Розподіл витрат між видами продукції пропорційно обсягам реалізації
Для масового виробництва продукції типовою є ситуація, коли протягом місяця випущені одиниці продукції відразу зі складу надходять до роздрібної мережі компанії, звідки продаються: одні — менш, інші — істотно активніше, тим самим покриваючи витрати на своє виробництво.
Для масового виробництва продукції типовою є ситуація, коли протягом місяця випущені одиниці продукції відразу зі складу надходять до роздрібної мережі компанії, звідки продаються: одні — менш, інші — істотно активніше, тим самим покриваючи витрати на своє виробництво. При цьому природно зробити висновок про те, що продукти, які істотно краще продаються, спроможні покрити більшу частку нерозподілених витрат на виробництво поточного місяця. Відповідно для таких продуктів має бути більшою і частка у складі загальної суми коригування собівартості реалізації, яке буде виконано під час проведення фактичної калькуляції. Тому під час розподілу витрат між видами продукції, особливо в умовах певної диспропорції між обсягами продажів окремих її видів, доцільно використовувати як базу розподілу обсяг реалізації. Це дасть змогу уникнути отримання збиткових показників за тими номенклатурними позиціями, які були непопулярними в поточному місяці. Зазначимо, що тут ідеться насамперед про постійні витрати, тобто про витрати, абсолютна величина яких зі збільшенням (зменшенням) обсягу виробництва істотно не змінюється.
Наведемо такий приклад. Підприємство виробило та реалізувало протягом місяця продукцію А, В, С (продукція оприбутковувалася на склад за її нормативною собівартістю). Незважаючи на однаковий порядок обсягу випуску продукції, обсяг реалізації продукції А істотно перевищив обсяги реалізації продукції В і С, як показано в таблиці. Тому, якщо як базу розподілу використовувати такий показник, як обсяг випуску продукції, то нерозподілена сума витрат буде розподілена між видами продукції сумами одного порядку. Це, своєю чергою, може призвести до того, що фактична собівартість окремих видів продукції може істотно перевищити її нормативну собівартість, «перекриваючи» тим самим суму доходу від її продажів. Водночас, обравши як базу розподілу обсяг реалізації, основну частину нерозподіленої суми витрат буде віднесено саме на успішніше продану продукцію:
| Показник | a | B | C |
| Обсяг виробництва, од./місяць | 1000 | 850 | 900 |
| Нормативна собівартість, грн. | 8 | 10 | 13 |
| Ціна реалізації, грн. | 14 | 15 | 18 |
| Обсяг реалізації, од./міс | 800 | 50 | 10 |
| Обсяг реалізації, грн. | 11200 | 750 | 180 |
| Сума нерозподілених витрат, грн. | 8000 | ||
| Під час розподілу витрат як базу розподілу обрано обсяг виробництва | |||
| Сума, віднесена на витрати, грн. | 2909 | 2473 | 2618 |
| Під час розподілу витрат як базу розподілу обрано обсяг реалізації | |||
| Сума, віднесена на витрати, грн. | 7386 | 494 | 261 |
Процедура розподілу витрат між видами продукції виконується в конфігурації за допомогою документа «Розподіл витрат». Порядок роботи з ним у цьому разі має такий вигляд. У реквізиті «Тип одиниці розподілу» зазначається значення «Продукція», як база розподілу — «Обороти реалізації», у реквізитах «Дата з», «Дата по» задається період часу, за який аналізуватимуться обороти, у табличній частині документа перелічуються найменування продукції.