Як важко знайти роботу

Після закінчення вищого навчального закладу у більшості молодих спеціалістів виникає проблема з працевлаштуванням. У наш час ця проблема лякає багатьох випускників, адже навчальні заклади не всім дають направлення на працевлаштування після закінчення навчання. Як показує статистика, четверо з п’яти випускників самі шукають собі роботу.

Як показують дослідження, у наш час ринок праці перенасичений такими спеціальностями, як: економіст, юрист, менеджер і подібними офісними спеціалістами. Тому молодим людям, які обрали ці спеціальності, у більшості випадків після закінчення навчання потрібно перекваліфіковуватися і шукати «щастя» в інших сферах. Ця проблема виникає внаслідок того, що абітурієнт під час вибору спеціальності не володіє інформацією про ситуацію на ринку праці, і лише після закінчення вишу в момент пошуку роботи він починає розуміти свою проблему з працевлаштуванням. Для вирішення цієї проблеми потрібно перед вибором професії аналізувати ринок праці, відвідувати семінари, які з 2008 року проводять центри зайнятості з метою інформування молоді, і завдяки отриманій інформації потрібно розумно обирати професію.

Отже, з вищесказаного випливає, що молодь — це складний і специфічний прошарок населення, який потребує додаткових заходів підтримки на ринку праці.

Сьогодні, як показують опитування, недостатньо закінчити вищий навчальний заклад. Молоді спеціалісти віком від 18 до 24 років під час працевлаштування повинні мати цілу низку індивідуальних якостей, які враховує роботодавець під час вибору працівника для своєї фірми:

• особистий потенціал і самооцінка;
• мотиви та ціннісні орієнтації;
• ступінь професійного самовизначення;
• рівень і якість освіти;
• віддаленість проживання від місця роботи;
• ступінь поінформованості про об’єкт працевлаштування.

Молодим спеціалістам, які щойно закінчили навчання, увесь час існування нашої держави було складніше влаштуватися на роботу за своєю спеціальністю. Вони програвали в конкуренції досвідченішим спеціалістам і нерідко були змушені погоджуватися на висунуті умови роботодавця, який, зважаючи на брак досвіду в молоді, пропонував їм удвічі менше привілеїв і меншу оплату праці. А також у разі реорганізації або економічних труднощів на підприємстві молоді спеціалісти першими потрапляли до списків на скорочення штату. Так із настанням останньої економічної кризи та подій, що розгортаються в нашій країні, проблема з працевлаштуванням досягла небачених раніше масштабів.

За даними 2010 року найбільш загрозливою є ситуація, що склалася в молодшій віковій групі, яка охоплює молодь віком від 15 до 24 років. Рівень безробіття серед економічно активного населення цієї вікової групи становить 17,4%, тоді як у старших вікових групах молоді від 25 до 29 і від 30 до 39 років цей показник становить лише 9,9% і 7,8% відповідно.

alt=""

Рівень безробіття за 2010 рік

За даними Державної служби зайнятості 2013 року безробітними є 40%, серед яких молодь до 35 років.

Можна зробити висновок, що наполеглива молодь віком від 15 до 24 років, яка дійсно прагне працювати, не може обійтися без ефективної підтримки з боку держави, яка зі свого боку повинна розуміти, що молодь — це її майбутнє. Держава не зможе існувати й розвиватися без сторонньої підтримки, без іноземних інвестицій і досвідчених спеціалістів у тій чи іншій галузі. А якщо держава не отримуватиме зарубіжної підтримки як фінансової, так і матеріальної, вона просто зупиниться в розвитку, і це в кращому разі, у гіршому — вона з кожним місяцем і роком рухатиметься назад, і коли держава використає свої золотовалютні запаси та почнеться хаос, тоді ця держава припинить своє існування.

Циба Г.С.