Податкова декларація з плати за землю

Загальні положення

Платники плати за землю

Об’єкт оподаткування

База оподаткування

Ставки земельного податку

Пільги із земельного податку

Орендна плата

Нормативна грошова оцінка (НГО)

Строки сплати земельного податку

Строки та порядок подання звітності

Склад звітності та порядок її складання

Розрахунок земельного податку

Документи

 

Загальні положення

Платники плати за землю

Плата за землю – загальнодержавний податок, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (п.14.1.147 ст.14 ПКУ). Платниками плати за землю згідно зі ст.269 ПКУ є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та постійні землекористувачі¹ (безстрокове користування землею). Крім того, сплачувати земельний податок необхідно власникам нежитлових приміщень (їх частин) у багатоквартирному житловому будинку за площі під такими приміщеннями (їх частинами), з урахуванням пропорційної частки прибудинкової території (п.287.8 ст.287 ПКУ).

Від сплати земельного податку звільняються:

• платники єдиного податку – за земельні ділянки, які використовуються ними для провадження господарської діяльності (п.4 п.297.1 ст.297 ПКУ);
• платники фіксованого сільськогосподарського податку – за земельні ділянки, які використовуються ними для ведення сільськогосподарського товаровиробництва (п.«б» п.307.1 ст.307 ПКУ, пп.282.1.10 ст.282 ПКУ).

Платниками орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності є орендарі земельних ділянок (п.288.2 ст.288 ПКУ).

Об’єкт оподаткування

Об’єктами оподаткування земельним податком є:

• земельні ділянки, що перебувають у власності або користуванні (пп.270.1.1 ст.270 ПКУ);
• земельні частки (паї), що перебувають у власності (пп.270.1.2 ст.270 ПКУ).

Об’єктами оподаткування при справлянні орендної плати є земельні ділянки, надані в оренду (п.288.3 ст.288 ПКУ).

База оподаткування

Базу оподаткування встановлено у ст.271 ПКУ. Відповідно до цієї норми на вибір бази оподаткування земельним податком впливає наявність нормативної грошової оцінки (НГО) щодо тієї чи іншої земельної ділянки. Залежно від наявності НГО базою оподаткування може бути:

• нормативна грошова оцінка (НГО) земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації;
• площа земельних ділянок (якщо їх НГО не проведено).

Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру (п.286.1 ст.286 ПКУ).

Що стосується бази оподаткування для орендної плати, то її ПКУ не визначено. Це пояснюється тим, що згідно з п.288.4 ст.288 ПКУ розмір та умови внесення орендної плати встановлюються в договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем з дотриманням її мінімальної та максимальної меж, передбачених п.288.5 ст.288 ПКУ.

Ставки земельного податку

Ставки земельного податку встановлено ст.272 – 280 ПКУ. На розмір ставки податку істотно впливає наявність нормативної грошової оцінки (НГО) щодо тієї чи іншої земельної ділянки. Крім цього, ставки податку залежать також від місцезнаходження земельних ділянок, а також від того, до якої категорії вони належать (див. Таблицю 1). Ставки земельного податку виражаються:

• для оцінених земель – у відносних величинах (у відсотках від НГО);
• для земель, щодо яких грошову оцінку не проведено, – в абсолютних величинах (грн. за одиницю площі).

