Продажі через маркетплейси та DAC7: які дані зможе отримувати податкова і чим ФОП відрізняється від приватного продавця

Статус на 11 вересня 2026 року: закон ще не набрав чинності

Що саме планують передавати про продавця

Які операції потрапляють у поле уваги

Два різні пороги, які не можна плутати

ФОП і продаж власних речей — не взаємозамінні режими

Який спеціальний податок пропонує законопроєкт

Коли можуть початися звіти та міжнародний обмін

Що варто зробити продавцеві вже зараз

Що контролювати бухгалтеру й керівнику

Головний висновок

Людина продає через інтернет дитячий візок, який став непотрібним. Поруч інший користувач щотижня виставляє десятки однакових нових товарів. Обидва бачать у застосунку суму отриманих коштів, але економічний зміст операцій різний: у першому випадку це може бути разовий продаж особистої речі, у другому — системна діяльність із метою заробітку. Саме цю різницю легко втратити за гучними формулюваннями на кшталт «податок на маркетплейси».

Модель DAC7 стосується насамперед прозорості: після її імплементації оператори визначених цифрових платформ мають ідентифікувати підзвітних продавців, збирати відомості про їхню діяльність і передавати звіти податковим органам. Проте сам факт потрапляння інформації до звіту не перетворює кожне надходження на доведений підприємницький дохід і не створює податок без правової підстави. Щоб оцінити ризик, потрібно окремо відповісти на три запитання: чи завершена законодавча процедура, чи є сервіс платформою в розумінні майбутніх правил і в якому статусі діє конкретний продавець.

Статус на 11 вересня 2026 року: закон ще не набрав чинності

Верховна Рада 9 червня 2026 року прийняла в цілому законопроєкт № 15111-д, а 12 червня документ було направлено на підпис Президенту України. Станом на 11 вересня 2026 року офіційна картка законопроєкту все ще фіксує етап «передано на підпис Президенту». Відомостей про підписання, офіційне опублікування та набрання чинності немає. Отже, описані нижче спеціальна ставка, пільга, звітування операторів і календар запуску — це положення прийнятого законопроєкту, а не чинні правила.

Це застереження принципове. Парламентське голосування є важливим етапом, але не замінює завершення законодавчої процедури. Актуальний виклад задуму та запланованих строків містить роз’яснення Мінфіну про доходи через цифрові платформи. До набрання законом чинності доходи оцінюються за чинними нормами Податкового кодексу, а не за майбутнім спеціальним режимом.

Що саме планують передавати про продавця

За підписаним Головою Верховної Ради текстом законопроєкту оператор подаватиме щорічний електронний звіт. Для фізичної особи в ньому передбачені прізвище, ім’я та по батькові за наявності, основна адреса проживання, податковий номер і юрисдикція, яка його видала, номер платника ПДВ за наявності та дата народження. Якщо податкового номера немає з передбачених правилом причин, може використовуватися місце народження. Для організації набір доповнюють найменування, адреса реєстрації, реєстраційний номер і відомості про постійні представництва.

Фінансова частина звіту не зводиться до одного річного підсумку. За кожний календарний квартал передбачено відображати:

• загальну суму винагороди, сплаченої або зарахованої продавцеві;
• кількість операцій відповідної діяльності;
• суми зборів, комісій і податків, які платформа утримала або стягнула;
• номер банківського чи платіжного рахунку, якщо він відомий оператору;
• дані власника рахунку, якщо винагороду отримує не сам підзвітний продавець і така інформація відома платформі;
• юрисдикції податкового резидентства продавця.

Для оренди нерухомості набір ширший: адреса кожного об’єкта, його реєстраційний номер за наявності, квартальна винагорода, кількість операцій оренди, утримані платежі, тип об’єкта та, якщо оператор має такі відомості, кількість днів оренди.

Отже, у передбаченому річному звіті йдеться передусім про ідентифікацію продавця та квартальні агрегати — суму, кількість операцій і відрахування платформи. Це не означає автоматичної передачі кожного приватного повідомлення, фотографії товару чи повної історії листування. Водночас платформа може зберігати інші дані за власними правилами та виконувати інші законні запити, тому звіт DAC7 не слід сприймати як вичерпний опис усього масиву інформації.

