Налаштування параметрів обліку

Вкладка «Загальні»

До початку роботи з конфігурацією слід виконати кілька дій.

1. Задати потрібні параметри обліку. За їх допомогою користувач може налаштувати застосовувану методику обліку без зміни конфігурації. Необхідно уважно ознайомитися з цим розділом документації та встановити параметри відповідно до принципів обліку, прийнятих на підприємстві. Особливу увагу слід приділити вибору валюти регламентованого та управлінського обліку.

2. Заповнити всі довідники відомостями, які відомі на цей момент.

3. Сформувати перелік користувачів, які працюють з конфігурацією, і внести їх до відповідного довідника.

Деякі параметри, зокрема значення за замовчуванням, задаються безпосередньо в довіднику користувачів. Тому до початку роботи для кожного користувача необхідно встановити потрібні налаштування.

Встановлення початкових параметрів конфігурації рекомендується виконувати користувачу, який надалі виконуватиме функції адміністратора системи.

Нових користувачів додають за допомогою однойменного довідника.

Залежно від обов'язків на торговельному підприємстві — бухгалтер, менеджер, касир, продавець тощо — користувачу можуть призначатися різні права та інтерфейси.

Далі під час опису об'єктів і операцій передбачається, що користувачу призначено повні права адміністратора та повний інтерфейс адміністратора.

Налаштування обліку торговельного підприємства об'єднані в такі групи: налаштування параметрів обліку, облікова політика торговельного підприємства, облікова політика (бухгалтерський облік), облікова політика щодо персоналу.

Форма налаштування параметрів обліку відкривається через меню «Сервіс» командою «Налаштування обліку» / «Налаштування параметрів обліку». Відомості в цій формі розподілені за кількома вкладками.

Вкладка «Загальні»

На цій вкладці прапорцями задається використання окремих підсистем обліку: зворотної тари, характеристик номенклатури, оплати платіжними картками тощо. Якщо зняти прапорець, робота з відповідною підсистемою в програмі стає недоступною.

Крім цього, на вкладці «Загальні» встановлюються такі параметри обліку:

• Інтервал перевірки нагадувань у секундах. Визначає періодичність перевірки записів, що нагадують користувачам про поставлені перед ними завдання.
• Спосіб контролю днів заборгованості. У цьому реквізиті вибирається метод розрахунку кількості днів заборгованості, що застосовується під час оперативного контролю взаєморозрахунків з контрагентом. Строк заборгованості розраховується в календарних або робочих днях. Робочі дні визначаються за виробничим календарем, що діє на торговельному підприємстві.
• Зазначення складів у табличній частині документів. Значення реквізиту встановлює можливість зазначати склади в табличній частині документів надходження та реалізації.
• Зазначення замовлень у табличній частині документів. Значення реквізиту визначає, чи можна зазначати замовлення в табличній частині документів надходження та реалізації.
• Списувати партії видатковим ордером. За встановленого прапорця документ «Видатковий ордер на товари» списує партії товарів.
• Налаштування шаблонів «швидкої» реєстрації нового контрагента. Користувач може попередньо визначити поля для швидкої реєстрації нового контрагента. Форма швидкої реєстрації застосовується під час створення нового контрагента з використанням помічника введення контрагентів.
• Заголовок системи. Задає назву вікна, в якому виконується робота з інформаційною базою. Цей параметр зручний під час одночасної роботи з кількома інформаційними базами, наприклад із базами різних організацій або різних періодів.

Вкладка «Замовлення»

• Стратегія авторезервування за замовленнями. У реквізиті вибирається стратегія авторезервування, що використовується в документах за замовчуванням: «Спочатку на складах, потім у замовленнях постачальникам» або «Спочатку в замовленнях постачальникам, потім на складах».
• Використовувати зазначення серій під час резервування. Встановлений прапорець дає змогу резервувати товари на складах за замовленнями покупців з урахуванням серій.

Вкладка «Валюти»

• Валюта регламентованого обліку — основна валюта, курс якої завжди приймається рівним 1; для України це гривня. Курси інших валют виражаються в одиницях валюти регламентованого обліку.
• Валюта управлінського обліку — валюта, в якій оцінюються дані управлінського обліку. Як правило, в цій якості зазначається долар США.
• Ознака використання оборотної аналітики за номенклатурою та ознака обліку товарів у розрізі ставок ПДВ для товарів, що перебувають у НТТ із сумовим обліком (СНТТ).

На вкладеній вкладці «Інший аналітичний облік» задаються такі параметри:

• Ознака деталізації розрахунків з контрагентами до документів. У разі встановлення прапорця на рахунках обліку взаєморозрахунків з'являється субконто «Документи розрахунків з контрагентами». Для договорів з обліком за розрахунковими документами документи розрахунків вибираються вручну, а для інших договорів добираються автоматично за стратегією ФІФО.
• Ознака ведення обліку грошових коштів у розрізі відокремлених підрозділів. Встановлення цього прапорця додає на рахунки обліку грошових коштів субконто «Відокремлений підрозділ». Після його встановлення для організацій, за якими передбачається обліковувати грошові кошти в розрізі відокремлених підрозділів, слід задати відповідний параметр в обліковій політиці бухгалтерського обліку.