Таблиця 1. Ставки земельного податку

Сільськогосподарські угіддя (незалежно від місцезнаходження) (ст.272 ПКУ)
Вид угідь			Ставка за 1 га
Рілля, сіножаті або пасовища			0,1% від НГО
Багаторічні насадження			0,03 % від НГО
Земельні ділянки, розташовані в межах населених пунктів
НГО проведено (ст.274 ПКУ)	1% від НГО (за винятком земельних ділянок, зазначених у ст.272, 273, 276 і 278 ПКУ)			Для окремих видів земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, запроваджуються «Додаткові коефіцієнти» (ст.276 ПКУ)
НГО не проведено (ст.275 ПКУ)	Ставки та коефіцієнти:			Категорія земель	Ставка податку (додатковий коефіцієнт)
	Групи населених пунктів із чисельністю населення, тис. осіб	Ставки податку, грн. за 1 кв. метр	Коефіцієнт, що застосовується у містах Києві, Сімферополі, Севастополі та містах обласного значення («Табличний»)	Земельні ділянки, зайняті житловим фондом, автостоянками для зберігання особистих транспортних засобів громадян, які використовуються без одержання прибутку, гаражно-будівельними, дачно-будівельними та садівничими товариствами, індивідуальними гаражами, садовими та дачними будиночками фізичних осіб, а також земельні ділянки, надані для потреб сільськогосподарського виробництва, водного та лісового господарства, зайняті виробничими, культурно-побутовими, господарськими та іншими будівлями і спорудами	3 % від суми земельного податку, обчисленого відповідно до ст.274 (ставка 1 % від НГО земельної ділянки) і ст.275 ПКУ (ставка у грн. за кв. м із застосуванням коефіцієнтів)
	до 3	0,26		Земельні ділянки на територіях та об’єктах природоохоронного, оздоровчого і рекреаційного призначення, використання яких не пов’язане з функціональним призначенням цих територій та об’єктів	5-кратний розмір податку, обчисленого відповідно до ст.274 і 275 ПКУ
	від 3 до 10	0,52		Земельні ділянки на територіях та об’єктах історико-культурного призначення, використання яких не пов’язане з функціональним призначенням цих територій та об’єктів	До розміру податку, обчисленого відповідно до ст.274 і 275 ПКУ, застосовуються коефіцієнти:
	від 10 до 20	0,84			для об’єктів міжнародного значення	7,5
	від 20 до 50	1,3	1,2		для об’єктів загальнодержавного значення	3,75
	від 50 до 100	1,57	1,4		для об’єктів місцевого значення	1,5
	від 100 до 250	1,83	1,6	Земельні ділянки, що належать до земель залізничного транспорту (крім земельних ділянок, на яких розміщені окремо розташовані культурно-побутові будівлі та інші споруди і які оподатковуються на загальних підставах), надані гірничодобувним підприємствам для видобування корисних копалин і розроблення родовищ корисних копалин, а також за водойми, надані для виробництва рибної продукції, і земельні ділянки, на яких розташовані аеродроми	25 % податку, обчисленого відповідно до ст.274 і 275 ПКУ
	від 250 до 500	2,09	2,0	Земельні ділянки, надані для розміщення об’єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії	25 % податку, обчисленого відповідно до ст.274, 275, 278, 279 і 280 ПКУ
	від 500 до 1000	2,61	2,5
	від 1000 і більше	3,66	3,0
	У населених пунктах, віднесених КМУ до курортних, до зазначених вище ставок податку застосовуються такі коефіцієнти («Курортні» коефіцієнти):
	На південному узбережжі Автономної Республіки Крим		3
	На південно-східному узбережжі Автономної Республіки Крим		2,5
	На західному узбережжі Автономної Республіки Крим		2,2
	На Чорноморському узбережжі Миколаївської, Одеської та Херсонської областей		2
	У гірських і передгірських районах Закарпатської, Львівської, Івано-Франківської та Чернівецької областей (крім населених пунктів, які відповідно до законодавства віднесені до категорії гірських)		2,3
	На узбережжі Азовського моря та в інших курортних місцевостях		1,5
	Остаточний розмір ставок (крім сільськогосподарських і лісових угідь) установлюється сільськими, селищними, міськими радами, виходячи зі ставок, наведених у таблиці, але не більше 3-кратного їх розміру, з урахуванням коефіцієнтів. Тобто, запроваджується «Локальний» коефіцієнт
Земельні ділянки, розташовані за межами населених пунктів
НГО проведено (ст.274 ПКУ)	1% від НГО (за винятком земельних ділянок, зазначених у ст.272, 273, 276 і 278 ПКУ)
НГО не проведено (ст.277, 279, 280 ПКУ)	Категорія земель			Ставки (розмір) земельного податку
	Земельні ділянки несільськогосподарських угідь (ст. 277 ПКУ)	1 га земель (угідь), зайнятих господарськими будівлями (спорудами)		5 % від НГО одиниці площі ріллі по АР Крим або по області
		Земельні ділянки, надані садівничим товариствам, у тому числі зайняті садовими та/або дачними будиночками фізичних осіб		5 % від НГО одиниці площі ріллі по АР Крим або по області
	Земельні ділянки, передані у власність або надані в користування на землях природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення (ст.279 ПКУ)			5 % від НГО одиниці площі ріллі по АР Крим або по області
	Земельні ділянки на землях водного фонду та лісогосподарського призначення (ст.280 ПКУ)	Землі водного фонду		0,3 % від НГО одиниці площі ріллі по АР Крим або по області
		Землі водного фонду, а також земельні ділянки лісогосподарського призначення, які зайняті виробничими, культурно-побутовими, господарськими та іншими будівлями і спорудами		5 % від НГО одиниці площі ріллі по АР Крим або по області
Незалежно від наявності НГО (ст.278 ПКУ)	Земельні ділянки, надані підприємствам промисловості, транспорту, зв’язку, енергетики, оборони	Земельні ділянки, надані підприємствам промисловості, транспорту (крім земель залізничного транспорту, за винятком земельних ділянок залізничного транспорту, на яких розміщені окремо розташовані культурно-побутові будівлі та інші споруди), зв’язку, енергетики, а також підприємствам та організаціям, що здійснюють експлуатацію ліній електропередачі (крім сільськогосподарських угідь і земель лісогосподарського призначення)		5 % від НГО одиниці площі ріллі по АР Крим або по області
		Земельні ділянки, що належать до земель залізничного транспорту (крім земельних ділянок, на яких розміщені окремо розташовані культурно-побутові будівлі та інші споруди і які оподатковуються на загальних підставах), надані військовим формуванням, створеним відповідно до законів України, які не утримуються за рахунок державного або місцевих бюджетів, підрозділам Збройних Сил України, що здійснюють господарську діяльність, а також земельні ділянки, на яких розташовані аеродроми		0,02 % від НГО одиниці площі ріллі по АР Крим або по області
		За земельні ділянки, надані для підприємств промисловості, зайняті землями тимчасової консервації (деградовані землі)		0,03 % від НГО одиниці площі ріллі по АР Крим або по області
Землі лісогосподарського призначення (незалежно від місцезнаходження)
Податок за лісові землі справляється як складова частина плати за спеціальне використання лісових ресурсів, визначеної податковим законодавством. Ставки податку за один гектар нелісових земель, наданих у встановленому порядку та використовуваних для потреб лісового господарства, встановлюються ст.273 ПКУ
Сільськогосподарські угіддя (ст.272 ПКУ)	Вид угідь			Ставка за 1 га
	Рілля, сіножаті або пасовища			0,1% від НГО
	Багаторічні насадження			0,03 % від НГО
Ділянки, зайняті виробничими, культурно-побутовими, житловими будинками та господарськими будівлями і спорудами (ст.276, 280 ПКУ)	Наявність НГО	Місцезнаходження		Ставки податку за 1 гектар
	НГО проведено	Незалежно від місцезнаходження		3 % від суми земельного податку, обчисленого згідно зі ст.274 ПКУ (у розмірі 1 % від НГО)
	НГО не проведено	у межах населеного пункту		3 % від суми земельного податку, обчисленого згідно зі ст.275 ПКУ
		за межами населеного пункту		5 % від НГО одиниці площі ріллі, встановленої по АР Крим або по області

