Особливості обліку платників єдиного податку
Наведені у статті приклади відтворювалися в конфігурації "Бухгалтерія для України" (редакція 1.2). Методика, описана у статті, актуальна для конфігурацій "Управління торговельним підприємством для України" (редакція 1.2) і "Управління виробничим підприємством для України" (редакція 1.3).Загальна інформація. Облікова політика
Загальна інформація. Облікова політика
Наведені у статті приклади відтворювалися в конфігурації «Бухгалтерія для України» (редакція 1.2). Методика, описана у статті, актуальна для конфігурацій «Управління торговельним підприємством для України» (редакція 1.2) і «Управління виробничим підприємством для України» (редакція 1.3).
Загальна інформація. Облікова політика
Спрощена система (ЄП) оподаткування з 2012 року регулюється Податковим кодексом України (зі змінами, внесеними Законом №4014-VI від 04.11.2011, Законом №5083–VI від 05.07.2012 р. і Законом №5503–VI від 20.11.2012 р.).
Типові конфігурації дають змогу реєструвати господарські операції, що належать до обліку за спрощеною системою оподаткування.
Основоположним реквізитом, який визначає, платником яких податків є поточна організація, є «схема оподаткування», дані про яку задаються в регістрі відомостей «Облікова політика організації» та обираються з наперед визначеного довідника «Схеми оподаткування».
Платник єдиного податку, окрім вибору схеми оподаткування (єдиний податок або єдиний податок і ПДВ), також зазначає і групу платника єдиного податку (див. Рисунок 1).
Для юридичних осіб має бути обрана 4 або 6 група Єдиного податку, а для фізичних осіб – 1, 2, 3 або 5 група.
