Групи платників єдиного податку. Їх характеристика.

Перш ніж перейти до поставленого питання, необхідно охарактеризувати деякі аспекти. Що таке єдиний податок? Єдиний податок — це той засіб, який можна використовувати для полегшення ведення бухгалтерії. Кому це потрібно? Малому та середньому бізнесу, якому недостатньо ресурсів (часу та грошей) для найманого бухгалтера або для відділу бухгалтерії. На сьогодні ПКУ пропонує в необов'язковому порядку перейти на спрощену систему оподаткування. При цьому підприємець звільняється від податку на прибуток, ПДФО для ФОП, ПДВ (за бажанням підприємця), податку на земельні ділянки, зборів за особливі види діяльності та на розвиток садівництва, хмелярства і виноградарства. Різноманітні зобов'язання щодо митних платежів, які можуть виникати в ході підприємництва, а також зобов'язання щодо податків на зарплату і із зарплати найманого персоналу, якщо такий є, сплачуються відповідно до законодавства.

Сам єдиний податок стягується з доходу, і тут важливо визначити, що ж таке цей дохід як база для оподаткування. Саме поняття відрізняється для юридичної та фізичної особи. Отже, для фізичної особи дохід — це всі грошові, матеріальні (подароване майно) та нематеріальні (неоплачені / подаровані послуги) доходи, крім відсотків, страхових виплат тощо, і доходи від продажу майна, яке використовувалося у підприємництві та належало фізичній особі. Для юридичної особи сам дохід є ширшим поняттям. Отже, це весь матеріальний, нематеріальний і грошовий дохід, включаючи доходи у філіях, різницю доходу від продажу основних засобів та їхньої залишкової вартості, кредиторські боргові зобов'язання, що мають строк від трьох років, а також вартість реалізованих робіт-послуг і товарів, за які отримано чи то аванс, чи то повну оплату. Датою отримання таких доходів буде підписання акта прийняття/передачі благ.

12 серпня 2012 року вводяться в дію п'ята та шоста групи платників, які сплачують єдиний податок, відповідно до змін до Податкового кодексу України, внесених парламентарями України, від 5 липня 2012 року. До цього законопроєкту в Україні було лише чотири групи. Для початку хотілося б визначити основні критерії, яким повинні відповідати господарські одиниці протягом календарного року:

1. Орієнтовний вид діяльності підприємства;
2. Юридична або фізична особа;
3. Обсяг доходу протягом року;
4. Кількість осіб, з якими підприємство перебуває у трудових відносинах (або найманих працівників).

До речі, коли йдеться про найманих працівників, то до розрахунку не входять працівники-мами/тати, які перебувають у «декреті».

Розглянемо ж ці загадкові групи платників зручного єдиного податку:

1. По-перше, це має бути фізична особа. Основною діяльністю повинна бути роздрібна торгівля, така, як власний прилавок на ринку, або якісь послуги, наприклад, манікюр, ремонт. 150 тис. грн. — максимальний дохід, який можна отримати за рік. Будь-які трудові відносини, штат працівників не передбачені. Для цієї групи передбачена так звана фіксована ставка податку. Місцева рада визначатиме її для підприємця в розмірі 1-10% від мінімальної зарплати на період.
2. До другої групи також входять лише ФОП, проте сфера їхньої діяльності ширша. Це такі послуги, як ресторанний бізнес або фотопослуги, виробництво, наприклад, сувенірів («хенд-мейд»), а також продаж. Максимальний дохід до 1 млн. грн., а кількість працівників одночасно не більше 10 осіб (може й не бути). До речі, до цієї групи не входять послуги з посередництва, виготовлення та продажу коштовностей тощо. Такі підприємства оподатковуються за фіксованою ставкою, подібно до першої групи, проте в розмірі 2-20% від обсягу мінімальної зарплати.
3. До третьої групи також належать ФОП. Загальний штат працівників від 0 до 20 осіб, а максимально допустимий дохід — 3 млн. грн. Підприємці сплачують 3% від свого доходу, якщо сплачують ПДВ, і 5%, якщо ПДВ включено до єдиного податку.
4. Четверта група — це вже юридичні особи, такі, що не мають або мають найманий персонал (середньооблікова кількість до 50 осіб), а обсяг доходу в межах 5 млн. грн. на рік. Ставки оподаткування визначаються так само, як і для третьої групи.
5. ТОВ, які не мають або мають працівників у кількості до 20 осіб. Дохід такого підприємства не повинен бути вищим за 20 млн. грн.
6. Шоста група — це юридична особа, середньообліковий штат якої до 50 найманців, а величина доходу не вища за 20 млн. грн.

