Чому в проводках за відрахуваннями з працівника до фонду соціального страхування на випадок тимчасової непрацездатності як аналітика використовується перша межа, хоча сама ставка відповідає другій межі?
Згідно зі ст.1 Закону України №2213-III "Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування" від 11.01.2001 р. відрахування з працівника до фонду соціального страхування на випадок тимчасової непрацездатності утримується в розмірі 0,5% із заробітної плати працівника в межах максимальної бази оподаткування. Ця норма набула чинності з 01.03.2003 р.
Згідно зі ст.1 Закону України №2213-III "Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування" від 11.01.2001 р. відрахування з працівника до фонду соціального страхування на випадок тимчасової непрацездатності утримується в розмірі 0,5% із заробітної плати працівника в межах максимальної бази оподаткування. Ця норма набула чинності з 01.03.2003 р.
Для правильної роботи алгоритму, що використовується в конфігурації під час визначення шкали податку, необхідно, щоб ставки податку були розташовані в порядку зростання, тобто ставка першої межі має бути меншою за ставку другої межі тощо. У цьому випадку вся заробітна плата оподатковується за однією ставкою і, отже, її відсоток має бути зазначений у першій межі. Тому саме вона й використовується в проводках.
