Звітність зі сталого розвитку: нова зона відповідальності українського бухгалтера

Чек-лист для головного бухгалтера

Типові помилки першого проєкту

План підготовки без передчасної бюрократії

Паспорт показника: короткий документ, який запобігає спорам

Як організувати дані в 1С або BAS

Як пов’язати показники сталого розвитку з фінансовою звітністю

Що враховувати щодо протидії корупції

Соціальні питання, трудові відносини та права людини

Які екологічні показники варто почати збирати

Чому нефінансові дані не можна залишити лише профільним відділам

Що діє станом на 31 серпня 2026 року

Ще недавно відомості про витрати електроенергії, виробничі відходи, травматизм або антикорупційне навчання існували в різних відділах і рідко зустрічалися в одному звіті. Енергетик вів свої таблиці, кадрова служба — свої, фахівець з охорони праці зберігав акти, а бухгалтерія бачила переважно грошовий результат: вартість ресурсів, виплати працівникам, штрафи, резерви та інвестиції.

Звітність зі сталого розвитку змінює цю логіку. Підприємству доведеться не просто перелічити ініціативи, а показати зіставні показники, пояснити методику їх розрахунку та пов’язати суттєві впливи, ризики й можливості з управлінням і фінансами. Для бухгалтера це знайоме за суттю завдання: визначити джерело даних, установити період, перевірити повноту, узгодити розбіжності та зберегти докази. Новим буде предмет обліку — поряд із гривнями з’являться кіловат-години, тонни, кубометри, години навчання, випадки травматизму та результати перевірок.

Що діє станом на 31 серпня 2026 року

Важливо: станом на 31 серпня 2026 року загального обов’язку подавати звітність зі сталого розвитку в Україні немає. Верховна Рада розглядає урядовий законопроєкт № 15538 від 21 серпня 2026 року про внесення змін до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Згідно з офіційною карткою, документ направлено до профільного комітету й він перебуває на його опрацюванні. Це законопроєкт, а не ухвалений закон.

Проєкт передбачає розкриття інформації про вплив діяльності підприємства на довкілля та суспільство, права працівників і людини, а також протидію корупції. Передбачається, що такі відомості готуватимуться за європейськими стандартами звітності зі сталого розвитку та увійдуть окремим розділом до звіту про управління. Але до ухвалення закону його положення можуть змінитися.

Тому запропоновані в документах категорії підприємств, порогові показники, строки першого звітного періоду та порядок подання не можна сприймати як остаточні. Бізнесу слід стежити за проходженням проєкту та майбутніми підзаконними актами. Зараз розумне завдання бухгалтерії — не подавати ще не встановлену форму, а підготувати керовану систему даних, яку можна буде адаптувати до остаточних правил.

Чому нефінансові дані не можна залишити лише профільним відділам

Бухгалтер не повинен одноосібно обчислювати викиди, розслідувати порушення прав людини чи оцінювати безпеку виробництва. Власниками первинних даних залишаться профільні служби: виробництво, енергетика, охорона праці, HR, закупівлі, юристи, комплаєнс і служба безпеки. Але без бухгалтерського підходу їхні відомості важко перетворити на надійну звітність.

Бухгалтерія вміє працювати з тим, чого часто бракує розрізненим операційним таблицям:

• єдиним звітним періодом і правилами закриття;
• повнотою периметра — філій, майданчиків, дочірніх підприємств і операцій;
• первинними документами та простежуваністю цифри до джерела;
• контрольними співвідношеннями та поясненням відхилень;
• розділенням фактичних, розрахункових і оціночних значень;
• відповідальністю за введення, перевірку, затвердження та коригування даних;
• архівом версій, який дає змогу відтворити розрахунок після закриття періоду.

Саме тому роль бухгалтерії краще визначити як методологічну та контрольну. Профільний фахівець підтверджує зміст показника, бухгалтер перевіряє його облікову дисципліну та зв’язок із фінансовими даними, а керівництво затверджує суттєві розкриття та бере відповідальність за підсумковий звіт.