Пільги із земельного податку

Пільги із земельного податку, встановлені в ПКУ, можна поділити на три групи:

• платники податків – фізичні та юридичні особи, – звільнені від сплати податку (ст.281-282 ПКУ);
• земельні ділянки, що не підлягають оподаткуванню (ст.283 ПКУ);
• платники податків, які тимчасово звільнені від сплати земельного податку (підрозділ 6 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

У Таблиці 2 наведено всі три групи «пільговиків».

Таблиця 2. Пільги із земельного податку

1. Платники податків, звільнені від сплати земельного податку
Фізичні особи	Інваліди I та II групи. Фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років. Пенсіонери (за віком). Ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України від 22.10.93 р. № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Фізичні особи, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) і землекористувачі (на період дії фіксованого сільськогосподарського податку) за умови передачі земельних ділянок і земельних часток (паїв) в оренду платнику фіксованого сільськогосподарського податку (п.281.3 ст.281 ПКУ). Звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб (зазначені вище у п.1-5), поширюється на одну земельну ділянку за кожним видом використання в межах граничних норм (ст.121 ЗКУ, п.281.2 ст.281 ПКУ).		Ст.281 ПКУ
	Вид використання	Гранична норма, гектар
	Для ведення особистого селянського господарства	2 га
	Для будівництва й обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка):	у селах — 0,25 га у селищах — 0,15 га у містах — 0,10 га
	Для індивідуального дачного будівництва	0,10 га
	Для будівництва індивідуальних гаражів	0,01 га
	Для ведення садівництва	0,12 га
Юридичні особи	Заповідники, національні природні парки, заказники (крім мисливських), парки державної та комунальної власності, регіональні ландшафтні парки, ботанічні сади, дендрологічні та зоологічні парки, пам’ятки природи, заповідні урочища та парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва. Дослідні господарства науково-дослідних установ і навчальних закладів сільськогосподарського профілю та професійно-технічних училищ. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, органи прокуратури, заклади, установи й організації, спеціалізовані санаторії України для реабілітації, лікування та оздоровлення хворих, військові формування, створені відповідно до законів України, Збройні Сили України та Державна прикордонна служба України, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів. Дитячі санаторно-курортні та оздоровчі заклади України незалежно від їх підпорядкованості, у тому числі дитячі санаторно-курортні та оздоровчі заклади України, що перебувають на балансі підприємств, установ і організацій. Релігійні організації України за земельні ділянки, надані для будівництва й обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення їх діяльності, а також благодійні організації, діяльність яких не передбачає одержання прибутків. Санаторно-курортні та оздоровчі заклади громадських організацій інвалідів, реабілітаційні заклади громадських організацій інвалідів. Громадські організації інвалідів України, підприємства та організації, засновані громадськими організаціями інвалідів і спілками громадських організацій інвалідів та які є їх повною власністю, де протягом попереднього календарного місяця кількість інвалідів, які мають там основне місце роботи, становить не менше 50 % середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів становить протягом звітного періоду не менше 25 % суми загальних витрат на оплату праці за дотримання вимог, передбачених пп.286.1.7 ст.286 ПКУ. Дошкільні та загальноосвітні навчальні заклади незалежно від форм власності та джерел фінансування, заклади культури, науки, освіти, охорони здоров’я, соціального захисту, фізичної культури та спорту, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів. Підприємства, установи, організації, громадські організації фізкультурно-спортивної спрямованості, перелік яких затверджується КМУ (Перелік затверджено постановою КМУ від 17.08.2011 р. № 975). Платники фіксованого сільськогосподарського податку за земельні ділянки, що використовуються для ведення сільськогосподарського товаровиробництва. Новостворені фермерські господарства протягом 3 років, а в трудонедостатніх населених пунктах — 5 років з моменту передачі їм земельної ділянки у власність		Ст.282 ПКУ
2. Земельні ділянки, що не підлягають оподаткуванню
Сільськогосподарські угіддя зон радіоактивно забруднених територій внаслідок Чорнобильської катастрофи та хімічно забруднених сільськогосподарських угідь, на які введено обмеження щодо ведення сільського господарства. Землі сільськогосподарських угідь, що перебувають у тимчасовій консервації або на стадії сільськогосподарського освоєння. Земельні ділянки державних сортовипробувальних станцій і сортодільниць, що використовуються для випробування сортів сільськогосподарських культур. Землі дорожнього господарства автомобільних доріг загального користування, а також землі, на яких розміщені споруди, що забезпечують функціонування автомобільних доріг, а саме: а) паралельні об’їзні дороги, поромні переправи, снігозахисні споруди та насадження, протилавинні та протиселеві споруди, вловлювальні з’їзди, захисні насадження, шумові екрани, очисні споруди; б) майданчики для стоянки транспорту й відпочинку, склади, гаражі та інші споруди, що перебувають у державній власності. Земельні ділянки сільгосппідприємств, зайняті молодими садами, ягідниками та виноградниками до вступу їх у пору плодоношення, а також гібридними насадженнями, генофондовими колекціями та розсадниками багаторічних плодових насаджень. Земельні ділянки кладовищ, крематоріїв і колумбаріїв			Ст.283 ПКУ
3. Платники податків, які тимчасово звільняються від сплати земельного податку
До 01.01.2015 р.	Резиденти – суб’єкти космічної діяльності, які отримали ліцензію на право її здійснення та беруть участь у реалізації міжнародних договорів з питань космічної діяльності в частині створення космічної техніки, за земельні ділянки виробничого призначення згідно з переліком, затвердженим постановою КМУ від 29.12.2010 р. № 1248, у редакції постанови КМУ від 25.01.2012 р. № 41		Підрозділ 6 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ
До 01.01.2016 р.	Суб’єкти літакобудування, що підпадають під дію норм ст.2 Закону України від 12.07.2001 р. № 2660-III «Про розвиток літакобудівної промисловості», земельні ділянки яких безпосередньо використовуються для цілей виробництва кінцевої продукції. Перелік таких суб’єктів затверджено постановою КМУ від 09.06.2010 р. № 405.
До 01.01.2016 р.	Суб’єкти кінематографії (виробники національних фільмів) за земельні ділянки, що використовуються для забезпечення виробництва національних фільмів. Перелік таких суб’єктів затверджено постановою КМУ від 26.01.2011 р. № 48
До 01.01.2016 р.	Суб’єкти суднобудівної промисловості (клас 35.11 група 35 КВЕД ДК 009:2005)