Які операції потрапляють у поле уваги

Проєкт називає чотири групи звітної діяльності: особисті послуги, продаж товарів, оренду нерухомого майна та оренду транспортних засобів. Важливий не бренд сайту, а його фактична роль. Якщо електронний ресурс лише публікує оголошення чи рекламу і не забезпечує взаємодію, необхідну для укладення операції, такий формат у роз’ясненні Мінфіну відмежовано від регульованої цифрової платформи. Якщо ж сервіс зводить сторони, організовує замовлення, розрахунок або виплату, аналіз може бути іншим.

Таблиця нижче — лише типологія побутових ситуацій. Вона не стверджує, що конкретна компанія Rozetka, OLX або будь-який сервіс таксі чи оренди вже має певний юридичний статус за законом, який ще не набрав чинності.

Два різні пороги, які не можна плутати

У публічному обговоренні часто змішують звітність та оподаткування. У прийнятому законопроєкті для продажу товарів є два окремі механізми:

1. Виключення зі звіту. Інформацію про продавця товарів не включають до звіту, якщо одночасно виконано дві умови: не більше 30 продажів за рік і загальна винагорода не перевищує еквівалент 2000 євро.
2. Неоподатковуваний дохід. Для фізичної особи пропонується не включати до оподатковуваного доходу надходження від продажу товарів через платформи в межах еквівалента 2000 євро за календарний рік. За фінальною редакцією, яку пояснює Мінфін, кількість таких продажів для цієї пільги не обмежується.

Тому 31 невеликий продаж може вже не відповідати критерію виключення зі звіту, але сукупний дохід у межах 2000 євро ще може відповідати запропонованій податковій пільзі. І навпаки, 10 продажів на суму понад 2000 євро не проходять грошовий критерій. Це не «лазівка», а наслідок того, що звітний поріг і правило визначення оподатковуваного доходу мають різні цілі.

Поріг у євро перераховуватиметься за офіційним курсом гривні до євро на 1 січня звітного року. Фіксувати «точну суму в гривнях назавжди» неправильно: вона залежатиме від курсу на відповідну дату.

ФОП і продаж власних речей — не взаємозамінні режими

ФОП продає не просто «зі свого акаунта», а в межах зареєстрованої господарської діяльності. Він має коректні види діяльності, оформлює операції як підприємець, відображає дохід у своєму обліку, дотримується лімітів і правил обраної системи оподаткування. У прийнятому законопроєкті передбачено: якщо самозайнята особа зареєстрована на платформі саме в цьому статусі, оператор не утримує з виплати спеціальний податок для звичайної фізичної особи. Це не звільнення доходу від обліку у ФОП — оподаткування відбувається за підприємницьким режимом.

Продаж власної речі має іншу економічну логіку. Людина колись придбала річ для особистого користування, використовувала її, а згодом продає через непотрібність. Тут немає закупівлі партії для перепродажу, постійного асортименту, складського запасу та організованого процесу отримання прибутку. Саме для таких побутових ситуацій законопроєкт пропонує неоподатковуваний поріг до 2000 євро на рік для продажу товарів через платформи.

Але назвати товар «власною річчю» недостатньо. Податкова оцінка спирається на сукупність фактів. На підприємницький характер можуть вказувати регулярність, багато однотипних нових товарів, попередня закупівля для перепродажу, постійна реклама, організовані пакування й доставка, повторювані маржі та стабільний потік замовлень. Один дорогий продаж не обов’язково є бізнесом, а десятки дрібних операцій не стають побутовими лише через невелику суму кожної.

Чому важливий статус профілю на платформі

Навіть зареєстрований ФОП може мати дві різні ролі. Через підприємницький профіль він продає товар свого бізнесу, а через особистий — наприклад, уживаний велосипед із власного господарства. Документи, банківський рахунок, опис товару та відображення надходження в обліку мають відповідати реальному сценарію. Якщо товар бізнесу систематично продається з «приватного» профілю, сама наявність реєстрації ФОП не усуває ризику неправильної класифікації доходу.

Який спеціальний податок пропонує законопроєкт

Для фізичних осіб, які відповідають установленим умовам, законопроєкт передбачає єдиний платіж у розмірі 10% ПДФО, який оператор платформи утримуватиме як податковий агент; окремий військовий збір із такого доходу не передбачений. Скористатися режимом планують дозволити особам без найманих працівників, із річним доходом у межах 834 мінімальних зарплат та без продажу підакцизних товарів.

Мінфін порівнює цей задум із загальним навантаженням для доходів фізичних осіб — 18% ПДФО та 5% військового збору, разом 23%. Однак порівняння не означає, що будь-який продаж будь-якої власної речі сьогодні автоматично оподатковується за ставкою 23%: чинний режим залежить від виду майна, характеру операції та статусу продавця. Для конкретної ситуації слід застосовувати чинні на дату операції норми, а не майбутню статтю законопроєкту.