Які екологічні показники варто почати збирати

Починати корисно не зі спроби заповнити всі можливі таблиці, а з показників, які є суттєвими для конкретного підприємства та вже підтверджуються документами. Для офісу важливі енергія, вода, поїздки та електронне обладнання; для виробництва — сировина, паливо, викиди, відходи та вплив на довкілля; для логістики — пробіг, види палива, завантаження транспорту та робота підрядників.

Практичний базовий набір

• Енергія: електроенергія, газ, тепло та паливо в натуральних одиницях і грошах, окремо за майданчиками та основними процесами.
• Вода: забір і споживання води, джерела даних, показання лічильників, втрати та повторне використання, якщо воно є.
• Викиди: дані про спалене паливо, роботу обладнання, власний транспорт і придбану енергію, необхідні для подальшого розрахунку парникових газів.
• Відходи: маса за видами, небезпечність, спосіб передання, переробки або видалення, а також акти та дані підрядників.
• Матеріали: обсяг закупленої сировини, пакування та вторинної сировини, відсоток повторного використання там, де його можна надійно визначити.
• Екологічні витрати: платежі, штрафи, послуги, інвестиції в очисне й енергоефективне обладнання, витрати на відновлення та відповідні резерви.

Для кожного натурального показника треба зберегти одиницю виміру, джерело, коефіцієнти перерахунку та версію методики. Наприклад, сума рахунку за електроенергію підтверджує витрати, але не завжди дає змогу відокремити окремий майданчик або період фактичного споживання. Показання лічильника, акт постачальника та бухгалтерський документ мають доповнювати, а не підміняти одне одного.

Соціальні питання, трудові відносини та права людини

Значна частина соціальних даних уже є в кадровій та зарплатній підсистемах. Однак однакове слово може позначати різні величини. «Кількість працівників» може бути чисельністю на дату, середньообліковою чисельністю або кількістю фізичних осіб, які працювали хоча б один день. Без заздалегідь зафіксованого визначення порівняння періодів безглузде.

Для пілотного набору можна розглянути:

• чисельність працівників і рух персоналу за підрозділами, видами зайнятості та суттєвими категоріями;
• прийняття, звільнення, плинність кадрів, надурочні години та відсутності;
• фонд оплати праці, структуру винагород і методику аналізу відмінностей в оплаті;
• нещасні випадки, втрачені робочі дні, результати інструктажів і заходів з охорони праці;
• години професійного навчання та охоплення працівників обов’язковими програмами;
• звернення щодо дискримінації, домагань або інших порушень, результати розгляду та заходи реагування;
• перевірки умов праці в суттєвих підрядників і постачальників, якщо такі процедури застосовуються.

Під час збирання соціальних даних необхідно дотримуватися конфіденційності. До зведеної звітності не мають потрапляти зайві персональні відомості. Доступ до первинних матеріалів слід розмежувати, а для малих груп використовувати такий рівень деталізації, який не дає змоги визначити конкретну людину.

Дані про права людини особливо важко звести до однієї цифри. Тут важливі не лише зареєстровані випадки, а й наявність каналів звернення, строки розгляду, незалежність перевірки та фактичне усунення наслідків. Нульова кількість скарг сама по собі не доводить відсутності проблем: це може означати, що каналу не довіряють або працівники про нього не знають.

Що враховувати щодо протидії корупції

Антикорупційний блок не повинен обмежуватися фразою «порушень не виявлено». Підприємству корисно створити реєстр фактів і рішень, що перевіряються:

• затверджені політики, дату їх перегляду та коло осіб, на яких вони поширюються;
• навчання працівників: програму, цільову аудиторію, дату та підтвердження проходження;
• декларації конфлікту інтересів і порядок їх урегулювання;
• повідомлення внутрішніми каналами, етапи перевірки та строки закриття;
• підтверджені випадки, дисциплінарні заходи та усунення виявлених причин;
• перевірку суттєвих контрагентів і антикорупційні умови договорів.