Водночас ст.284 ПКУ містить особливості застосування пільгового оподаткування. Так, згідно з п.284.1 ст.284 Верховна Рада АР Крим, обласні, міські, селищні та сільські ради можуть установлювати для платників податків пільги із земельного податку, який сплачується на відповідній території шляхом:

• часткового звільнення на певний строк;
• зменшення суми земельного податку лише за рахунок коштів, що зараховуються до відповідних місцевих бюджетів.

Причому дані про надані пільги зі сплати земельного податку юридичним або фізичним особам органи місцевого самоврядування подають до 1 лютого поточного року відповідному органу ДПС за місцезнаходженням земельної ділянки.

Крім того, якщо у платника податків протягом року виникає право на пільгу, то він звільняється від сплати податку починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому виникло таке право. У разі втрати права на пільгу протягом року податок сплачується починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому втрачено це право (п.284.2 ст.284 ПКУ).

Важливо також пам’ятати про те, що землекористувачі, які мають відповідні пільги з податку, але здають в оренду земельні ділянки, окремі будівлі, споруди або їх частини, сплачують податок за такі земельні ділянки та земельні ділянки під такими будівлями (їх частинами) на загальних підставах, з урахуванням прибудинкової території (п.284.3 ст.284 ПКУ). Ця норма не поширюється на бюджетні установи у разі надання ними будівель, споруд (їх частин) у користування (оренду) іншим бюджетним установам і дошкільним, загальноосвітнім навчальним закладам незалежно від форм власності та джерел фінансування.

Орендна плата

Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (ст.288 ПКУ).

Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються в договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. Водночас п.288.5 ст.288 ПКУ передбачено обмеження щодо розміру орендної плати (див. Таблицю 3).

Таблиця 3. «Мінімум» і «максимум» орендної плати

Річна сума орендної плати не може бути меншою		Річна сума орендної плати не може перевищувати
Для земель сільськогосподарського призначення	Розміру земельного податку, встановленого розд. XIII ПКУ	Для земельних ділянок, наданих для розміщення, будівництва, обслуговування та експлуатації об’єктів енергетики, що виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії, включаючи технологічну інфраструктуру таких об’єктів (виробничі приміщення, бази, розподільчі пункти (пристрої), електричні підстанції, електричні мережі)	3 % НГО
Для інших категорій земель	3-кратного розміру земельного податку, встановленого розд. XIII ПКУ	Для земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності та надані для будівництва та/або експлуатації аеродромів	4-кратного розміру земельного податку, встановленого розд. XIII ПКУ
—	—	Для інших земельних ділянок, наданих в оренду	12 % НГО

Слід зазначити, що п.288.5 ст.288 ПКУ містить і виняток із встановленого ним правила. Зокрема, у разі визначення орендаря на конкурентних засадах річна сума платежу може бути більшою за зазначені граничні розміри.