Коли можуть початися звіти та міжнародний обмін

За оприлюдненим планом більшість нових положень мають застосовуватися з 1 січня 2027 року, а оператори повинні зареєструватися в ДПС до кінця 2026 року. Перший міжнародний обмін заплановано на 2028 рік за звітний 2027 рік. Дані про доходи за 2026 рік у межах цього нового механізму подавати не планують.

Міжнародна частина запрацює лише після приєднання України до Багатосторонньої угоди DPI або іншої кваліфікованої угоди. Крім того, форма електронного звіту та технічний стандарт його подання мають бути встановлені Мінфіном. Станом на дату матеріалу говорити про чинну форму чи завершений промисловий формат обміну зарано. Усі строки залишаються запланованими, доки закон не буде підписаний, опублікований і введений у дію.

Що варто зробити продавцеві вже зараз

Очікування нового закону не означає, що облік можна відкласти. Виписка з платформи показує лише частину картини: виплату можуть зменшувати комісія, повернення, доставка або утриманий платіж, тоді як у податковому правилі базою може бути саме валова винагорода. Тому корисно заздалегідь побудувати просту звірку «замовлення — виплата — комісія — повернення — банківське зарахування».

• Розділіть особисте й підприємницьке. Не змішуйте товарні залишки ФОП із власними уживаними речами в одному профілі та одному потоці документів.
• Збережіть походження речі. Для приватного продажу допоможуть чек на первісне придбання, гарантійний талон, фотографії використання чи інші докази особистого призначення.
• Вивантажуйте звіти платформи. Зберігайте реєстр операцій, суму винагороди до утримань, комісії, повернення та фактичні виплати на рахунок.
• Перевірте реєстрацію профілю. Дані ФОП, податковий номер і рахунок мають бути прив’язані до підприємницької ролі, якщо через платформу працює бізнес.
• Порахуйте обидва пороги окремо. Контролюйте не лише загальну суму в еквіваленті 2000 євро, а й кількість продажів для майбутнього звітного виключення.
• Не підміняйте дохід виплатою. Порівнюйте валову винагороду з чистою сумою після комісій, щоб облік збігався з логікою майбутнього звіту.
• Оновіть висновок після опублікування закону. Перевірте фінальний текст, перехідні положення, підзаконні акти, форму звіту та роз’яснення ДПС.

Що контролювати бухгалтеру й керівнику

Для малого бізнесу DAC7 — не лише податкова тема, а й питання якості управлінських даних. Якщо у звіті платформи одна сума, у банківській виписці друга, а в обліковій системі третя, пояснювати різницю доведеться документами. Керівнику важливо розуміти, які цифри є валовим доходом, що є комісією, як відображаються повернення та чому особиста картка не повинна замінювати підприємницький контур. Системно розібрати ці зв’язки допомагає курс бухгалтерського та податкового обліку для директорів, у програмі якого є фінансова і податкова звітність, грошові потоки, витрати та перевірка документів із позиції керівника.

У BAS або іншій обліковій системі доцільно мати окрему аналітику за платформою, видом операції та статусом продавця. Для звірки мінімально потрібні дата операції, ідентифікатор замовлення, валова винагорода, комісія, утриманий податок, повернення, чиста виплата та банківський документ. Це дасть змогу швидко зіставити квартальні агрегати платформи з власними даними, знайти дублікати й не трактувати технічне повернення як новий дохід.

Головний висновок

На 11 вересня 2026 року імплементація DAC7 в Україні ще не стала чинною нормою: законопроєкт № 15111-д прийнятий парламентом, але законодавча процедура не завершена. Якщо документ набере чинності в оприлюдненій редакції, платформи звітуватимуть не лише про суму виплат, а й про особу продавця, рахунок за наявності, кількість операцій, квартальні винагороди, комісії та податки; для оренди додаватимуться дані про об’єкти.

ФОП і приватний продавець залишаються різними сценаріями. У ФОП системні продажі проходять через підприємницький облік і власний податковий режим. Для фізичної особи, яка продає особисті речі, законопроєкт пропонує окремий поріг, але фактичний характер операцій усе одно має підтверджуватися. Найкраща підготовка — не шукати магічну кількість оголошень, а розділити ролі, зберегти документи та регулярно звіряти валові продажі з комісіями й банківськими виплатами.