Впровадження міжнародних стандартів звітності в Україні.

Якщо поглянути на сучасні світові тенденції та інтеграційні процеси, неминуче пов’язані зі створенням, так би мовити, «спільної мови» у діяльності багатьох підприємств і організацій, то можна побачити систематизований перехід до стандартизації економічних відносин. Так, у 2001р. європейськими державами було розглянуто питання впровадження міжнародних стандартів фінансової звітності (МСФЗ), остаточний перехід було здійснено у 2005р. Україна, яка прагне вийти на світовий ринок як опонент, рівний іншим високорозвиненим країнам, не може оминути питання переходу на міжнародні стандарти звітності вітчизняних економічних суб’єктів. У попередні роки ми спостерігали активні зміни в економічній системі, зокрема зміни десятирічної давнини, що стосуються ведення бухгалтерського обліку, які принципово спрямовувалися як на спрощення міжнародної кооперації у цій сфері, так і на активізацію процесів, пов’язаних зі вступом України до Європейського Союзу. Як ми бачимо, досягнуто було лише перше з вищесказаного.

За роки незалежності Україна пройшла безліч змін, які як покращили, так і погіршили наше становище у сфері економічних взаємовідносин. У цей період, задля полегшення ситуації з боку глобалізації та інтеграції відносин із країнами, які за економічним рівнем стоять набагато вище за наш, Україна створила певну послідовну структуру запровадження міжнародних стандартів звітності в систему національної економіки. Спочатку можна помітити, що цей факт стосується вирішення багатьох перешкод, які стоять перед нашою державою на світовому ринку. До однієї з найбільш суттєвих проблем можна віднести сферу інвестицій, оскільки Україна здобула славу корумпованої країни з відсутністю принципу прозорості ведення економічних справ. Більшість передових економістів і провідних бухгалтерів вважають, що впровадження міжнародних стандартів звітності та суттєва актуалізація цього питання може змінити вищезгаданий факт. На базисі стандартизації інформація про ведення господарської діяльності юридичних суб’єктів стає відкритою, а тому за умов відповідальності передбачає достовірність. Такі суттєві зміни дають поштовх як активізації інвестиційного процесу з боку іноземних суб’єктів, так і наданню Україні нового статусу серед європейських держав. Ця перспектива сьогодні є суттєвою для вітчизняного підприємця, оскільки відчувається серйозна нестача капіталовкладень, це, своєю чергою, сприяє активізації переоцінки ризиків, пов’язаних із використанням фінансових ресурсів у сфері української промисловості.

Існує й важливий факт, що наш економічний суб’єкт навряд чи захоче показувати реальні дані про ті чи інші господарські операції, а тому тут виникає питання виживання деяких об’єктів. Сучасна тенденція існування в Україні тіньового сектору (приблизно 54%) лише погіршує вже усталену в країні ситуацію. Принцип достовірності не зможе бути впроваджений без необхідності та рішучої діяльності з боку державних органів.

Питання переходу на МСФЗ може цікавити вітчизняного суб’єкта тим, що створюється можливість раціонального й адекватного порівняння рівня ефективності українського підприємця з іноземним. Тобто сучасний український менеджер може, вільно володіючи відкритою інформацією, порівнювати результати своєї діяльності, а точніше діяльності свого об’єкта, з будь-яким іноземним. Тому тут ми бачимо як плюси, так і мінуси. По-перше, наш суб’єкт таким чином може створювати вигідну для себе рекламну кампанію. По-друге, ухвалювати найбільш ефективні рішення, бачачи результати та досвід подібного іноземного суб’єкта. Також ця інформація може створити й антирекламу українській економіці загалом, оскільки сучасний стан вітчизняного господарства бажає кращого.