Нормативна грошова оцінка (НГО)

Для визначення розміру земельного податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка (НГО) земельних ділянок.

Дані про НГО оформлюються у вигляді витягу з технічної документації, який видається платнику плати за землю відповідними органами виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

Нормативна грошова оцінка землі, виходячи з якої розраховується сума плати за землю та орендної плати, підлягає індексації. Щороку центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів зобов’язаний розраховувати величину коефіцієнта індексації НГО земель, на який індексується НГО сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення станом на 1 січня поточного року, за формулою, наведеною у п.289.2 ст. 289 ПКУ. У розрахунку коефіцієнта враховується індекс споживчих цін за попередній рік. Згідно з п.289.2 ст. 289 ПКУ, у разі якщо індекс споживчих цін не перевищує 110 %, такий індекс слід застосовувати зі значенням 110. Відповідно до п.289.3 ст. 289 ПКУ щороку не пізніше 15 січня інформацію про коефіцієнт індексації НГО земель має бути доведено до органів ДПС, землевласників і землекористувачів.

Коефіцієнт індексації НГО земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення НГО земель. Тобто загальний (кумулятивний) коефіцієнт індексації за кожною ділянкою розраховується як добуток щорічних коефіцієнтів індексації, починаючи з коефіцієнта за той рік, у якому отримано таку довідку (витяг), і закінчуючи роком, що передує звітному.

Під час розрахунків нарахованого земельного податку необхідно пам’ятати про індексацію НГО:

Строки сплати земельного податку

Строки сплати земельного податку регламентовано ст.287 ПКУ. Відповідно до п.287.3 ст.287 ПКУ податкове зобов’язання з плати за землю, визначене платниками податків – юридичними особами у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частинами за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, що дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця. Такий самий строк установлено і для податкового зобов’язання з плати за землю, визначеного в новій звітній податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, а також у місячній декларації (п.287.4 ст.287 ПКУ). При цьому слід пам’ятати, що нормами ПКУ не передбачено перенесення строку сплати земельного податку, якщо граничний строк сплати припадає на вихідний або святковий день.

Фізичними особами податок сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення (п.287.5 ст.287 ПКУ).

Строки та порядок подання звітності

Згідно з нормами ст.285 ПКУ базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того самого року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв’язку з набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки він може бути меншим за 12 місяців) (п.285.2 ст.285 ПКУ).

Податкові зобов’язання із земельного податку відповідно до п.286.2 ст.286 ПКУ декларуються на початку року на поточний рік, а не після закінчення року шляхом подання відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкової декларації. Водночас згідно з п.286.3 ст.286 ПКУ платник податків має право подавати щомісячну звітність у визначених цим пунктом випадках.

Таким чином, можна говорити про те, що ПКУ встановлює два звітні періоди для «земельної» звітності: рік і місяць, з відповідним поданням річної або місячної звітності та дозволяє платнику податків самостійно обирати звітний період. Строки подання звітності з плати за землю залежно від обраного платником податків звітного періоду наведено в таблиці 4.

Таблиця 4. Строки подання звітності з плати за землю за звітними періодами

Звітний період	Строк подання звітності	Коментарі
Рік	До 20 лютого поточного року	Розраховується плата за землю станом на 1 січня на рік наперед і подається відповідному органу ДПС за місцезнаходженням земельної ділянки податкова декларація на поточний рік із розбивкою річної суми рівними частинами за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій.
Місяць	Протягом 20 календарних днів місяця, наступного за звітним	Подання щомісячної податкової декларації є правом платника плати за землю. Скориставшись цим правом, він звільняється від обов’язку подання річної податкової декларації

Однак, за нововідведені земельні ділянки або за новоукладеними договорами оренди землі платник подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, наступного за звітним (п.286.4 ст.286 ПКУ) і сплачує плату за землю щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (п.287.4 ст.287 ПКУ).

Слід пам’ятати, що при поданні першої декларації (на початку діяльності як платника плати за землю) разом із нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки (надалі така довідка подається у разі затвердження нової НГО).

Крім того, при поданні податкової декларації з плати за землю слід ураховувати таке:

1. Якщо підприємство має у своєму складі відокремлені підрозділи (філії), у господарській діяльності яких використовуються земельні ділянки, то платником плати за землю буде головне підприємство. Саме йому, а не філії, слід подавати декларації з плати за землю до ДПІ за місцезнаходженням земельних ділянок (підрозділ 200.05 ЄБПЗ²).

   ² Виноска

   ---

   ¹ Маються на увазі Єдина база податкових знань, розміщена на офіційному веб-сайті ДПСУ (http://www.sta.gov.ua/control/uk/taxqabase/catalog).