Шоста та п'ята групи оподатковуються за однаковим принципом: при сплаті ПДВ 7%, при включенні ПДВ до єдиного податку 10%. Як бачимо, базою для оподаткування у перших двох групах є не дохід.

Цікаво, що звітний період для першої групи платників визначається як календарний рік. Тобто, будучи собі майстром з ремонту взуття вдома, сплатити податок і відзвітувати буде достатньо раз на рік. Однак не так зручно для інших п'яти груп, оскільки звітувати потрібно щоквартально. Якщо ваше підприємство якраз посеред місяця переходить на спрощену систему оподаткування, то саме з 1 числа наступного місяця ви зможете сплачувати єдиний податок (перша, друга групи), або ж з 1 числа місяця, у якому вас зареєстрували.

Облік у розрізі цих груп здійснюється за таким принципом:

• I, II, а також III і V, які не сплачують ПДВ, ведуть так звану книгу обліку доходів, заповнюючи її щодня, форму якої та порядок заповнення визначає відповідний орган виконавчої влади.
• III і V, які сплачують ПДВ, здійснюють облік витрат і доходів у такій формі та порядку, який затверджено органом виконавчої влади.
• IV і V та групи, що є юридичними особами, ведуть спрощену бухгалтерію.

Тому, якщо ваше підприємство не підходить під критерії, які описані в законі, але ви дуже хочете стати платником єдиного податку, то наступного календарного року треба зробити все, щоб «підходити». Враховуйте, що до кінця року слід погасити будь-яку податкову або кредиторську заборгованість. Тоді вважайте, що за якихось два роки ви зможете мати такі привілеї (звісно, якщо законодавство знову не зміниться).

Таку «пільгову» форму сплати податків у жодному разі не можуть отримати підприємства, що займаються азартними іграми, купівлею/продажем або виготовленням підакцизних товарів, цінностей, корисних копалин (крім тих, що мають місцеве значення), антикваріату, художніх цінностей; також послуги фінансового посередництва (крім страховиків), з менеджменту підприємства, зв'язку, проведення заходів гастрольного типу, оренди, дослідження, експерименти тощо. Такою привілеєю не можуть скористатися й нерезиденти, а також філії юридичних осіб, які оподатковуються не за схемою спрощеного оподаткування, або такі підприємства, до статутного капіталу яких входить понад 25% частки будь-якої юридичної особи, що не входить до груп спрощеного оподаткування і не сплачує єдиний податок.

Бувають деякі випадки, на які все ж варто звернути увагу, щоб не потрапити в неприємну ситуацію.

Якщо сума доходу перевищує зазначений ліміт, або ж є дохід від такого виду діяльності, який підприємець не зазначив у свідоцтві платника єдиного податку, або «забороненого» виду діяльності для оформлення на спрощену систему (зазначені вище), а також дохід від помилкових розрахунків виплат до бюджету, то перша, друга, третя та п'ята групи обкладуть «додатковий» дохід за ставкою 15%. Якщо ж подібна ситуація трапляється з четвертою та шостою групами платників, то розмір ставки зростає вдвічі на суму перевищення.

Що стосується першої та другої групи, то в ситуаціях, коли підприємницька діяльність здійснюється в межах більш ніж однієї території (села, міста), або коли ведеться не один вид підприємницької діяльності, призначається вища з можливих ставок оподаткування. Тобто для першої групи — 10%, для другої — 20%.

Може скластися ситуація, коли платник першої або другої групи має перевищений ліміт доходу в кварталі. Щоб уникнути неприємностей, можна скласти заяву, за якою підприємець відмовляється від спрощеної системи оподаткування або просить переходу до іншої групи платників: другої, третьої або п'ятої, якщо належить до першої групи; третьої та п'ятої — друга група. З наступного кварталу оподаткування за правилами нової групи буде введено в дію.

За допомогою нескладних математичних розрахунків підприємець може з'ясувати для себе, чи вигідно йому переходити на таке оподаткування. Система дуже зручна, однак необхідно бути обережним, оскільки платник за свої дії несе відповідальність перед податковою.

Посилаючись на майбутнє, хочеться сказати, що вже 20 листопада цього року прийнято законопроєкт у першому читанні, у якому п'ята та шоста групи звільняються від обмежень у кількості працівників, а ставки податку, які зараз становлять 7% і 10% залежно від сплати ПДВ, знизяться до 5% і 7% відповідно. Для другої групи також пропонуються певні зміни: звітний період збільшують до року (нині щоквартально). Саму процедуру реєстрації пропонують спростити електронною заявкою. Однак законопроєкт ще не вводиться в дію, тому ця перспектива 2013, а то й 2014 року.