Перехід на стандартизацію передбачає стрімке й своєчасне реформування з боку держави, а також контроль за виконанням зобов’язань. Це, своєю чергою, спричиняє серйозні фінансові витрати та чітку реструктуризацію виконання планових розрахунків і процесів. Так, починаючи з 2010р. було закладено план упровадження міжнародних стандартів фінансової звітності, згідно з яким було оприлюднено, що вже з 2012р. відбувається перехід учасників фінансового ринку на вищевказану систему. Проте виникли суперечки та проблемні нюанси: механізм роботи цієї стандартизації багатьом підприємцям був незрозумілий, і, незважаючи на чітко складений державою план переходу, суспільство не могло домогтися повнішої інформації. Лише на момент остаточного впровадження з’явилася суттєвіша державна активність у сфері інформатизації. До того ж, першими переходили на МСФЗ публічні акціонерні товариства, банківські структури та страхові компанії, інші ж переходять за планом лише у 2013р. і 2014р.

Значними є витрати на перекваліфікацію кадрів, адже МСФЗ суттєво відрізняються від української системи принципів бухгалтерського обліку, тому вимагають високопрофесійних навичок від працівників. Щодо цього питання, то для кращої поінформованості вітчизняних підприємців було створено офіційний сайт про міжнародні стандарти фінансової звітності на базі Міністерства фінансів України. Також цікавим виявилося те, що спонсорську підтримку в процесі розробки та реалізації вищесказаного інтернет-сайту надав проєкт FINREP, який отримує фінансові інвестиції з боку агентства США з міжнародного розвитку (USAID) за допомогою компанії «Booz Allen Hamilton Inc». Таким чином, ми вже бачимо певну кооперацію України з іноземним сектором. Також на цьому інтернет-ресурсі можливо не лише займатися самоосвітою, а й знайти перелік навчальних закладів та освітніх програм із підготовки фахівців. Цей фактор має певні перспективи: сучасні бухгалтери можуть швидко підвищити свій рівень і тим самим підняти свою кандидатуру над іншими в існуючому попиті на кадри цієї сфери, а також такий метод дозволяє підприємцю заощадити час на пошуку відповідного фахівця, надавши кошти та можливість своєму працівникові підвищити свій рівень знань.

У системі МСФЗ виникають і певні розбіжності для вітчизняних економістів. Так, наприклад, економічна сутність господарської операції принципово висувається на передній план перед її юридичною сутністю. Тобто облік операцій здійснюється на базисі самої сутності операції, а не на основі її юридичної форми. Як ми знаємо, усі операції на території України, які підлягають обліку на підприємстві або всередині організації, обліковуються на основі юридичних первинних документів. Це дозволяє офіційно підтвердити операцію під час перевірки або системного контролю. Проте за нинішнім законодавством ми бачимо, що цей факт опускається. Остаточно перейти на цей принцип буде дуже складно, оскільки він вимагає переосмислення та реструктуризації обробки економічних даних.

Отже, на сьогодні питання переходу на міжнародні стандарти звітності для України вважається актуальним і перспективним, проте з певними перешкодами на шляху до досягнення. Для найбільш ефективного впровадження МСФЗ українському уряду потрібно краще гармонізувати існуюче законодавство та безпосередньо міжнародні стандарти. Цей процес має відбуватися за принципом системності, оскільки лише поступова та чітко контрольована структура впровадження може дати хороші результати. Українським бухгалтерам доведеться освоїти нові системи, проте це дозволить вивести наших вітчизняних фахівців на новий рівень. Цей процес може в майбутньому підняти Україну на принципово новий рівень, а також безпосередньо надати сприятливі умови для міжнародної кооперації. Відповідно до існуючих в економіці тенденцій ми вже бачимо поступові зрушення: використання інтернет-інформації, доступної кожному в будь-який час, а також надання інформації економістам у повному обсязі, висвітлення прогнозів і гармонізація перекладеної з-за кордону інформації про МСФЗ. Можливо, вже наприкінці впровадження цього законодавчого проєкту ми зможемо відчути остаточні зрушення та відкрити для себе новий простір у сфері використання міжнародних стандартів звітності.