   ---

2. Якщо земельні ділянки розташовані на території однієї сільської, селищної або міської ради (код КОАТУУ один і той самий), то платником може подаватися одна узагальнена податкова декларація. Якщо ж землі перебувають на території різних адміністративно-територіальних одиниць (коди органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням земельної ділянки за КОАТУУ різні), то платник податків зобов’язаний подати до податкової інспекції за місцезнаходженням кожної земельної ділянки окрему земельну декларацію. Подаючи звітність за відокремлений підрозділ, розміщений на території іншої територіальної громади, головне підприємство має стати на облік у податковій інспекції за місцезнаходженням підрозділу як за неосновним місцем обліку (п.7.1 Порядку № 1588).
3. Фізичним особам – власникам і землекористувачам (включаючи тих фізосіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність, зокрема адвокатів, нотаріусів, незалежних судових експертів тощо) звітність з плати за землю подавати не потрібно (п.286.2 ст.286 ПКУ). Відповідно до п.286.5 ст.286 ПКУ земельний податок фізичним особам нараховується податковими органами, і до 1 липня поточного року платнику податку вручається (надсилається) податкове повідомлення-рішення про внесення суми податку.

Склад звітності та порядок її складання

Форму Податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) затверджено Наказом № 1015. За цією формою податкове зобов’язання з плати за землю можуть задекларувати як платники земельного податку, так і платники орендної плати.

Податкові декларації мають подаватися окремо із земельного податку і окремо з орендної плати за землі державної та комунальної власності.

Під час заповнення декларації та додатків до неї суми вносяться з округленням залежно від одиниць виміру:

• га – до 4-х знаків після коми;
• м2, грн. – до 2-х знаків після коми.

Перед заповненням Податкової декларації необхідно заповнити:

1. Додаток 1 до Декларації з плати за землю «Відомості про наявні земельні ділянки», який є невід’ємною частиною декларації (звітної, нової звітної або уточнюючої).

   Заповнюється на підставі документів, що підтверджують право власності або право користування земельними ділянками.

2. Додаток 2 до Декларації з плати за землю «Відомості про пільги на земельний податок з наявних площ земельних ділянок». Додаток подається разом із декларацією тими платниками плати за землю, які мають пільги зі сплати земельного податку (див. Пільги із земельного податку).

   У додатку розраховується сума пільги, на яку потрібно буде зменшити розраховану в декларації суму земельного податку.

Після заповнення додатків до Декларації заповнюється безпосередньо сама форма Декларації. Особливості заповнення «шапки» Декларації наведено в Таблиці 5.

Таблиця 5. Особливості заповнення «шапки» декларації

№ з/п	Показник	Коментарі
1	Комірка «1.1.Т» (Порядковий номер за рік)	Зазначається порядковий номер поданої декларації. Нумерація декларацій ведеться послідовно з початку року. Нумерація має вестися окремо за деклараціями, поданими із земельного податку, та окремо з орендної плати. Нумерація має вестися окремо за кожним типом декларації («Звітна», «Нова звітна», «Уточнююча»). Якщо платник подає декларації до кількох органів ДПС, то має вестися окрема нумерація декларацій за кожним із таких органів (підрозділ 200.05 ЄБПЗ)
2	Позначки «Земельний податок»/«Орендна плата»	Податкові декларації мають подаватися окремо із земельного податку та окремо з орендної плати за землі державної і комунальної власності. Робиться відповідна позначка в комірці «Земельний податок» або «Орендна плата». Заповнення одночасно обох комірок не допускається
3	Позначки про тип декларації	Позначка «Х» у полі «Звітна» проставляється при заповненні декларації на поточний рік, тобто платник подає річну декларацію. Позначка у полі «Нова звітна» проставляється у таких випадках: Якщо платник вирішив звітувати з плати за землю щомісяця; Якщо протягом року виникає право власності та/або право користування землею. Згідно з п.286.4 ст.286 ПКУ за нововідведеними земельними ділянками та новоукладеними договорами оренди платник повинен подати декларацію протягом 20 календарних днів місяця, наступного за звітним; У разі зміни протягом року грошової оцінки землі, функціонального використання землі, виникнення інших змін або самостійного виявлення помилок, що змінюють суму плати за землю за поточний або майбутній(і) звітний(і) місяць(і). У цьому разі платник податків повинен протягом 20 календарних днів місяця, наступного за звітним, подати нову декларацію з виправленими показниками за такий поточний або майбутній(і) звітний(і) місяць(і). Позначка «Х» у полі «Уточнююча» проставляється у разі, якщо платник подає декларацію, у якій виправляє самостійно виявлені помилки, що впливають на раніше визначену суму плати за землю попередніх звітних періодів.
4	Рядки 2 і 3 шапки декларації	У ряд.2, якщо декларація подається із земельного податку, або ряд. 3, якщо декларація подається з орендної плати, зазначається рік, за який подається декларація. Якщо платник обрав місячний звітний період для подання декларації, то в ряд. 2 (3) також вписується місяць, за який подається декларація, у спеціальний рядок «за_______місяць»
5	«Починаючи з»	Заповнюється у разі, якщо: Платник протягом року набув право власності на нововідведені земельні ділянки або уклав нові договори оренди; У разі уточнення податкових зобов’язань. Тут зазначається дата (число та місяць), з якої здійснюється уточнення показників. Заповнюючи це поле, необхідно враховувати, що дата проставляється арабськими цифрами, причому для чисел з однієї цифри спочатку проставляється «0».

Нагадаємо, що при оформленні Декларації слід внести обов’язкові реквізити, зазначені у п.48.3 та п.48.4 ПКУ.

Після заповнення «шапки» Декларації, заповнюється її таблична частина (відповідні рядки залежно від призначення, розташування та наявності НГО земельних ділянок).

