Електронні гроші

Люди звикли усіляко робити своє життя простішим: почали будувати багатоповерхові будинки – винайшли ліфт, користувались телевізором з багатоканальним телебаченням – вигадали пульт, а тепер намагаються все більше і більше спрощувати операції з коштами, активно вводячи у користування електронні гроші. Можливо, це ґрунтується на тому принципі, що життя швидкоплинне, коротке, і не варто витрачати багато свого часу на звичайні буденні дії. Дуже помітним є вдосконалення та еволюція платіжних засобів, які за багато тисячоліть подолали шлях від металевих монет і золота до паперових грошей і пластикових карт. Проте, все не так просто, як здається. Введення електронних грошей у вільний обіг та вільне користування громадянами несе неабияку складність для уряду банків та самих користувачів.

Що ж таке ці екзотичні електронні гроші? Відповідно до положення № 481 ПК України, електронними грошима не є усі види готівки (банкноти, монети) та записи на рахунках у банку. Це гроші, які не мають матеріальної форми, а обмін та розрахунки за допомогою них не можуть проводитись без інформаційних технологій. Для користування віртуальними грошима необхідно створити електронний гаманець, який в принципі є аналогом звичайного реального гаманця чи банківського рахунку. Для того, щоб він працював необхідно установити на комп'ютері спеціально розроблене програмне забезпечення. Усі операції, пов’язані з використанням електронних грошей, здійснюються через електронних платіжних систем, які мають свої власні сайти в мережі Інтернет. Кожна з таких електронних платіжних систем має певну валютну одиницю, свої стандарти, вимоги та правила. Учасника відносин, які передбачають використання електронних грошей є: емітент (особа, що здійснює безпосередній випуск електронних коштів), агент (особа, що поширює електронні гроші, відповідає за обмінні операції за допомогою електронних грошей, надає засоби поповнення електронних пристроїв електронними грошима), оператор (особа, що відповідає за виконання технічних та операційних функцій в системі цифрових грошей), користувач (власник електронних грошей, який може використовувати їх для купівлі товарів і послуг), торговець (суб'єкт господарювання, який отримує електронні платежі, що є засобом платежу за товари).

Зрозуміло, що з електронними грошима пов’язана велика кількість певних проблем та перешкод для їх масштабного введення. Перша проблема – це необхідність організації відповідної інфраструктури: комп’ютерні мережі, Інтернет, певні спеціальні платіжні сервіси електронного типу. В Україні обіг електронних грошей є дуже не врегульованим питанням, не зважаючи на це цей засіб розрахунків (електронні гроші) швидко набирає оберти та високу популярності і серед населення, і бізнесовому суспільстві. В Україні на даний час не створене чітке законодавче регулювання, що стосується даного питання. І це призводить до виникнення суперечливих сторін при здійсненні операцій та розрахунків за допомогою електронних грошей.

Також існує ряд особистісних та психологічних перешкод для людей, які наважаться переходити на користування електронними грошима. По-перше, якщо уявити масове переведення всіх на електронні гаманці, то стане зрозуміло, що велика кількість осіб в країні не мають доступу до персональних комп’ютерів та інших інформаційних технологій. По-друге, великого впливу буде завдавати психологічний фактор: не кожен буде згоден проміняти свій реальний гаманець з паперовими банкнотами на комп’ютерний гаманець. Вся ця специфіка цифрових грошей буде зрозуміла не кожному.

У процесі користування електронними грошима є великий ризик шахрайства вчиненого кібер-злочинцями. Це є однією з найбільш гострих проблем, яку досить важко регулювати і контролювати. Існує загроза злому гаманців (віртуальних), крадіжки грошей. В мережі Інтернет «умільцями» створена велика кількість різноманітних схем і способів шахрайств. Прикладом є фішинг. Ціль даного шахрайства – одержати доступ до особистих конфіденційних даних, а потім здійснити крадіжку грошей у користувачів платіжної системи. Це можна зробити за допомогою використання спеціальних програм, створених для злому гаманців. Зазвичай ці програми мают вигляд вірусів, які відкривають для зловмисників доступ до ключів та паролів. Доля електронного шахрайства сягає 1-2% від об'єму усіх транзакцій.

Необхідно також згадати проблему використання цифрових грошей як оплати (за товари та послуги) суб’єктами господарювання, що є платниками єдиного податку. Адже платник єдиного податку повинні здійснювати розрахунки у грошовій формі, готівковій чи безготівковій. А електронні гроші не вважаються ні готівковою, ні формою розрахунків безготівкового типу.

