Запровадження податку на депозити фізосіб

4 липня 2014 р. Верховною Радою України було прийнято Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо пасивних доходів» (законопроєкт № 4101а). Цей закон 29.07.2014 підписано Президентом України та 02.08.2014 опубліковано в газеті «Голос України».

Згідно з прийнятим Законом оподаткуванню підлягає загальна сума нарахованих банком процентів за лінійною ставкою 15% без повідомлення фіскальних органів про суми банківських рахунків кожного вкладника.

Прийнятий Закон України встановлює таке:

1. До всіх пасивних доходів фізосіб у вигляді процентів застосовується 15%-ва єдина лінійна ставка оподаткування без поділу вкладників на клієнтів із невеликими сумами на депозитних рахунках і великих вкладників.
2. Оподаткування інвестиційного прибутку, роялті та дивідендів здійснюється за ставками 5 % і 15 (17 %) відповідно;
3. Уточнено норми ПКУ, що діють у разі дострокового розірвання договору депозитного вкладу щодо визначення порядку проведення перерахунку ПДФО у зв'язку з перерахунком доходу у вигляді процентів.
4. Внесено зміни до Бюджетного кодексу, що регламентують зарахування до Державного бюджету України нарахованого на поточні депозитні рахунки фізичних осіб податку з доходів у вигляді процентів.

Прокоментувати прийнятий Закон можна таким чином.

Застосування єдиної ставки оподаткування доходів на депозитні вклади в банках України для всіх вкладників — найкраще рішення, що дає змогу уникнути можливих з їхнього боку схем оптимізації. При цьому умови оподаткування однакові як для великих вкладників, так і для клієнтів із незначними сумами на депозитних рахунках. Якби Законом було прийнято вибірковий підхід, то вкладники мали б можливість здійснювати різні маневри. Наприклад, за прогресивної шкали оподаткування доходів від депозитних вкладів великі вкладники намагалися б зменшити суму податку, а вкладники, у яких суми депозитів на рахунках незначні, взагалі не підпадали б під оподаткування.

Важливо, що податок не стягується із соціальних виплат, а також процентних доходів від грошових коштів, що перебувають на поточних рахунках, куди зараховується заробітна плата клієнтів.

У прийнятому Законі № 4101а враховано пропозиції банківської спільноти та не передбачається запровадження запропонованого раніше й такого, що підлягає сплаті банками, 18%-го спецподатку на прибуток, пов'язаний із нарахуванням процентів за вкладами фізичних осіб. Також не прийнято запропоновану раніше норму щодо щорічного заповнення податкової декларації особами, які мають депозитні рахунки в банках.

Важливим є також те, що згідно з прийнятим Законом зберігається й не підлягає розголошенню таємниця банківського вкладу.

Розглянемо, яким чином Закон № 4101а регулює оподаткування вкладів. Цим Законом, незалежно від величини доходів, запроваджується єдина ставка податку в розмірі 15% від процентних доходів фізичних осіб.

Прийнятий Закон зобов'язує банки нараховувати, утримувати та перераховувати податок до бюджету. Банки також здійснюватимуть функцію податкового агента для спрощення сплати й адміністрування цього податку, утримуючи його в момент нарахування процентів. Клієнти при цьому звільнені від декларування доходів, заповнення та подання інших документів, вони також не здійснюватимуть розрахунки за цим податком самостійно. Для збереження банківської таємниці клієнтів у своїй звітності банк зазначатиме дохід і загальну суму нарахованого з нього податку без уточнення в розрізі конкретної фізичної особи. Як податковий агент банк у своїй звітності, що подається до податкової інспекції, не конкретизуватиме дані за окремим депозитом, сумою виплачених процентів, а також не подаватиме відомості про конкретного клієнта банку. За підсумками місяця із загальної суми всіх процентів, нарахованих за місяць, банком до бюджету перераховується загальна сума податку.