Основні принципи обліку операцій в іноземній валюті
Наведені в статті приклади відтворювалися в конфігурації "Бухгалтерія для України" (редакція 1.2, не нижче релізу 1.2.18). Методика, описана в статті, актуальна для конфігурацій "Управління торговельним підприємством для України" (редакція 1.2, не нижче релізу 1.2.18), "Управління виробничим підприємством для України" (редакція 1.3, не нижче релізу 1.3.26).Загальні положення
Наведені в статті приклади відтворювалися в конфігурації «Бухгалтерія для України» (редакція 1.2, не нижче релізу 1.2.18). Методика, описана в статті, актуальна для конфігурацій «Управління торговельним підприємством для України» (редакція 1.2, не нижче релізу 1.2.18), «Управління виробничим підприємством для України» (редакція 1.3, не нижче релізу 1.3.26).
Відображення валютних операцій у конфігурації потребує виконання попередніх налаштувань, при цьому необхідно враховувати особливості відображення операцій в іноземній валюті, які й будуть розглянуті в цій статті.
Загальні положення
Бухгалтерський і податковий облік операцій у національній валюті ведеться відповідно до П(С)БО 21 і п.153.1.3 ст. 153 ПКУ.
Зазначимо, що відповідно до Наказу Мінфіну № 627 від 27.06.2013 р., змінено порядок нарахування курсової різниці на дату здійснення операції (під час проведення первинних документів).
Переоцінка здійснюється лише під час списання валютних сум з монетарних статей (бухгалтерських рахунків): за кредитом статей активів і за дебетом статей зобов'язань.
Визначення курсової різниці на дату операції відображається в межах її обсягу. Тобто переоцінюється лише сума операції, залишок за рахунком після здійснення операції не переоцінюється.