Однак електронні платіжні системи мають, в свою чергу, безліч плюсів. Оскільки спосіб розрахунку за допомогою електронних грошей дуже прискорює проходження платежів, позбавляє від необхідності у відкритті банківських рахунків, звільняє від витрати часу для того, щоб йти на пошту і оплачувати замовлення чи покупку там. А підприємства, в свою чергу, використовуючи систему електронних платежів, звільняються від оформлення необхідних касових операцій. З погляду користувачів така система – це захищена клієнтська програма, яка дозволяє переказувати і одержувати цифрові гроші, зберігати їх в інтернет-банках, переводити на банківські рахунки, конвертувати, знімати готівку тощо. Найпоширенішими електронними платіжними системами в Україні є PayCash, WebMoney, E-Gold, Яндекс-гроші та інші.

Розрахунки по торговим операціям в мережі Інтернет проводяться через оператора. Для відображення засобів, які надійшли від покупця і які знаходяться на рахунку оператора, використовується рахунок 37 «Розрахунки з різними дебіторами», відкриваючи субрахунок 377.1 «Розрахунки з оператором через мережу Інтернет». Такими чином, відображення засобів, які надійшли на рахунок оператора від покупця, відображають записом: по дебету субрахунку 377.1 та по кредиту субрахунку 681 «Розрахунки по авансах одержаних». Під час надходження коштів на рахунок оператора на підприємство накладається обов’язок по нарахуванню та сплаті до бюджету податку на додану вартість з передоплати, що надійшла.

Для того, щоб підприємство мало змогу працювати за допомого електронних грошей, необхідно створити інтернет-сайт. Витрати підприємства на створення сайту будуть нагромаджуватись і відображатимуться по дебету рахунку 15 субрахунку 154 «Придбання або створення нематеріальних активів». Первинна вартість щодо придбання сайту списується в дебет рахунку 12 «Нематеріальні активи», субрахунку 127.1 «Право на Інтернет web-сайт» і кредит 154. Сума нарахування амортизації для погашення вартості нематеріальних активів відображається на рахунку 13 з субрахунком 133 «Накопичена амортизація активів (нематеріальних). Права на користування інтернет-сайтом можуть бути передані підприємству третіми особами. В такому випадку даний нематеріальний актив враховується на рахунку 02 «Активи на відповідальному зберіганні». Платежі за право користування сайтом, зроблені як фінансовий разовий платіж, в бухгалтерському обліку дана операція відображається у складі витрат майбутніх періодів на рахунку 39. Підприємство, яке здійснює продаж товарів через інтернет сплачує комісії оператору (при зарахуванні платежу покупця на електронний рахунок і при перерахунку коштів продавцю). В бухгалтерському обліку утримання оператором комісії за послуги з електронного рахунку підприємства відображається таким чином: по дебету рахунку 92 «Адміністративні витрати», субрахунок «Плата за розрахунково-касове обслуговування і інші банківські послуги», по кредиту рахунку 377.1 «Розрахунок з оператором через Інтернет».

В Україні було прийнято закон про функціонування і розвиток безготівкових розрахунків, в якому зазначається, що емітентами електронних грошей можуть бути банки, і електронні гроші виражаються лише в гривнях, а контроль за їх функціонуванням і випуском буде здійснюватись Національним банком України. Документ передбачає несення відповідальності за неправомірне користування електронними грошима. Право на встановлення граничних розрахункових сум готівкою для юридичних, фізичних осіб та фізичних осіб-підприємців надано Національному банку. Право здійснювати контроль за порядком проведення та правомірністю проведення розрахунків за товари та послуги, за дотриманням обов’язкових вимог щодо використання електронних засобів платежу надається Державній податковій службі. Державні органи мають намір приділяти особливу увагу ринку електронних коштів, оскільки вони часто використовуються злодіями, які вчиняють кібер-злочини.

Явно простежується активний розвиток на українському ринку електронних грошей. За деякими даними в 2011 році обсяг використання на українському ринку електронних грошей оцінюють на суму 2,5 млрд. гривень, і це в два рази більше за 2009 році, та в десять разів більше, ніж в 2007 році. Активний розвиток використання електронних грошей в господарській діяльності України ставить питання про термінове врегулювання бухгалтерського обліку щодо операцій з розрахунків електронними грошима та створення податкового регулювання відповідних операцій. Саме тому було створено групу фахівців при Міністерстві фінансів України, яка займається розробкою Методичних рекомендацій з питань бухгалтерського обліку операцій, при яких використовуються електронні гроші.

Останнім часом всесвітня інформаційна система Інтернет є одним з видів комерційної діяльності. Через Інтернет активно ведеться продаж товарів та послуг, що дає підставу для розвитку електронних грошей. При здійсненні розрахунків за допомогою віртуальних гаманців виникає ряд проблем як в бухгалтерському обліку, так і в податковому. Тому, для подальшого розвитку в Україні електронних грошей важливим є створення правової основи, яка гарантуватиме надійність емітентів електронних грошей, зробить розрахунки електронними грошима ефективними та безпечними.

Нас находят: У якому році винайшли електронні гроші, використання грошей в мережі