Бухгалтерія може контролювати фінансовий слід таких процедур: представницькі витрати, подарунки, благодійні платежі, агентську винагороду, закупівлі у пов’язаних сторін і нетипові аванси. Але кваліфікувати порушення та проводити розслідування мають уповноважені фахівці, а не бухгалтер із власної ініціативи.

Як пов’язати показники сталого розвитку з фінансовою звітністю

Нефінансовий звіт не повинен існувати в паралельній реальності. Його показники описують ті самі процеси, що формують собівартість, активи, зобов’язання, грошові потоки та ризики. Зв’язок не означає, що кожна тонна або людино-година мають мати окреме бухгалтерське проведення. Він означає, що суттєві розбіжності можна пояснити.

Корисні такі контрольні мости:

• обсяг придбаної енергії — до рахунків постачальників, витрат і розрахунків із контрагентами;
• споживання палива — до надходження, складських залишків, дорожніх або маршрутних документів і списання;
• поводження з відходами — до актів підрядників, матеріального обліку та вартості послуг;
• екологічні проєкти — до капітальних інвестицій, основних засобів, амортизації та ремонтів;
• чисельність і винагороди — до кадрових даних, нарахування заробітної плати, податків і резервів виплат;
• штрафи, судові та відновлювальні витрати — до визнаних зобов’язань, витрат або розкриттів;
• суттєві екологічні та соціальні ризики — до тестів на знецінення, оціночних зобов’язань і припущень фінансового планування, коли такий зв’язок справді виникає.

Якщо натуральний показник зростає, а пов’язані витрати різко знижуються, це не обов’язково помилка: могла змінитися ціна, спосіб розрахунку або дата визнання. Але таке відхилення має потрапити на перевірку. Цінність бухгалтерії тут не в механічному збігу сум, а у здатності поставити правильне запитання та задокументувати відповідь.

Як організувати дані в 1С або BAS

Найнебезпечніша стартова модель — десятки неузгоджених файлів, які раз на рік збирають електронною поштою. На пілотному етапі таблиця допустима, але вона повинна мати єдині довідники, захищені формули, власника та журнал змін. Повторювані дані краще поступово переносити в облікову систему.

У 1С/BAS можна використовувати аналітику наявних документів і регістри для тих показників, яких немає в бухгалтерському контурі. Архітектура залежить від конфігурації, але принципи однакові:

• єдині довідники майданчиків, підрозділів, джерел енергії, видів відходів і одиниць виміру;
• посилання запису на документ-підставу або електронний архів;
• окреме зберігання вихідного значення, коефіцієнта та розрахованого результату;
• ознаку фактичних, оціночних і скоригованих даних;
• дату закриття періоду та заборону непомітної зміни затверджених значень;
• звіт звірки, який показує пропуски, дублікати, незвичайні відхилення та невідповідність фінансовому контуру.

Не варто одразу доопрацьовувати конфігурацію під іще не ухвалений формат звіту. Спочатку потрібно описати стійку модель вихідних даних. Форми, вивантаження й електронну таксономію можна буде змінити, а якісну історію первинних показників відновити заднім числом значно складніше.

Паспорт показника: короткий документ, який запобігає спорам

Кожному суттєвому показнику потрібен паспорт. Це не об’ємна інструкція, а домовленість між власником даних, бухгалтерією та керівництвом. У ньому слід зафіксувати:

1. назву та управлінський зміст показника;
2. точне визначення й одиницю виміру;
3. периметр: підприємства, майданчики, підрозділи та винятки;
4. формулу, коефіцієнти та правила округлення;
5. первинні джерела та відповідальний підрозділ;
6. періодичність, дату відсікання та порядок коригувань;
7. контрольні звірки з обліковими та операційними даними;
8. хто готує, хто перевіряє та хто затверджує результат;
9. де зберігається підтвердження та скільки часу зберігаються версії.

