізм працівника, а й можливість для працівника переконатися, чи підходить йому ця робота, чи влаштовує вона його та чи задовольняє запропонована робота його побажання, пріоритети й амбіції. Слід зауважити, що встановлення випробувального строку — це лише право, а не обов'язок роботодавця, тому випробувальний строк може бути відхилений працівником на законних підставах.

У трудовому договорі існує безліч й інших нюансів, які деталізують сам процес, умови та особливості роботи, підстави для штрафування або звільнення від відповідальності, а також низку інших організаційних і виробничих умов. Проте ці умови не можуть бути змінені в односторонньому порядку — тобто через примху працівника або роботодавця. Ці зміни можна внести лише за погодженням обох сторін.

Однак не варто думати, що трудовий договір — це законодавче закріплення утопічних правовідносин. Його можна будь-якої миті розірвати як за бажанням однієї зі сторін, так і за двосторонньою згодою. До того ж трудовий договір має низку недоліків, серед яких можна виділити два основні:

• Хитрі роботодавці іноді використовують не трудовий договір, а трудову угоду, у якій зазначаються ті самі позиції, про які ми вже говорили, але оскільки поняття трудової угоди в законодавстві не існує, то й відповідальності у разі будь-яких інцидентів роботодавець не несе;
• Наймані працівники часто підписують не трудовий договір, а просто додаток до наказу про прийняття на роботу. Так, наказ роботодавця як офіційний документ гарантує працівникові ті самі права та свободи, що й трудовий договір, але існує одне АЛЕ. Роботодавець може будь-якої миті самостійно змінити умови праці працівника — заробітну плату, обов'язки, робочі години, робочі дні, встановити роботу за сумісництвом. І все це буде законним, адже неуважна й необережна поведінка працівника дала йому таке право!

Про трудовий договір можна говорити багато, але головне необхідно запам'ятати: для спокійної роботи без страху обману необхідно підписати трудовий договір обома сторонами трудових правовідносин.

Проте наше життя — це не численні кодекси й закони, не угоди, накази та договори. Наше життя — це величезний вир подій, емоцій, синтез злетів і падінь, спусків і підйомів, суміш солодкого й гіркого, чужого та рідного. Ніщо в житті не приносить насолоди більше, ніж душевний спокій. Обманути або вкрасти можна завжди, але я вірю — усе повертається сторицею, вірю в те, що кожен отримує по заслугах, тому хотілося б, щоб люди завжди пам'ятали слова видатної поетеси Ліни Костенко:

«Не бійся правди, хоч вона гірка,

і всіх печалей, хоч вони як ріки,

Людську душу бійся обібрати:

зрадиш одного разу — і вже навіки»

Кудінова Дар'я