Для земель кожної категорії обираємо потрібний рядок у декларації, а відповідні графи в рядку заповнюємо відповідно до наведеної нижче Таблиці 6.

Таблиця 6. Особливості заповнення табличної частини Декларації

№ графи	Заповнення
Графа 2	Зазначається категорія земель
Графа 3	Зазначається площа земельної ділянки з правовстановлюючих документів або з договору оренди
Графа 4	Зазначається проіндексована НГО земельної ділянки або одиниці площі ріллі по АР Крим або по області
Графа 5	Зазначається відповідна ставка податку (грн. за 1 кв. м або % від НГО земельної ділянки, % від одиниці площі ріллі по АР Крим або по області) (див. Ставки земельного податку)
Графа 6	Зазначається, за необхідності, коефіцієнт до збільшення, що відповідає категорії земель: «Табличний» (п.275.1 ст.275 ПКУ); «Курортний» (п.275.2 ст.275 ПКУ); «Локальний» (п.275.3 ст.275 ПКУ); Додатковий коефіцієнт (ст.276 ПКУ), якщо він є підвищувальним. Якщо коефіцієнтів кілька, то до таблиці вносимо результат множення всіх необхідних коефіцієнтів: «Табличний» коефіцієнт (п.275.1 ст.275 ПКУ) х «Курортний» коефіцієнт (п.275.2 ст.275 ПКУ) х «Локальний» коефіцієнт (п.275.3 ст.275 ПКУ) х Додатковий коефіцієнт (ст.276 ПКУ)
Графа 7	Додатковий коефіцієнт (ст.276 ПКУ), якщо він є відсотком від суми земельного податку
Графа 8	Порядково для кожної категорії земель наводиться річна сума земельного податку (див. Розрахунок земельного податку). Платникам, які мають право на пільгу із земельного податку, слід зменшити розраховану суму податку на величину пільги, розрахованої в Додатку 2 до Декларації: Загальна сума податку до сплати = (Нарахований земельний податок) – (Сума пільги). Оскільки в декларації немає спеціальних рядків або граф для відображення пільги, наданої із земельного податку, то у гр. 8 потрібно зазначати суму, розраховану за даними граф 2 — 7 за вирахуванням суми пільги, зазначеної у гр. 14 додатка 2 за такою ділянкою
Графа 9	Наводиться річна сума орендної плати, що підлягає сплаті за даними платника
Графи 10 - 21	Наводиться розбивка розрахованої річної суми земельного податку (орендної плати) на рівні частини за місяцями. Тобто сума, зазначена у графі 8, ділиться на 12 у загальному випадку (або на кількість місяців використання у разі настання будь-яких змін). У разі зміни протягом року об’єкта оподаткування, НГО земельної ділянки, ставок податку, розміру орендної плати показники граф 10-21 заповнюються з календарного місяця, у якому починають діяти зазначені зміни. Можлива ситуація, коли внаслідок округлення показників, зазначених у гр. 10 – 21, їх загальна сума не відповідатиме сумі земельного податку (орендної плати), зазначеній у гр. 8 (9). Щоб це виправити, слід скоригувати суму, зазначену у гр. 21(за останній місяць року), у бік збільшення або зменшення.

Крім того, у рядку 5 наводиться річна сума земельного податку для земель усіх категорій - сума показників графи 8 за всіма рядками.

У рядку 13 наводиться річна сума орендної плати за землі державної або комунальної власності (для земель усіх категорій) – сума показників графи 9 за всіма рядками, а також граф 10-21 (розбивка за місяцями).

Ряд.6 – 12 і 14 – 21 декларації заповнюються у разі уточнення раніше задекларованих сум земельного податку або орендної плати.

Якщо помилки у попередніх звітних періодах виявлено самостійно, то платник податків у разі виявлення заниження податкового зобов’язання (згідно з п.50.1 ст.50 ПКУ):

• може виправити їх у декларації за новий звітний період. Тоді податок сплачується разом із податковим зобов’язанням поточного періоду, сума штрафу дорівнює 5% від суми заниження податкового зобов’язання;
• подати уточнюючі декларації за кожний період, у якому допущено помилки. У цьому разі платник податків сплачує занижене в минулих податкових періодах податкове зобов’язання та штраф за таке заниження до подання такої форми. Сплачуваний розмір штрафу дорівнює 3 % від суми заниженого податкового зобов’язання.

За неподання або несвоєчасне подання податкових декларацій (розрахунків) установлено штраф у розмірі 170 грн. за кожний такий випадок неподання або несвоєчасного подання. За ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року вже застосовувався штраф за таке порушення, - у розмірі 1020 грн. (п.120.1 ст.120 ПКУ).

Розрахунок земельного податку

Порядок розрахунку земельного податку залежить від:

• наявності НГО земельної ділянки;
• цільового призначення земельної ділянки. Віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування (ст.20 ЗКУ). Визначення та зміна цільового призначення здійснюються зазначеними органами у процесі передачі цих земель у власність або надання в користування. Маючи відповідний державний акт на землю, виданий такими органами, землекористувач може однозначно зробити висновок про категорію та цільове призначення конкретної земельної ділянки;
• місця розташування земельної ділянки (у межах або за межами населеного пункту).