Паспорт усуває типову проблему першого звіту: різні відділи подають формально схожі, але методологічно несумісні цифри. Він також допомагає пояснити аудитору або керівнику, чому показник змінився та чи можна порівнювати його з минулим роком.

План підготовки без передчасної бюрократії

Підготовку можна провести як обмежений внутрішній проєкт, не оголошуючи заздалегідь, що підприємство вже зобов’язане звітувати.

1. Призначити координатора та робочу групу. Включити бухгалтерію, фінанси, виробництво або операції, HR, охорону праці, закупівлі, юристів, IT і комплаєнс.
2. Визначити попередній периметр. Скласти перелік юридичних осіб і майданчиків, не підміняючи його здогадом про майбутнє коло зобов’язаних підприємств.
3. Провести інвентаризацію. Для кожного можливого показника знайти власника, систему, документ, періодичність і прогалини.
4. Обрати невеликий пілот. Взяти кілька екологічних, кадрових і управлінських показників, щодо яких уже є надійні джерела.
5. Зібрати базовий період. Перевірити повноту місяців, одиниці виміру, периметр і можливість повторити розрахунок.
6. Налаштувати контроль. Визначити звірки з оборотами, запасами, зарплатою, договорами й актами, а також пороги для пояснення відхилень.
7. Провести пробне закриття. Зібрати дані в строк, зафіксувати коригування та отримати затвердження власників.
8. Після зміни законодавства оновити модель. Звірити остаточні вимоги, коло підприємств, дати, стандарти, формат і порядок підтвердження.

Типові помилки першого проєкту

• Чекати остаточної форми й нічого не збирати. Правила можуть змінитися, але історія споживання ресурсів або травматизму не з’явиться заднім числом.
• Передати всю роботу бухгалтерії. Вона не може підтверджувати технічні процеси, яких не контролює.
• Збирати лише привабливі показники. Звітність має відображати суттєві впливи та ризики, включно з проблемними випадками й заходами реагування.
• Не фіксувати методику. Цифра без визначення, периметра та джерела неперевірювана, навіть якщо має правдоподібний вигляд.
• Змішувати одиниці та періоди. Літри з тоннами, дані лічильника із сумою рахунку або календарний рік із плаваючими дванадцятьма місяцями.
• Перераховувати минуле без сліду. Будь-яка нова оцінка або коефіцієнт повинні мати підставу, дату та збережену попередню версію.
• Ігнорувати зв’язок із фінансами. Незрозуміла розбіжність натуральних показників і облікових даних підриває довіру до обох наборів інформації.

Чек-лист для головного бухгалтера

• Перевірено актуальний статус законопроєкту, і проєктні норми не видано за чинні.
• Визначено власників екологічних, кадрових, правозахисних і антикорупційних даних.
• Для пілотних показників затверджено визначення, одиниці, периметр і джерела.
• Є первинні документи або інше надійне підтвердження вихідних значень.
• Розділено фактичні дані, розрахунки та управлінські оцінки.
• Налаштовано звірки з витратами, активами, зобов’язаннями, запасами та зарплатою там, де зв’язок доречний.
• Коригування зберігають автора, дату, підставу та попередню версію.
• Персональні та чутливі відомості захищено, доступ до них обмежено.
• Пробне закриття проведено за зрозумілим календарем і завершено погодженням відповідальних осіб.

Звітність зі сталого розвитку не перетворює бухгалтера на еколога, HR-директора чи комплаєнс-офіцера. Вона розширює звичне професійне завдання: забезпечити, щоб управлінськи важлива цифра мала визначення, джерело, контроль і зв’язок з економічною реальністю підприємства. Поки законопроєкт проходить розгляд, найкращий результат підготовки — не заповнений «про всяк випадок» звіт, а надійний контур даних. Він знадобиться і для майбутніх вимог, і для рішень, які бізнес ухвалює вже сьогодні.