Вкладка «Виробництво та витрати»

На цій вкладці зазначається тип цін планової собівартості продукції. Він застосовується як під час оприбуткування продукції з виробництва, так і під час контролю відпускних цін у процесі оформлення замовлень покупців і рахунків на оплату.

Також тут задаються статті витрат, на які за замовчуванням відносяться витрати під час нарахування комісійної винагороди документом «Звіт комісіонера про продажі», а також під час купівлі та продажу валюти документом «Купівля-продаж валюти».

Вкладка «Розрахунок зарплати»

На цій вкладці задається основний графік роботи, що діє на підприємстві.

Облікова політика (управлінський облік)

Параметри облікової політики підприємства зберігаються в регістрі відомостей і встановлюються на певний період.

У регістрі відомостей зазначається дата, з якої починають діяти задані в ньому параметри облікової політики.

• Ведення обліку за проєктами — за встановленого прапорця програма дає змогу вести облік у розрізі проєктів.
• Вести облік товарів організацій у розрізі складів — встановлений прапорець забезпечує облік товарів не лише за складами, а й за організаціями.
• Стратегія списання партій товарів за хронологією — вибирається один із варіантів списання партій: ФІФО, ЛІФО або за середнім.

Стратегія списання партій товарів за статусами партії — задає черговість списання партій куплених товарів і товарів, прийнятих на реалізацію.

Вести партійний облік за складами — за встановленого прапорця партійний облік деталізується в розрізі складів торговельного підприємства.

• Списувати партії під час проведення документів — за встановленого прапорця партії списуються в оперативному режимі під час проведення документів списання товарів і реалізації. Якщо прапорець знято, списання виконується в неоперативному режимі під час запуску регламентної обробки «Проведення за партіями».

Важливо. У разі зміни будь-якого параметра списання партій необхідно перепровести документи через меню «Операції» — «Проведення документів».

• Параметр АВС-класифікації покупців — параметр, за яким покупці класифікуються за важливістю під час АВС-класифікації.

Параметр розподілу покупців за стадіями взаємовідносин — параметр, за яким постійні покупці класифікуються під час розподілу за стадіями взаємовідносин.

• Використовувати знижки (за кількістю товару, за сумою продажу, за видом оплати, за дисконтною карткою) — у разі встановлення відповідних прапорців у документах продажу призначаються автоматичні знижки. Якщо прапорець не встановлено, знижка відповідного виду за документами продажу не призначається.
• Вести облік за проєктами — прапорець встановлюється, якщо на торговельному підприємстві застосовується облік за проєктами. За знятого прапорця поле «Проєкт» не відображається в документах, тому вести такий облік неможливо.
• Спосіб розрахунку собівартості виробництва — за підрозділами або за переділами. Розрахунок за переділами передбачає суворий контроль того, до якого підрозділу передаються напівфабрикати, випущені окремими підрозділами. Розрахунок за підрозділами простіший і застосовується, коли переділи завжди відповідають підрозділам. У цьому разі послідовність переміщення матеріальних цінностей між підрозділами має бути задана документом «Встановлення порядку підрозділів для закриття рахунків».
• Розподіл витрат основного та допоміжного виробництва — визначаються бази, за якими виробничі витрати розподіляються між видами продукції та послуг. Для калькуляції продукції та напівфабрикатів застосовується єдина база — «За плановою собівартістю випуску». Бази розподілу зовнішніх і внутрішніх послуг впливають на розрахунок собівартості.
• Збільшувати вартість ОЗ в УО на суму поліпшення в порядку, встановленому ПКУ — визначає порядок включення вартості витрат на поліпшення, модернізацію та поточний ремонт ОЗ до амортизованої вартості ОЗ або до витрат періоду. Прапорець аналогічний прапорцю облікової політики бухгалтерського обліку «Збільшувати вартість ОЗ в БО на суму поліпшення в порядку, встановленому ПКУ». В управлінському обліку його доцільно заповнювати під час заповнення аналогічного прапорця в бухгалтерському обліку, щоб скоротити розбіжності між управлінською та бухгалтерською вартістю ОЗ.
• Не розподіляти в УО загальновиробничі витрати в собівартість продукції — відповідає прапорцю облікової політики бухгалтерського обліку «Не розподіляти в БО загальновиробничі витрати в собівартість продукції». В управлінському обліку цей прапорець має сенс заповнювати, якщо аналогічний прапорець заповнений у бухгалтерському обліку, для мінімізації розбіжностей між управлінською та бухгалтерською собівартістю продукції.