Сума земельного податку в розрахунку на рік визначається:

• • для земель, що мають грошову оцінку, – як добуток проіндексованої станом на початок року грошової оцінки (у грн.) і ставки (у %);
• • в інших випадках – як добуток площі (у кв. м) і ставки (у грн. за 1 кв. м) з урахуванням відповідних коефіцієнтів (див. Таблицю 7).

Таблиця 7. Розрахунок суми земельного податку

Земельний податок			Рядок Декларації
Земельні ділянки сільськогосподарського призначення (як у межах населених пунктів, так і за їх межами)
Сільськогосподарські угіддя	Відповідно до ст.272 ПКУ: Земельний податок =(Ставка податку (%) : 100%) х [Площа (га) х НГО індекс. 1 га (грн./га]		Рядок 1.1
Несільськогосподарські угіддя	Ставки та розрахунок залежать від призначення, наявності НГО та місця розташування, у ст.274, 275, 277 і 278 ПКУ		Рядок 1.2
Земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено (як у межах населених пунктів, так і за їх межами)
У межах населених пунктів	Ставка земельного податку становить 1 % від НГО конкретної земельної ділянки в межах населеного пункту (за винятком земельних ділянок, зазначених у ст.272, 273, 276 і 278 ПКУ). Для окремих видів земель до зазначеної ставки необхідно застосовувати додаткові коефіцієнти, установлені ст.276 ПКУ: Земельний податок = (1/100) х [НГО індекс. ділянки (грн.) х Додатковий коефіцієнт (ст.276)]		Рядок 2
За межами населених пунктів	Ставка земельного податку становить 1 % від НГО конкретної земельної ділянки (за винятком земельних ділянок, зазначених у ст.272, 273, 276 і 278 ПКУ).): Земельний податок = (1/100) х НГО індекс. ділянки (грн.)
Земельні ділянки в межах населених пунктів, НГО не проведено
НГО не проведено	Податок обчислюється виходячи з площі земельної ділянки та ставок земельного податку, встановлених ст.275 ПКУ, з урахуванням різних коефіцієнтів: Земельний податок = Площа (кв. м) х Ставка (грн./кв. м) х «Табличний» коефіцієнт (п.275.1 ) х «Курортний» коефіцієнт (п.275.2) х «Локальний» коефіцієнт (п.275.3) х Додатковий коефіцієнт (ст.276 ПКУ)		Рядок 3
Земельні ділянки несільськогосподарського призначення, розташовані за межами населених пунктів, НГО не проведено
НГО не проведено	Розмір земельного податку розраховується від НГО одиниці площі ріллі по АР Крим або по області. Ставки податку передбачені ст.277-280 ПКУ: Земельний податок = (Ставка податку (%) : 100 %) х [Площа (га) х НГО індекс. 1 га (грн./га)]		Рядок 4
Земельні ділянки, надані на землях лісогосподарського призначення (незалежно від місцезнаходження)
За сільськогосподарські угіддя	Відповідно до ст.272 ПКУ: Земельний податок =(Ставка податку (%) : 100%) х [Площа (га) х НГО індекс. 1 га (грн./га)]		Рядок 1
За ділянки, зайняті виробничими, культурно-побутовими, житловими будинками та господарськими будівлями і спорудами	НГО проведено	3% від суми земельного податку, обчисленого згідно зі ст.274 ПКУ (земельний податок за земельні ділянки, НГО яких проведено, справляється в розмірі 1 % від їх НГО). У межах населеного пункту: Земельний податок = (3/100) х {(1/100) х [НГО індекс. ділянки (грн.) х Додатковий коефіцієнт (ст.276 ПКУ)]}	Рядок 2
		За межами населеного пункту: Земельний податок = (3/100) х {(1/100) х НГО індекс. ділянки (грн.)}
	НГО не проведено	У межах населеного пункту: 3 % від суми земельного податку, обчисленого згідно зі ст.275 ПКУ, а саме: Земельний податок = (3/100) х [Площа (кв. м) х Ставка (грн./кв. м)) х «Табличний» коефіцієнт (п.275.1) х «Курортний» коефіцієнт (п.275.2) х «Локальний» коефіцієнт (п.275.3) х Додатковий коефіцієнт (ст.276)]	Рядок 3
		За межами населеного пункту: 5 % від НГО одиниці площі ріллі, установленої по Автономній Республіці Крим або по області: Земельний податок = (5/100) х [Площа (га) х НГО 1 га (грн./га) х Коефіцієнт індексації НГО]	Рядок 4

Документи

1. Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (ПКУ);
2. Закон України від 07.07.2011 р. № 3609-VI «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України» (Закон № 3609);
3. Земельний кодекс України від 25.10.2001 р. № 2768-III (ЗКУ);
4. Закон України від 06.10.98 р. № 161-XIV «Про оренду землі» (Закон № 161);
5. Закон України від 07.07.2011 р. № 3613-VI «Про Державний земельний кадастр» (Закон № 3613);
6. Порядок обліку платників податків і зборів, затверджений наказом Мінфіну України від 09.12.2011 р. № 1588 (Порядок № 1588);
7. Наказ ДПАУ від 24.12.2010 р. № 1015 «Про затвердження форми Податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності)» (Наказ № 1015).